15 жовтня 2009 р.
№ 11/12-09-28
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів
Кочерової Н.О.
Харченка В.М.
Черкащенка М.М.
розглянувши касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства-лізингової компанії "Укртранслізинг"
на постанову
у справі
Одеського апеляційного господарського суду
від 02.06.2009 року
№ 11/12-09-28 господарського суду Одеської області
за позовом
відкритого акціонерного товариства-лізингової компанії "Укртранслізинг"
до
про
Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
стягнення 1946440,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Зонтов Ю.В. дов. від 01.06.2009 року
від відповідача: Гудимович О.Ю. дов. від 01.01.2009 року
В лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство-лізингова компанія "Укртранслізинг" звернулося до господарського суду з позовом до Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 1946440,26 грн., з яких 1739239,97 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 125816,87 грн. пені, 65656,31 грн. інфляційних втрат та 15727,11 грн. 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оперативного лізингу не сплачував належним чином лізингові платежі, в результаті чого утворилася заборгованість.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2009 року (Власова С.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 1739239,97 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 119305,86 грн. пені, 65656,31 грн. інфляційних втрат, 15727,11 грн. 3% річних та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог. При цьому, нарахований позивачем розмір пені приведено судом у відповідність до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року (судді: В.В.Лашин -головуючий, Г.А.Єрмілов, О.Л.Воронюк) рішення місцевого господарського суду змінено. Стягнуто з Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 434809,97 грн. заборгованості, 52717,15 грн. пені, 41741,76 грн. інфляційних втрат, 5217,72 грн. 3% річних та судові витрати. В решті рішення залишено без змін.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що в зв'язку з серйозним інцидентом, який стався з літаком і має ознаки надзвичайних подій, заборгованість відповідача слід відраховувати саме до настання цього інциденту, а від сплати лізингових платежів після інциденту відповідач звільняється на підставі ч.6 ст.762 та ст.617 Цивільного кодексу України.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство-лізингова компанія "Укртранслізинг" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також вказує, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством-лізинговою компанією "Укртранслізинг" (лізингодавець) та Авіакомпанією "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач) укладено договір оперативного лізингу № 29/05/08, за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у платне строкове володіння та користування на умовах оперативного лізингу літак АН-140, реєстраційний номер , виготовлений і поставлений відповідно до технічної документації та Технічних умов № 140.00.0000.000.000 ТУ, у комплектації та технічному стані, згідно з додатками № 5, № 7, № 8 та № 9 до цього договору з комплектом льотної та технічної документації на літак; комплект засобів наземного обслуговування літака АН-140 для виконання робіт на двигуні ТВЗ-117ВМА-СБМ1, що зазначений в додатку № 4 до цього договору, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти від лізингодавця предмет лізингу та сплачувати йому за користування предметом лізингу протягом визначеного цим договором строку обумовлені лізингові платежі.
Пунктом 2.1 договору визначено, що літак та обладнання передаються лізингоодержувачу на умовах оперативного лізингу на строк 1 (один) рік.
Згідно п.п.10.2, 10.3 договору за користування літаком та обладнанням лізингоодержувач не пізніше 10 числа поточного місяця дії договору сплачує лізингодавцю щомісячні лізингові платежі, розмір яких визначено в додатку № 1 до договору і становить 216805,0 грн. з ПДВ за літак та 600,0 грн. з ПДВ за обладнання за відповідний поточний місяць лізингу.
Щомісячні лізингові платежі за перший та останній місяці лізингу визначаються пропорційно фактичній кількості діб використання літака та обладнання в такі місяці згідно дат підписів відповідних актів прийому-передачі (п.10.4 договору).
Відповідно до акту прийому-передачі від 20.06.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу.
Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Пунктом 6.1.2 договору № 29/05/08 визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.
Згідно п.п.10.8, 10.9, 10.10 зазначеного договору лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця відшкодування або зменшення суми лізингових платежів у випадку перерви в експлуатації предмета лізингу та не має права затримувати лізингові платежі, строк яких настав, навіть з причин пошкодження предмета лізингу, за винятком видання компетентними державними органами влади актів, які унеможливлюють використання літака у зв'язку з обставинами, що виникли із зобов'язань лізингодавця перед третіми особами.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Однак, в порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог закону відповідач свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1739239,97 грн.
Також встановлено, що 06.09.2008 року при виконанні рейсу по маршруту Івано-Франківськ - Київ в аеропорту "Бориспіль", при заході на посадку, стався серйозний інцидент (не випустилося шасі) з повітряним судном АН-140, реєстраційний номер UR-14004, експлуатантом якого є ТОВ "Південні авіалінії".
Наказом Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України № 618 від 08.09.2008 року була призначена комісія для розслідування зазначеного інциденту.
Згідно з актом комісії щодо стану робіт по розслідуванню серйозного інциденту із літаком, який стався 06.09.2008 року, вини екіпажу, експлуатанта або власника літака не встановлено, технічну причину невипуску шасі виявити не вдалося. Попередньою причиною інциденту заявлено: наявність "плаваючого"дефекту на повітряному судні.
Листом від 11.03.2009 року за № 1.18-1844 Державна авіаційна адміністрація Міністерства транспорту та зв'язку України вказала на те, що стався саме серйозний інцидент, підтвердила причину інциденту та зазначила про неможливість експлуатації літака до моменту отримання свідоцтва льотної придатності на літак, яке буде надано ТОВ "Південні авіалінії" після складення всієї необхідної технічної документації та виконання ремонтних робіт АНТК ім.Антонова, який є розробником даного типу повітряного судна.
З акту огляду літака Авіаційного науково-технічного комплексу ім.Антонова та додатку до нього встановлені дефекти та пошкодження на літаку, у тому числі виявлено конструктивну особливість, при якій двигуни при посадці без передньої опори шасі вимикаються, наслідком чого є неспрацьовування автомату розгальмування коліс.
Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч.6 ст.762 цього ж Кодексу наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Такими обставинами, зокрема, є дія непереборної сили.
Зі змісту ст.218 Господарського кодексу України вбачається, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Вирішуючи спір у даній справі та враховуючи встановлені обставини, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що у даному випадку мали місце форс-мажорні обставини, а саме обставини непереборної сили, які звільняють лізингоодержувача, тобто відповідача у справі, від сплати лізингових платежів за період, коли предмет лізингу ним не міг бути використаний.
Однак, з таким висновком погодитися не можна, з огляду на наступне.
В п.17.1 укладеного між сторонами договору № 29/05/08 вказано, що форс-мажорними обставинами, які звільняють сторін від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань за договором, є дії непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти розумними діями. До обставин непереборної сили, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору, відносяться: пожежа, повінь, землетрус, військові дії, втручання державних органів, а також інші обставини надзвичайного характеру.
Відповідно до п.4.1.1 Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні, затвердженими наказом Державною службою з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 943 від 13.12.2005 року при експлуатації повітряного судна можуть мати місце: авіаційні події, інциденти (серйозні інциденти, інциденти), надзвичайні події, пошкодження повітряного судна на землі.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в даному випадку мав місце саме серйозний інцидент, а не надзвичайна подія, що не є форс-мажорною обставиною.
В п.4.2 зазначених Правил визначено, що серйозний інцидент - інцидент, обставини якого свідчать про те, що ледь не сталася авіаційна подія. Для серйозних інцидентів характерні такі ознаки:
- вихід повітряного судна за межі очікуваних умов експлуатації;
- виникнення значних шкідливих впливів на екіпаж або пасажирів;
- значне підвищення робочого навантаження на екіпаж;
- втрата працездатності екіпажу в польоті;
- значні погіршення льотних і технічних характеристик та ускладнення в управлінні повітряним судном.
Як встановив господарський суд апеляційної інстанції, при розслідуванні серйозного інциденту із літаком, який стався 06.09.2008 року, вини екіпажу, експлуатанта або власника літака не встановлено, технічну причину невипуску шасі виявити не вдалося.
Проте, як передбачено ч.1 ст.809 Цивільного кодексу України та п.8.1 укладеного між сторонами договору ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору оперативного лізингу несе лізингоодержувач, а тому у даному випадку лізингоодержувач, тобто, відповідач, не звільняється від обов'язку сплачувати лізингові платежі.
Вказане свідчить про те, що апеляційний господарський суд, приймаючи рішення у справі, прийшов до помилкового висновку щодо наявності форс-мажорних обставин та безпідставно застосував до правовідносин, які склалися між сторонами, ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, яка звільняє лізингоодержувача від сплати лізингових платежів, а тому прийнята ним постанова підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що вирішуючи справу в суді першої інстанції, місцевий господарський суд дав вірну оцінку обставинам справи та правильно стягнув з відповідача 1739239,97 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки місцевий господарський суд правильно визначив розмір заборгованості, стягнута ним сума інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми є обгрунтованою.
Крім того, пунктом 14.2.2 договору оперативного лізину № 29/05/08 сторони узгодили, що в разі порушення лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів за цим договором, лізингодавець вправі стягнути з лізингоодержувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення.
Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд першої інстанції правильно, з урахуванням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, здійснив розрахунок пені.
Однак, беручи до уваги вищезазначені встановлені господарськими судами обставини, що призвели до неможливості використовувати відповідачем предмет лізингу та враховуючи, що авіаційні перевезення є основним видом його діяльності, господарський суд касаційної інстанції керуючись ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України вважає за можливе зменшити нарахований місцевим господарським судом розмір пені до 52717,15 грн., тобто за прострочення сплати лізингових платежів лише за червень, липень та серпень 2008 року.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства-лізингової компанії "Укртранслізинг" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 року скасувати.
Рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009 року скасувати в частині стягнення 119305,86 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення.
Стягнути з Авіакомпанії "Південні авіалінії" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю 52717,15 грн. пені.
В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009 року у справі № 11/12-09-28 залишити без змін.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В.Харченко
М.Черкащенко