"13" жовтня 2009 р.
Справа № 5/125-38
за позовом приватного підприємства «ПЛ-Лізинг»
до відповідачів: 1)приватного підприємства «ВКФ Західна продуктова група»;
2) товариства з обмеженою відповідальністю «САМС»
про розірвання договору лізингу та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 123686грн. та пені в сумі 8923грн.26коп. з 1-го відповідача
Представники сторін:
позивача: Гузар Р.М., довір. від 01.09.09р. №10/09
від відповідачів: не з'явились
Суть спору: ПП «ПЛ-Лізинг» просить розірвати укладений 12.12.06р. з ПП «ВКФ Західна продуктова група» договір фінансового лізингу №12/06/03, фінансовим гарантом по якому виступило ТзОВ «САМС», стягнути з відповідачів солідарно 123686грн. заборгованості, зобов'язати ПП «ВКФ Західна продуктова група» повернути позивачу предмет лізингу та стягнути з останнього 8923грн.26коп. пені. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з грудня 2007 року лізингоотримувач не сплачує платежі, в зв'язку з чим на момент подачі позову утворився борг на суму 123686грн.
Відповідачі відзиву на позов та доказів в обгрунтування суду не надали, представники в судове засідання не з'явилися, хоча згідно поштових повідомлень про вручення їм ухвал 02.10.09р. були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
На виконання умов договору фінансового лізингу від 12.12.06р. №12/06/03 позивач згідно акта приймання-передачі предмету лізингу від 28.12.06р. передав ПП «ВКФ Західна продуктова група» лінію по виробництву харчових концентратів та сухих сніданків, а також документи на неї.
Договір фінансового лізингу та акт приймання-передачі підписано крім позивача та ПП «ВКФ Західна продуктова група» фінансовим гарантом - ТзОВ «САМС». Згідно договору вартість предмету лізингу становить 145315грн.04коп. (п. 1.4), термін лізингу - 31 місяць з моменту передачі предмету лізингу (п. 2.1), лізингові платежі встановлено згідно «Графіка оплати», який є невід'ємною частиною договору (п. 3.3).
Відповідно до п. 3.4 договору ПП «ВКФ Західна продуктова група» зобов'язалося щомісячно до 15 числа сплачувати лізингові платежі, а у випадку прострочки (п. 3.5 договору) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Як вбачається із розрахунку позивача та банківських виписок ПП «ВКФ Західна продуктова група» сплатило лише 81140грн. за період з лютого 2007 року по листопад 2007 року, в т.ч. 7734грн. - попередній лізинговий платіж, а з грудня 2007 року припинило виконання взятих на себе зобов'язань по договору, в зв'язку з чим за період з грудня 2007 року по липень 2009 року заборгованість склала 123686грн., на яку позивачем нараховано пеню в сумі 8923грн.26коп.
У відповідності до п. 1.7 договору гарантом фінансових зобов'язань лізингоодержвача по даному договору є ТзОВ «САМС».
Статтею 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії, а тому вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 123686грн. грунтується як на умовах договору так і на нормах статей 541, 543, 563 ЦК України щодо солідарного обов'язку боржників.
Нарахована позивачем пеня підлягає стягненню з ПП «ВКФ Західна продуктова група» відповідно до п. 3.5 договору.
В зв'язку з неоплатою предмету лізингу до ПП «ВКФ Західна продуктова група» не перейшло право власності на нього, відповідно вимога позивача про витребування предмету лізингу підлягає задоволенню, так як грунтується на п. 7.3.2 договору, відповідно до якого якщо протягом 30 днів після терміну оплати залишкової вартості, лізингоодержувач її не сплатить, лізингодавець має право її вилучити і продати предмет лізингу третій особі.
Крім того, позивач просить розірвати договір фінансового лізингу в зв'язку з істотними порушеннями відповідачами його умов.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а тому вимогу про розірвання договору фінансового лізингу суд вважає правомірною.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526,541,543,655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Розірвати договір фінансового лізингу від 12.12.06р. №12/06/03, укладений між приватним підприємством «ПЛ-Лізинг», приватним підприємством «ВКФ Західна продуктова група» та товариством з обмеженою відповідальністю «САМС».
2. Стягнути солідарно з приватного підприємства «ВКФ Західна продуктова група» та товариства з обмеженою відповідальністю «САМС» на користь приватного підприємства «ПЛ-Лізинг» 123686грн. заборгованості.
3. Стягнути з приватного підприємства «ВКФ Західна продуктова група» на користь приватного підприємства «ПЛ-Лізинг» 8923грн.26коп. пені та 1562грн.10коп. судових витрат по справі.
4. Зобов'язати приватне підприємство «ВКФ Західна продуктова група» повернути приватному підприємству «ПЛ-Лізинг» предмет лізингу - лінію по виробництву харчових концентратів та сухих сніданків (згідно специфікації від 12.12.06р.), розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Потебні, 71, вартістю 145315грн.04коп.
Суддя В.Л.Слупко
Суддя Слупко В.Л.