30 липня 2015 рокусправа № 804/17/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Орион»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року
у справі № 804/17/15
за позовом приватного підприємства «Орион»
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У січні 2015 року приватне підприємство «Орион» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 112988,25 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, приватне підприємство «Орион» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Орион» з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01 листопада 2011 року по 01 листопада 2014 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2014 року № 4596/15-04/30487161.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 16.1.4 пункту16.1 статті 16, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижена орендна плата за землю за період з 01 листопада 2011 року по 01 листопада 2014 року в розмірі 90390,60 грн.
На підставі акту перевірки від 28 листопада 2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 112988,25 грн., в тому числі 90390,60 грн. за основним платежем та 22597,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством «Орион» укладено договір оренди земельної ділянки від 04 липня 2000 року, термін дії якого встановлено до 15 червня 2015 року. За умовами договору, позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0781 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», 96-а, Індустріальний район і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 72051005. Пунктом 3.1 розділу 3 додаткової угоди від 23 серпня 2006 року до договору від 04 липня 2000 року, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною договору, ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Приватним підприємством «Орион», у податкових деклараціях з плати за землю за 2011-2014 роки, задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності в розмірі 1255,46 грн., щомісячно.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
При цьому, за змістом підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Отже, податковим кодексом визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Порядок оподаткування землі в Україні визначається розділом XIII «Плата за землю» Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Разом з тим, підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строках та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України перед нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у підпункті 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Тобто, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України приватне підприємство «Орион» повинно самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.
Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02 грудня 2014 року.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Орион».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Орион» - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим