14 вересня 2015 р.Справа № 637/290/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області на постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 01.07.2015р. по справі № 637/290/15-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області
про визнання рішення незаконним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області (надалі по тексту - відповідач), в якому,з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах незаконним та скасувати його;
- визнати період роботи в Шевченківському МПМК з 17 травня 1982 року по 10 серпня 1982 року в Шевченківському колективному підприємстві «Проміс» з 15 березня 2001 року по 05 грудня 2005 року та на Шевченківському заводі залізобетонних виробів з 01 січня 1992 року по 30 червня 1998 року на посаді газоелектрозварника такими, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та включити їх до пільгового стажу;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області призначити йому пенсію на підставі п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в порядку встановленому чинним законодавством України з дня звернення за призначенням пенсії.
Постановою Шевченківського районного суду Харківської області від 01.07.2015р. зазначений позов задоволено частково.
Визнано незаконним рішення управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області від 12.03.2015 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та скасувати його в частині незарахування до пільгового періоду з 01.01.1992 року по 21.08.1992 року.
Визнано період роботи ОСОБА_1 на Шевченківському заводі залізобетонних виробів з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року на посаді газоелектрозварника ручного зварювання таким, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, включивши їх до пільгового стажу.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1983р. № 637, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з приписів ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працював газоелектрозварником з 17.05.1982 року по 10.08.1982 року в Шевченківському МПМК (наказ № 22 від 14.05.1982 року про прийняття на роботу, наказ № 50 від 10.08.1982 року про звільнення), з 19.08.1982 року по 30.06.1998 року на Шевченківському заводі залізобетонних виробів (Шевченківському КП «Завод залізобетонних виробів») (наказ № 105-к від 17.08.1982 року про прийняття на роботу, наказ № 95 від 24.06.1998 року про звільнення) та з 15.03.2001 року по 15.04.2003 року в КП «Проміс (наказ № 3 від 15.03.2001 року про прийняття на роботу, наказ № 10 від 15.04.2003 року про переведення) (а.с. 5-8).
Згідно архівній довідці № 01-38/460 від 17.10.2014 року в архівному фонді КП «Шевченківський завод ЗБВ» відповідно до книги наказів директора з особового складу наказом № 105-к від 17.08.1982 року ОСОБА_1 з 19.08.1982 року був зарахований на роботу газоелектрозварником 3 розряду в ПСЦ. Наказом № 31-к від 17.03.1983 року йому було присвоєно 4-й розряд електрогазозварника з 17.07.1983 року (на підставі протоколу тарифно-екзаменаційної комісії від 16.03.1983 року), наказом № 132-к від 19.12.1983 року ОСОБА_1 присвоєно 5-й розряд газоелектрозварника з 16.12.1983 року (на підставі протоколу тарифно-кваліфікаційної комісії від 16.12.1983 року). Наказом № 69-к від 01.08.1985 року його було переведено з 01.08.1985 року в РМЦ електрогазозварником 5-го розряду. Наказом № 95 від 24.06.1998 року ОСОБА_1 звільнений з 24.06.1998 року за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін). В документах постійного зберігання не зафіксовано переведень на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем та відпусток за власний рахунок ОСОБА_1. КП «Шевченківський завод ЗБВ» протягом 1982-1998 років працювало у звичайному режимі, ніяких документів при вимушені простої господарства не виявлено. Документи про атестацію робочих місць на підприємстві відсутні (а.с. 9).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області від 12.03.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з наявністю лише 9 років 4 місяці 13 днів пільгового стажу при необхідному 12 років 06 місяців (а.с. 15-17).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача на посаді газоелектрозварника ручного зварювання з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року включається до пільгового стажу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього, а саме: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Електрогазозварники, зайняті на різанні та ручній зварці, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах з застосуванням флюсів, які містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки віднесені до Списку N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення".
Судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона працювала на Шевченківському заводі залізобетонних виробів з 1978 по 1998 роки на посаді начальника ремонтно-механічного цеху. В період з 1982 по 30 червня 1998 року працював ОСОБА_1 повний робочий день газоелектрозварювальником на зварювальних приладах ручного зварювання. Також пояснила, що на заводі щорічно проводилась атестація.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що працював з ОСОБА_1 на Шевченківському заводі залізобетонних виробів з 1982 року по 1998 рік. Останній на посаді газоелектрозварника на зварювальних апаратах ручного зварювання.
При цьому, наявність атестації робочих місць за умовами праці не вимагалась, оскільки Порядок її проведення в Україні введено в дію з 1992 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442.
Згідно з п. 2, п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 N 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. (п. 4.1, п. 4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005р. №383).
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Таким чином, враховуючи, що зарахування періоду роботи до 21.08.1992р. до пільгового стажу не ставиться в залежність від проведення атестації, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неможливості підтвердити період роботи позивача з 01.01.1992р. по 21.08.1992р. через відсутність документів про проведення атестації.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи та показаннями свідків доведено, що ОСОБА_1 в період з 01.01.1992р. по 21.08.1992р. працював на посаді, віднесеній до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, отже зазначений період роботи повинен зараховуватися до пільгового стажу.
Враховуючи викладене, переглянувши в частині задоволення позову постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду Харківської області від 01.07.2015р. по справі № 637/290/15-а в частині задоволення позову ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шевцова Н.В.
Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.