ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/549
07.10.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»про стягнення 19 330,31 грн. за участю представників позивача -Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3 від 10.07.2009 р., відповідача -Гавриленко Я.С., довіреність без номера від 01.09.2009 р.,
У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 18 140,41 грн. боргу, 928,48 грн. інфляційної складової боргу, 261,42 грн. 3% річних, а загалом 19 330,31 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8895027 від 01.03.2004 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.09.2009 року.
Через канцелярію суду 07.10.2009 року представник відповідача надав заяву про часткове визнання позову, в якій визнав борг у сумі 11 330,31 грн., та надав докази часткової сплати боргу на суму 8 000,00 грн.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(абонент) 01.03.2004 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8895027, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, вартість якої абонент зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2004 року (п8.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Відповідно до п.5.1 договору та звертання-доручення про укладення договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється по приладах обліку.
Згідно додатку №3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно тарифами, затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватися в період дії договору.
П.5 додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №7 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Відповідно до п.2 додатку №4 до договору абонент до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.08.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2009 р. склала 18 140,41 грн.
Поясненнями позивача та відповідача, відомостями обліку споживання теплової енергії, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних особових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 18 140,41 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8895027 у сумі 18 140,41 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.
Відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 8 000,00грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданим представником відповідача в судовому засіданні платіжними дорученням № 391 від 01.10.2009 р. на суму 8 000,00грн.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 8 000,00 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 11 330,31 грн. боргу.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10 140,41 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 928,48 грн. інфляційних сум, 261,42 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 928,48 грн. інфляційних сум, 261,42 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 193,30 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 80 п.1-1, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код 03449901) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 10 140 (десять тисяч сто сорок) грн. 41 коп. основного боргу, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 48 коп. інфляційної складової боргу, 261 (двісті шістдесят одну) грн. 42 коп. 3% річних, 193 (сто дев'яносто три) грн. 30 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2009 у справі № 52/549 строком на 2 місяця.
Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8 000,00 грн.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Чебикіна