Постанова від 30.09.2009 по справі 2-а-741/09/1813

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 р.

Справа № 2-а-741/09/1813

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів:

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області на постанову Охтирський міськрайонний суд Сумської області від 22.05.2009р. по справі № 2-а-741/09

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області, в якому просила суд відновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації щодо недовиплати суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості за період з 12.06.2007р. по 31.12.2007р. та січень - березень місяці 2008 року з дня, коли їй стало відомо про дані порушення з засобів масової інформації, телебачення та радіомовлення - 01.04.2009р.; визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації за період з 12.06.2007р. по 31.12.2007р. щодо не донарахування та недовиплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок і виплатити суму заборгованості грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щомісячно за період з 12.06.2007р. по 31.12.2007р.; визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації за 2008 рік щодо не донарахування та недовиплати сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок і виплатити їй грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, щомісячно за 2008 рік у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у відповідності зі ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 р. передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак їй виплачувалася допомога в значно меншому розмірі, тому вона і звернулася з вказаним позовом до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив в задоволені позову відмовити.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації та недовиплати ОСОБА_1сум грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. протиправною; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України рік 2007 рік» від 19.12.2006 р. та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. пі 31.12.2007 року; в іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 95 Конституції України, ст.ст. 21, 22, 23, 30, 87 Бюджетного кодексу України, ст. 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, ст.ст. 99, 100 КАС України, а також на інші обставини і обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (в межах апеляційної скарги), та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину, а саме синаОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження (а.с. 7), та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, де отримує виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

За 2007 рік позивачу була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно п.14 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, на 2007 рік зупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем нараховувалась та сплачувалась позивачу у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме у розмірах, передбачених абзацом 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, що визнається сторонами по справі та вбачається з відповідної довідки.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст. 71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач з 9 липня 2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, а саме призначати та здійснювати позивачу нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”("Справа про соціальні гарантії громадян"), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та положення абз.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якою встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку менший, ніж ч.1 ст. 15 “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року відповідач повинен був призначати, нараховувати та сплачувати позивачу допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Доводи апеляційної скарги відповідача, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Проте, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом 02.04.2009 року, про що свідчить відповідний штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції, а тому, враховуючи річний строк звернення до адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог за 2007 рік необхідно відмовити.

Колегія суддів зазначає, що порушення прав позивача не мають триваючий характер, оскільки порушення в даному випадку не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а мають характер окремих протиправних дій, що полягають у не нарахуванні та не виплаті позивачу відповідної допомоги у повному обсязі кожного місяця окремо.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, бо доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.19), а поважних причин пропуску даного строку позивачем не наведено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, але судом першої інстанції не взято дану обставину до уваги, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов в частині стягнення з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З 01.01.2008 року частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було викладено у новій редакції, згідно із Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI, а саме: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Зазначені зміни до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не визнані неконституційними та не скасовані. Відповідач з 01.01.2008 року керувався вимогами нової редакції частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», здійснюючи виплати у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Як вбачається з матеріалів справи позивач отримувала в 2008 році щомісячно 130,00 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку /а.с. 14, 15/.

Таким чином, з 01.01.2008 року відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними таких дій відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2009 року по справі № 2-а-741/09 в частині визнання бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації та недовиплати ОСОБА_1сум грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. протиправною; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України рік 2007 рік»від 19.12.2006 р. та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. пі 31.12.2007 року прийнята з порушення норм чинного процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районноїдержавної адміністрації Сумської області - задовольнити частково .

Постанову Охтирський міськрайонний суд Сумської області від 22.05.2009р. по справі № 2-а-741/09 - скасувати в частині визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації та недовиплати ОСОБА_1сум грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. протиправною; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України рік 2007 рік»від 19.12.2006 р. та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. пі 31.12.2007 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

Бенедик А.П.

Судді

(підпис) (підпис)

Калиновський В.А. Кононенко З.О.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 05.10.2009 р.

Попередній документ
5077519
Наступний документ
5077521
Інформація про рішення:
№ рішення: 5077520
№ справи: 2-а-741/09/1813
Дата рішення: 30.09.2009
Дата публікації: 22.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: