ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/501
24.09.09
За позовом
Закритого акціонерного товариства «Київська книжкова фабрика»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артек»
Про
стягнення 8444,72 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Калугіна К.С. -дов.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артек» 6 614,83 грн. основного боргу, 115,12 грн. 3% річних, 793,77 грн. збитків від інфляції, 921,00 грн. пені, а всього 8444,72 грн. заборгованості за мировою угодою по справі № 34/168.
Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.09.2008р. в судовому засіданні по справі № 34/168 між Закритим акціонерним товариством «Київська книжкова фабрика»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артек»було укладено Мирову угоду.
Відповідно до тексту мирової угоди сторони домовились про наступне:
Відповідач зобов'язався перерахувати на користь позивача суму боргу за договорами «53/03-П від 09.03.2006р. та № 99/05-П від 19.05.0006р. в розмірі 6614,83 грн.
Мирова угода була затверджена Господарським судом, про що суддею Сташків Р.Б. було видано ухвалу № 34/168 від 17.09.2008р.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача за договором № 53/03-П від 09.03.2006р. та № 99/05-П від 19.05.2006р. припинено, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем за мировою угодою.
Відповідач свої зобов'язань за мировою угодою не виконав, чим порушив умови мирової угоди.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості, річних та індексу інфляції з наступних підстав:
Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
Нормами ст. 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.І ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи ст.ст. 11, 202, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, затверджена судом Мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому за своєю природою є таким правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний належним чином відповідно до умов укладеної угоди та за правилами ст.ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України.
Згідно ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача по мировій угоді складає 6614,83 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Тому також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 115,12 грн. та 793,77 грн. індексу інфляції.
Вимога позивача про стягнення пені у сумі 921,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Відповідно до ст.547 ЦК України (ст.180 ЦК УРСР) угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені та штрафу.
Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст..547 ЦК України.
Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині боргу, індексу інфляції та річних.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимога в частині стягнення боргу, індексу інфляції та річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Артек»(01013, м. Київ, вул.. Деревообробна, 5, код ЄДРПОУ 30303870) на користь Закритого акціонерного товариства «Київська книжкова фабрика»(03151, м. Київ, вул.. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 02472594) 6614 грн. 83 коп. заборгованості за мировою угодою, 793 грн. 77 коп. індексу інфляції, 115 грн. 12 коп. 3% річних, 102 грн. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.
В частині стягнення пені відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко