16 вересня 2015 р. Справа № 876/6126/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 21.05.2015р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання рішення про зняття з квартирного обліку громадян протиправним та спонукання до вчинення певних дій, -
Оскаржуваною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 21.05.2015р. залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання рішення щодо зняття з квартирного обліку громадян протиправним та спонукання до вчинення певних дій (а.с.46 і на звороті).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду, просить судову ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.48-50).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем з поважних причин пропущений строк звернення до суду із розглядуваним позовом; про наявність спірного рішення міської ради апелянт та інші позивачі дізналися лише в лютому 2015р., а тому не було фізичних можливостей для його оскарження.
При цьому зазначає, що тривалий характер переписування між позивачами та відповідачем й іншими органами, необхідність догляду за іншими позивачами, які є інвалідами, також не враховані судом під час вирішення питання щодо поважності пропуску строку звернення до суду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для прийняття судом рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без розгляду слугувало те, що останніми пропущений шестимісячний строк звернення до суду із розглядуваним позовом, при цьому позивачі дізналися про порушення своїх прав ще 13.05.2014р., тому саме з цього дня розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, суд на підставі поданої позовної заяви і додатків до неї не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Між тим, з наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як слідує з матеріалів справи, із розглядуваним позовом позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до адміністративного суду 08.04.2015р. (а.с.1-3).
Із змісту позовної заяви та інших матеріалів справи слідує, що про наявність спірного рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради № М729-1 від 20.10.2011р. «Про взяття на квартирний облік громадян», яким позивачів знято з квартирного обліку (а.с.7), вони довідалися в лютому 2015 року під час розгляду цивільної справи № 161/15269/14-ц.
Такий висновок ґрунтується на відсутності у матеріалах справи доказів своєчасного та належного ознайомлення позивачів із змістом спірного рішення. Наявні листи відповідача № 11-9/3678 від 16.07.2014р. та № В-745-100 від 05.05.2014р. не спростовують такого висновку, оскільки перший лист був адресований заступнику прокурора м.Луцька (а не позивачам), а у другому листі є відсутніми жодні покликання на спірне рішення відповідача (а.с.33, 34).
Натомість, із змісту листа відповідача № Х-3416-100 від 26.01.2015р., адресованого ОСОБА_2, убачається чітке та однозначне покликання автора на спірне рішення № 729-1 від 20.10.2011р. (а.с.32).
У подальшому позивач ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою від 23.02.2015р. про надання копії рішення № 729-1 від 20.01.2011р. із додатком № 2 до нього (а.с.42).
Також у матеріалах справи наявні докази того, що позивач ОСОБА_2 є особою похилого віку та інвалідом ІІ групи, позивач ОСОБА_3 - інвалідом І групи; також ОСОБА_1 здійснює догляд за останніми, являється отримувачем державної соціальної допомоги інваліду з дитинства ІІ групи (а.с.4-7).
Наведені обставини під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції невірно з'ясовано період часу, з якого розпочався перебіг шестимісячного строку звернення до суду (у дійсності такий розпочався з лютого 2015 року); помилково не враховані неодноразові звернення позивачів з приводу спірного питання до відповідача та органів прокуратури. Наведені обставини свідчать про помилковий висновок суду першої інстанції про пропуск позивачами строку звернення до суду без поважних причин.
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (рішення Європейського Суду з прав людини «Іліан проти Туреччини»).
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Оцінюючи дійсні обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а також обставини, на які позивачі посилаються як на поважні, суд першої інстанції повинен був надати оцінку та провести об'єктивний аналіз всіх наведених у позові доводів та обставин справи, що дозволило б дати відповідь на питання про те, чи позивачі за встановлених обставин мали дійсну можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду.
Оскільки за фактичних обставин позивачі не мали дійсної можливості своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду, тому останніми пропущений строк звернення до суду з поважних причин.
Вищенаведені обставини у своїй сукупності є визначальними при вирішенні наведеного процесуального питання, через що решта висновків ухвали суду не носить принципового характеру.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.п.1, 4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 21.05.2015р. про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 161/5552/15-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: Н.В.Бруновська
С.М.Кузьмич