ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/458
16.09.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»про стягнення 85 963,00 грн. за участю представників позивача -Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3 від 10.07.2009 р., відповідача -Мартинюк О.П., довіреність № 01-29-1206 від 01.12.2008 р.,
У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 82 072,90 грн. боргу, 3 207,82 грн. інфляційної складової боргу, 682,28 грн. 3% річних, а загалом 85 963,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 210004 від 01.07.1997 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.08.2009 року.
У судовому засіданні 16.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2009 року відзив на позовну заяву не надав, проте подав докази сплати суми основного боргу в розмірі 84 890,03 грн.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт»(споживач) 01.07.1997 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 210004, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності споживача для потреб опалення -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року, яку споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.
Договір укладається строком до 31 грудня 1997 року і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення поточного року не надходить заява від однієї із сторін про відмову від договору чи про його перегляд. (п. 21 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Облік споживання споживачем теплової енергії відповідно до звертання-доручення про укладення договору проводиться розрахунковим способом, а нарахування здійснюється згідно з тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією, за навантаженнями і обсягами, визначеними у Додатку №1 до договору.
Згідно пп.1-2 додатку №5 до договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2009 р. склала 82 072,90 грн.
Поясненнями позивача та відповідача, відомостями обліку споживання теплової енергії, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних особових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 82 072,90 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 210004 у сумі 82 072,90 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.
Відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 84 890,03грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданими представником відповідача в судовому засіданні платіжними дорученнями: № 90106874 від 07.07.2009 р. на суму 20 000,00 грн., № 835 від 13.07.2009р. на суму 10 000,00 грн., № 895 від 22.07.2009р. на суму 4 000,00 грн., №1160 від 28.08.2009р. на суму 40 000,00 грн., №1178 від 31.08.2009р. на суму 10 890,03 грн., що підтверджується представниками сторін.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 84 890,03 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3 207,82 грн. інфляційних сум, 682,28 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3 207,82 грн. інфляційних сум, 682,28 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 859,63 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 80, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код 03150071) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 207 (три тисячі двісті) грн. 82 коп. інфляційної складової боргу, 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 28 коп. 3% річних, 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 82 072,90 грн.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Чебикіна