03 вересня 2015 рокусправа № 804/20234/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Юрко І.В., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі №804/20234/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови, -
Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» 05 грудня 2014 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів правонаступником якої є Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України згідно з яким просить суд:
скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20055 від 08.07.2014 року;
визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600117/1 від 08.07.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при проведені митного оформлення партії товару відповідачем безпідставно було витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару за неосновним методом та видано картку відмови у митному оформленні товару.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що в процесі митного оформлення партії товару позивача відповідачем не було порушено норм митного законодавства України. На думку суду, відповідач приймаючи оскаржувані картку відмови та рішення, дів в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не відповідності висновків суду обставинам справи.
Посилається на відсутність розбіжностей у документах визначених у ч.2 ст.53 Митного кодексу України та наданих позивачем відповідачу під час митного оформлення товару.
Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач 08.07.2014 р. звернувся до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару, а саме - "вогнетривка суміш неорганічних речовин алюмосилікатного типу вогнетривів у вигляді порошку та дрібних камінців: вогнетривкий бетон марки "СRITERION 80 РЕ -17,00 т".
Зазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 28.01.2014 р. №14-0156-12, укладеного між фірмою «Vesuvius Spolka z Organikzona Odpowiedzialnoscia» («Vesuvius Poland SP. Z О.О.») та ПАТ «ДМК ім. Дзержинського» та заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації №110010000/2014/021022 від 08.07.2014 р.
Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.
За результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.
В результаті проведеного контролю відповідачем встановлено, що документи, подані відповідно до п.2 ст.53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість, не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, а саме:
відсутні документи відповідно п. 2.6 ст. 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України;
копія митної декларації країни відправлення від 02.07.2014 №14РE351010Е0046229, не містить відомостей необхідних для перевірки та підтвердження числових значень складових митної вартості, заповнена іноземною мовою та надана без перекладу;
прайс-лист виробника товару від 30.09.2013 б/н, що містить відомості щодо ціни товару на рівні 829,50 ЕUR/т без урахування транспортування та без визначення умов постачання;
надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення.
Крім того, контрактом від 28.01.2014 р. передбачено, що покупець перераховує 50% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно з відповідним рахунком протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця, другі 50 % покупець перераховує протягом 20 банківських днів з дати постачання такої партії товару. Зазначене також викладене у рахунку від 02.07.2014 р. № 131404753. Однак, позивачем надано копію листа виробника від 02.07.2014 р. щодо зміни умов оплати, що суперечить вимогам п.12.2 зовнішньоекономічного контракту.
Документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 28.01.2014 р. № 14-0156-12, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст.53 Митного кодексу України та відповідно до положень зазначеного контракту не надано, що унеможливило перевірку числового значення заявленої митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів позивачем не були надані. Подання таких документів, згідно ст. 53 Митного кодексу України, є обов'язковим, незалежно від умов поставки, на яких здійснюється ввезення товару в Україну.
Враховуючи викладене, відповідачем було встановлено відсутність в основних документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Відповідачем було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару які позивач не надав.
Відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості за МД (ІМ40) від 18.12.2013 р. №110010000/2013/023110, від 23.12.2013 р. №110010000/2013/023136 - 1,5133 ЕUR/кг.
Коригування митної вартості проведено за рішенням від 08.07.2014 р. №110010000/2014/600117/1.
Позивачу видано картку відмови від 08.07.2014 р. № 110010000/2013/20055.
У зв'язку з незгодою позивача з рішенням про коригування митної вартості від 08.07.2014 р. №110010000/2014/600117/1, за заявою останнього товар випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України за митними деклараціями від 08.07.2014 р. №110010000/2014/021033.
Листом від 11.09.2014 р. №062Д/1532 для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надіслано до митниці: експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-3083 від 21.07.2014 р.; рахунок-фактура від 12.07.2014 р. №87/UА/2014 про вартість перевезення товару з перекладом; заявка на транспорт від 03.07.2014 р. №SR-ТRE-991450641 з перекладом; переклад експортної декларації № 14РL351010Е0046229 від 02.07.2014.
Враховуючи зазначене відповідач дійшов висновку, що за результатами проведеного обчислення, розрахована за відомостями прайс-листа та рахунків на експедиторські послуги вартість імпортованого товару не відповідає (є меншою) відомостям щодо статистичної вартості товару, задекларованої країною експортером; наданий рахунок-фактура від 12.07.2014 р. №87/UА/2014, що використаний для проведення обчислення, містить відомості лише про вартість послуг з експедиційного обслуговування до кордону ЄС та після (до м. Дніпродзержинськ) та не містить відомостей про витрати на перевезення вантажу, що є складовими митної вартості товару; надані позивачем до митниці додаткові документи також не підтверджують заявлену митну вартість товару
З такими висновками митного органу погодився і суд першої інстанції.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення та картки відмови відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв правомірно.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч.3 ст.52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.01.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) та фірмою "Vesuvius Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia" ("Vesuvius Poland SP. Z.O.O."), Польща (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 14-0156-12 (контракт), згідно з умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався купити товар, а саме - "вогнетривка суміш неорганічних речовин алюмосилікатного типу вогнетривів у вигляді порошку та дрібних камінців: вогнетривкий бетон марки "СRITERION 80 РЕ -17,00 т", на умовах поставки: DАР - ПАТ "Дніпровський меткомбінат" м. Дніпродзержинськ, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці автомобільним транспортом; DАР - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна, код станції 451701, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці залізничним транспортом.
Платежі за даним контрактом здійснюються наступним чином:
- покупець перераховує 50 % вартості товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойсу від продавця;
- другі 50 % покупець оплачує за фактично поставлений товар протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати поставки з урахуванням документально підтверджених нестач шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця.
Валюта платежу - Євро (п.4.1).
28.01.2014 р. сторони підписали специфікацію № 1 до контракту № 14-56-12, відповідно до якої визначено умови поставки: DАР - ПАТ "Дніпровський меткомбінат", м. Дніпродзержинськ, Україна (Інкотермс 2010).
Строк поставки 10 календарних днів з дати перерахування 50 % передплати. Країна призначення: Україна.
Вантажоотримувач: ПАТ "Дніпровський меткомбінат", 51925, Україна, м.Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б. Вантажовідправник/виробник: "Vesuvius Poland SP. Z.O.O" 32050, Skawina, ul. Tyniecka 12, Poland.
Умови поставки DАР - ПАТ "Дніпровський меткомбінат" м. Дніпродзержинськ - витрати на транспортування, перевантаження товару до станції призначення включені до вартості товару, тому, відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України, подання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не передбачене.
Відповідно до листа виробника товару від 02.07.2014 р. товар був поставлений без перерахування авансового платежу, тому, згідно з вимогами п. 2.4, 2.5 ст. 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості банківських платіжних документів до митниці подано не було.
Зазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зазначеного зовнішньоекономічного контракту та був заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації №110010000/2014/021022 від 08.07.2014 р.
Підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20055 від 08.07.2014 року та рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600117/1 від 08.07.2014 року було те, що при візуальному контролі документів до МД позивача, відповідачем виявлено певні ознаки ризиковості операції, а саме дата, сума або умови передплати за товар не відповідають умовам контракту; післяоплата, оскільки позивачем надано копію листа виробника від 02.07.2014 року б/н щодо зміни умов оплати, що суперечить вимогам п.12.2 зовнішньоекономічного контракту. Документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 28.01.2014 року №14-0156-12, незважаючи на вимоги п.2.4 та 2.5 ст.53 МК України та відповідно до положень зазначеного контракту не надано, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За результатами здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
За відомостями міжнародної транспортної накладної СМR від 02.07.2014 р. № 319949 перевізником імпортованого товару є ПП ОСОБА_1 м. Луцьк, але відсутні відомості щодо відносин продавця, покупця та зазначеного транспортувально-експедиційного підприємства. Документи, визначені п.2.6 ст.53 МК України, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів до кордону України позивачем не надано.
Відповідно до заяви позивача, що викладена у листі від 07.07.2014 р. №062Д/963, підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання DАР Дніпродзержинськ відповідно до п.10 ст.58 Митного кодексу України вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
Відповідно п.10 ст.58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Отже наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Копія митної декларації країни відправлення від 02.07.2014 року №14PL351010Е0046229 не містить відомостей необхідних для перевірки та підтвердження числових значень складових митної вартості, заповнена іноземною мовою та надана без перекладу, тому унеможливлене проведення контролю відповідно п.3, ст.53 щодо наявних розбіжностей.
Враховуючи викладене, Дніпропетровська митниця дійшла до висновку, що надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу), та що наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначені підстави для прийняття оскарженої картки відмови та рішення необґрунтованими враховуючи наступне.
Відповідно до листа виробника товару від 02.07.2014 року, товар був поставлений без перерахування авансового платежу, тому банківські платіжні документи до митниці не подано.
При цьому наданий декларантом лист виробника від 02.07.2014 б/н (а.с.58) підтверджує зміну умов оплати позивачем товару саме після його поставки, не суперечить вимогам п. 12.2 зовнішньоекономічного контракту, оскільки п. 11.1 контракту сторони передбачили можливість листування. Отже, вказаний вище лист не суперечить умовам контракту, а врегульовує відносини сторін, пов'язані з його виконанням, що передбачено ст. 627 ЦК України яка передбачає свободу укладання договору та його умов.
Щодо посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600117/1 від 08.07.14 року на те, що дата наданого позивачем для підтвердження митної вартості прайс-листа виробника товару від 30.09.13 б/н не кореспондується із специфікацією від 28.01.2014 № 1 та автомобільною накладною (СМR) № 319949.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що включення до ціни товару транспортної складової вбачається в прайс-листі виробника від 30.09.2013 року та в комерційній пропозиції № 14/05/06 від 06.05.2013 року. Так в прайс-листі виробника вартість вогнетривкого бетону марки Сгіїегіоп 80 РЕ без урахування транспортування складає 829.50 євро/мт, тоді як в комерційній пропозиції вартість вогнетривкого бетону марки Сгіїегіоп 80 РЕ на умовах поставки DАР, тобто з урахуванням транспортної складової, складає 924,50 євро/мт.
Отже, сумніви відповідача щодо повноти врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо подання до митниці копії митної декларації країни відправлення №14РL351010Е0046229 від 02.07.2014 року без перекладу.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України, митна декларація країни відправлення не відноситься до вичерпного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів та не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.
При цьому переклад вказаної декларації було надано відповідачу додатково.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за умовами постачання DАР - станція Правда, Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010), продавець за контрактом зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення, продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару до названого місця. Тобто, відповідно до зазначених умов поставки за контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару і відповідно до ч.6 ст.53 МК України подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів не передбачено.
Доводи митниці про відсутність можливості провести розрахунок транспортної складової митної вартості товару через відсутність даних щодо транспортної складової територією України в документах митного оформлення, є безпідставними, оскільки для підтвердження митної вартості товарів, ввезених на умовах DАР, взагалі не потребується здійснення будь-яких розрахунків вартості витрат на транспортування.
Таким чином сумніви відповідача щодо повноти врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару є безпідставними та необґрунтованими.
Отже, документи подані позивачем разом з ВМД від 08.07.2014 року №110010000/2014/021022 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч.2 ст.53 МК України не містили в собі розбіжності, та не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари.
Тому підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів у відповідача були відсутні.
При цьому, позивач зі зверненням вих. № 062Д/1532 від 11.09.2014 року додатково надав відповідачу заявку на транспорт № 8К-ТКЕ-991450641 від 03.07.2014 з перекладом; рахунок-фактуру № 87/ІІА/2014 від 12.07.2014 року про вартість перевезення з перекладом; експортну декларацією №14РЬ351010Е0046229 з перекладом; висновок Дніпропетровської торговельно - промислової палати, яким підтверджено, що ринкова вартість вогнетривкого бетону марки Сгіїегіоп 80 РЕ, отриманого за контрактом № 14-0156-12 від 28.01.2014 року, специфікацією № 1, інвойсом № 131404753 від 02.07.2014 року складає - 924,50 евро/мт.
З огляду на те, що позивач надав додаткові документи, на поданні яких наполягав відповідач, і ці документи також підтверджували заявлену митну вартість - відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2014/20055 від 08.07.2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600117/1 від 08.07.2014 року, прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України - тому підлягають скасуванню.
Дії відповідача по застосовуванню другорядного методу визначення митної вартості -2-г- резервного методу суперечать діючому законодавству.
Отже суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про те, що відомості про заявлену ним митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Митницею не доведено правомірність витребування додаткових документів та як наслідок неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Щодо доводів митного органу про те, що в результаті проведеного контролю були виявлені розбіжності, а саме заявлена митна вартість, згідно з наданими документами нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за МД, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Надані відповідачем до матеріалів справи копії документів, в якості доказів щодо правомірності застосування ним резервного методу визначення митної вартості товару, згідно з інформацією з ЄАІС ДМСУ, в тому числі МД від 11.06.2014 року №702020001/2014/5046, МД від 27.05.2014 № 700100000/2014/4657 не є належними доказами по цій справі, оскільки не були надані суду.
Отже суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про те, що відомості про заявлену ним митну вартість є об'єктивними, та такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Митницею не доведено правомірність витребування додаткових документів та як наслідок неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
Відтак позовні вимоги про визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600117/1 від 08.07.2014 року та прийнятої на його підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110010000/2014/20055 від 08.07.2014 року підлягають задоволенню.
У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідачем протягом розгляду справи не довів у процесуальний спосіб правомірність оскарженого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову повністю.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі №804/20234/14 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600117/1 від 08.07.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20055 від 08.07.2014 року;
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» судовий збір у розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений 06 вересня 2015 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: І.В. Юрко
Суддя: О.М. Панченко