10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"08" жовтня 2009 р. Справа № 11/777
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ворон В.П., довіреність №01--38-49 від 22.12.2008р.,
від відповідача: Криворучко Г.П., довіреність №41 від 24.02.2009р.,
від третіх осіб:
Виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явився,
- Виконавча дирекція Житомирського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явився,
- Виконавча дирекція Хмельницького обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явився,
- Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втратипрацездатності, м.Київ
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" листопада 2008 р. у справі № 11/777 (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втратипрацездатності, м.Київ
до Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Коростишів Житомирської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ, Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Житомир, Виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Хмельницький, Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Вінниця
про стягнення 3910,47 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.11.2008р. у справі №11/777 у позові Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ до Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Коростишів про стягнення 3910,47грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2008р. у справі №11/777 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені укладеним між сторонами договором №06/01-08-99 від 23.01.2008р. щодо направлення путівок, у зв'язку з чим, у відповідності із умовами договору та вимогами чинного законодавства, Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності й було нараховано пеню у сумі 3910,47грн. за прострочення виконання зобов'язання.
На думку позивача, помилковим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що пеня є неустойка, що обчислюється від суми грошового зобов'язання, а зобов'язання відповідача було передача речей, то встановивши пеню за невиконання зобов'язання щодо передачі речей, сторонами порушено приписи ст. 549 ЦК України.
Позивач вказує, що є незрозумілим, чому відповідач не звернувся до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності стосовно відмови обласних відділень від отримання кількості розподілених путівок, адже, саме з Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було укладено вищезазначений договір.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначає, що у резолютивній частині оскарженого рішення суд першої інстанції не виконав вимоги ст.84 ГПК України та п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР "Про судове рішення" від 29.12.1976р. №11 про зміст резолютивної частини рішення.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.05.2009р., зокрема, залучено Виконавчу дирекцію Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчу дирекцію Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчу дирекцію Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до участі в справі в якості третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
В засідання суду не з'явилися представники третіх осіб.
19.06.2009р. та 22.06.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду надійшли письмові відзиви на апеляційну скаргу від третіх осіб, відповідно до яких останні підтримують апеляційну скаргу позивача, зазначивши, що від відповідача на їх адресу за 2008 рік путівки не надходили. (а.с.101-106, т.2).
Крім цього, Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заявило клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників третіх осіб, не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити. Вказав, що в 1 квартал повинно бути направлено 40 путівок. Зазначив, що виконавець зобов'язаний проставляти дату путівок.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.17-25,т.2) та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Представник відповідача вказав, що строк дії путівки практично встановити неможливо.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
23.01.2008р. між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Київ (замовник, позивач) та Дочірнім підприємством "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Коростишів Житомирської області (виконавець, відповідач) було укладено договір №06/01-08-99, згідно з п.1.1 якого відповідач зобов'язався надати протягом 2008 року послуги із санітарно-курортного лікування застрахованим особам та членам їх сімей за профілями лікування (далі - послуги), зазначеними у додатку №2 до цього договору, а позивач зобов'язався оплатити їх вартість.
Відповідно до п.1.2 договору, послуги надаються виконавцем на підставі санітарно-курортних путівок у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку №1 до цього договору.
Згідно з додатком 1 до договору виконавець зобов'язався надати послуги на підставі 200 путівок з поселенням застрахованих осіб у 2-місні номера з усіма зручностями.
Загальна вартість послуг за цим договором складає з ПДВ 504000,00грн., що еквівалентна 200 путівкам.
Пунктом 3.1 сторони обумовили, що виконавець за власний рахунок відправляє путівки згідно з журналом їх розподілу (додаток №2 до договору) не раніше ніж за 60 та не пізніше ніж за 45 календарних днів до початку строку їх дії. При цьому путівки повинні бути рівномірно розподілені по місяцях кварталу. Одночасно виконавець направляє замовнику рахунок на оплату вартості послуг, реєстр путівок та копії накладних. Путівки, початок строку дії яких припадає на січень-лютий 2008 року, виконавець відправляє згідно з додатком №2 до договору не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку строку їх дії.
У п.5.5 договору сторони визначили, що у випадку порушення виконавцем строку направлення путівок, передбаченого п.3.1 договору, або направлення неналежно оформлених платіжних документів (рахунків, реєстрів, накладних) замовник має право затримати оплату вартості послуг та стягнути з виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості вчасно ненаправлених путівок або путівок, направлених з неналежно оформленими документами, за кожний день прострочення. У разі прострочення виконавцем строку направлення путівок понад 30 календарних днів, замовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, а виконавець зобов'язаний повернути замовнику перераховані в рахунок оплати послуг виконавця, на суму ненаданих послуг.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його дії (п.7.2. договору).
Відповідно до додатку №2 договору та умов договору сторони визначили, що виконавець зобов'язався надати протягом І кварталу 2008 року 40 путівок на загальну суму 100800,00грн.
Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, а саме - не направив протягом встановленого договором терміну визначену кількість путівок на І квартал 2008р.
Як вбачається з листа №06-32-875 від 21.04.2008р. (а.с.20, т.1), у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №06/01-08-99 від 23.01.2008р. та додатків №1, №2 до договору, позивач звернувся до останнього з вимогою про належне виконання умов договору.
18.05.2008р. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом №07-35-1126 повідомила відповідача про розірвання договору №06/01-08-99 у односторонньому порядку, а також звернулася з вимогою про сплату пені у розмірі 3447,84грн. за порушення умов договору (а.с.12, т.1).
Згідно із відміткою поштового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення відповідач отримав повідомлення про розірвання договору 03.06.2008р. (а.с.13, т.1).
Відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3910,47грн пені за неналежне виконання умов договору, нарахованих у відповідності до п.5.5. договору.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 11 та стаття 509 ЦК України передбачають, що однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідач в погоджені сторонами договором №06/01-08-99 від 23.01.2008р. строки взяті на себе зобов'язання, а саме: направлення путівок згідно з журналом їх розподілу на І квартал 2008 року, не виконав.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У п.5.5 договору сторони визначили, що у випадку порушення виконавцем строку направлення путівок, передбаченого п.3.1 договору, або направлення неналежно оформлених платіжних документів (рахунків, реєстрів, накладних) замовник має право затримати оплату вартості послуг та стягнути з виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості вчасно ненаправлених путівок або путівок, направлених з неналежно оформленими документами, за кожний день прострочення.
При цьому, господарським судом відмовлено в задоволенні позову з посиланням на те, що п.5.5. договору не відповідає положенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України.
Слід зауважити, що, як вище зазначалось, згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, згідно з ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте, Господарський кодекс України не обмежує сторони господарського зобов'язання у праві самостійно визначати той чи інший вид штрафних санкцій і не містить приписів щодо залежності виду штрафної санкції від змісту господарськогозобов'язанняя, таким чином вимога щодо застосування пені виключно до грошових зобов'язань відсутня.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.2 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо положень ч.3 ст.549 ЦК України судова колегія також зазначає, що відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Так, в даному випадку, сторони обумовили сплату пені за несвоєчасне відправлення путівок, що, з огляду на викладене, на думку судової колегії, не суперечить чинному законодавству України.
Керуючись наведеними вище нормами законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" за прострочення виконання зобов'язання за умовами договору №06/01-08-99 від 23.01.2008р. та додатків до нього 3910,47грн. пені (згідно з розрахунком в позові). Позивач визначив суму пені за період з наступного дня після закінчення І кварталу 2008 року (тобто після закінчення періоду їх використання) та до дня отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору, а саме з 01.04.2008р. по 03.06.2008р.
З огляду на викладене та перевіривши наведені в позові розрахунки пені, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, господарським судом першої інстанції допущено неправильне застосування норми матеріального права, зокрема, ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення та є підставою для його скасування.
Крім цього, колегія суддів Житомирського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.17-25, т.2) посилається на те, що він своєчасно інформував в усному порядку (телефонному режимі) обласні відділення Фонду про направлення ним належної кількості за укладеним договором путівок, але отримував від них до настання строків направлення путівок листи про відмову від отримання путівок з різних причин (листи від Київського та Житомирського обласних відділень Фонду від 28.01.2008р. та від 11.02.2008р., а.с.37-38, т.2),
Дійсно, з відповідей, отриманих від Київського та Житомирського обласних відділень Фонду від 28.01.2008р. та від 11.02.2008р., вбачається, що вказані відділення взагалі відмовились від отримання кількості розподілених на рік згідно з додатком №2 до договору №06/01-08-99 на їх адресу путівок, про що повідомлялась виконавча дирекція Фонду.
Однак, докази направлення протягом І кварталу 2008 року 40 путівок (відповідно до Вінницького облвідділення - 10 путівок, Житомирського облвідділення - 20 путівок, Київського облвідділення - 5 путівок та Хмельницького облвідділення - 5 путівок) на загальну суму 100800,00грн., а також рахунку Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на оплату послуг, реєстр путівок та копії накладних в матеріалах справи відсутні.
При цьому, відповідач не був позбавлений можливості направити вищезазначені путівки безпосередньо позивачу - Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тобто вжити заходів , необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки відповідач зобов'язаний був виконати свій обов'язок щодо направлення путівок у відповідності із журналом розподілу путівок на 2008 рік на користь Виконавчої дирекції Вінницького, Житомирського, Київського та Хмельницького облвідділення, а вони, у свою чергу, розподілити путівки між застрахованими особами та членами їх сімей, то договір №06/01-08-99 від 23.01.2008р., у розумінні ст. 636 ЦК України, є договором на користь третіх осіб.
Статтею 636 Цивільного кодексу України визначене поняття такого договору, зокрема, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає з суті договору. Відповідно до частини 4 цієї статті якщо третя особа відмовилась від права , наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на викладене, позов Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення пені в сумі 3 910 грн.47 коп. заявлений підставно і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.49,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 листопада 2008 року у справі №11/777 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 3910грн. 47коп. пені.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Державного бюджету України - 153,00грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Справу №11/777 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддруковано:8 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - Виконавчій дирекції Київського обласного відділення ФССзТВП (04070, м.Київ, вул. Боричів Тік, 30),
5 - Виконавчій дирекції Житомирського обласного відділення ФССзТВП (10014, м.Житомир, вул.Перемоги,7)
6 - Виконавчій дирекції Хмельницького обласного відділення ФССзТВП (29013, м.Хмельницький, вул. Проскурівська,8),
7 - Виконавчій дирекції Вінницького обласного відділення ФССзТВП (21037, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 2).
8 - в наряд