01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
15.06.09 р. № 16/6
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Мазур Л. М.
судді-доповідача Жук Г. А.
при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Попов А.С. -представник за дов. 05.11.2008 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»на рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р.
у справі № 16/6 (суддя Тимощенко О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим», м.Полтава;
до Приватного підприємства «Фірма Віст», м.Полтава;
про захист права власності та інтересів
Товариство з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансова торгівельна компанія «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Фірма Віст»про поновлення порушеного права власності та охоронюваних законом інтересів позивача та зобов'язання відповідача надати позивачу документи, що підтверджують отримання всіх 21 долота, 7 калібраторів та 2 бурових головок на складі заводу -виробника і надати позивачу паспорти на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурові головки та надати позивачу для підписання відповідні акти приймання-передачі на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурові головки (а.с.2-5).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. Товариству з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансовій торгівельній компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»відмовлено в задоволенні позовних вимог про поновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу документи, що підтверджують отримання всіх 21 долота, 7 калібраторів та 2 бурових головок на складі заводу виробника і надати позивачу паспорти на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурові головки, надати позивачу для підписання відповідні акти приймання -передачі на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурових головки (а.с.49-50).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилається на ст. ст. 662, 672 Цивільного кодексу України, відповідно до яких товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього; якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим», через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу (вх. № 2-04/2/258/809 від 27.03.2009р.) на рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що вказане рішення винесено з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказує, що згідно п. 4.3 договору право власності на товар переходить в момент підписання відповідного акта приймання-передачі, а оскільки рішенням господарського суду Полтавської області від 24.12.2008 року у справі № 16/248 встановлено, що акти приймання-передачі не складалися, то для набуття права власності позивачу необхідно отримати від відповідача відповідні акти приймання-передачі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2009 року вказана апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. -головуючий по справі, судді -Агрикова О.В., Мазур Л.М.
ТОВ кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»(скаржник) своїх представників в судове засідання не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник ПП «Фірма Віст»(відповідач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. у справі № 16/6 вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
23.01.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»(замовник) та Приватне підприємство «Фірма Віст» (виконавець) уклали договір № 3-06, відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання скласти долотну програму на буріння свердловини №203 на Західно-Радченківській площі, здійснити поставку доліт згідно вказаної вище програми та здійснення сервісного супроводу поставлених доліт (а.с.33-36).
Згідно специфікації (додаток №3 до договору) відповідач зобов'язався поставити позивачу долота -21 шт., калібратори - 7 шт. та бурові головк-2 шт. Вартість сервісного супроводження визначена у 30 000 грн. Специфікація підписана представниками сторін їх підписи завірені печатками юридичних осіб.
Матеріали справи містять постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.10.2007р. (а.с.27-31) та Постанову Вищого господарського суду України від 23.01.2008р. (а.с.24-26) по справі за позовом ПП «Фірма «Віст»до ТОВ КФ «ТК «СУБП «Єврокрим»про стягнення грошових коштів.
Вказаними вище судовими рішеннями у справі №20/252-21/153 встановлено, що Відповідач (ПП «Фірма «Віст») здійснив поставку 21 долота, 7 калібраторів та 2 бурових головок, що підтверджуються накладними №13 від 10.05.2006р. №18 від 30.06.2006р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 10.05.2006р. та від 30.06.2006р. у відповідності до умов спірного договору, а Позивач (ТОВ КФ «ТК «СУБП «Єврокрим») обов'язок за договором щодо оплати отриманого товару згідно специфікації виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 5 118,02 грн.
Також, в матеріалах справи наявне рішення у справі № 16/248 від 25.12.2008 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансова установа, торгівельна компанія «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»до Приватного підприємства «Фірми «Віст»про стягнення 447873,22 грн. з якого вбачається, що Відповідачем дійсно були поставлено 21 долото, як і передбачалося договором та специфікацією, проте частина доліт, поставлених Відповідачем та прийнятих Позивачем, не відповідає специфікації, тобто, фактично були поставлені долота, не передбачені специфікацією.
Відповідно ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.
Так, згідно з накладною № 13 від 10.05.2006 року (а.с.20) та довіреності серії ЯМВ № 579693 від 10.05.2006 року (а.с.21), а також накладної № 18 від 30.06.2006 року (а.с.22) та довіреності серії ЯМП № 410775 (а.с.23) позивачем було прийнято товар та здійснено проплату 28.04.2006р., 23.06.2006р. і 03.07.2006р., що підтверджується платіжними дорученнями (від 03.07.2006р. №70, від 23.06.2006р. №6, від 28.04.2006р. №8). З моменту отримання останньої партії товару за спірним договором 10.05.2006р. до останньої оплати товару 03.07.2006р. (і навіть до моменту подання позову та розгляду справи судом) Позивач не звертався до Відповідача про відмову від товару чи його частини.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.672 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: прийняти частину товару, що відповідає умовам договору і відмовитися від решти товару; відмовитися від усього товару; вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; прийняти весь товар.
Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього (п.4 ст.672 ЦК України).
Згідно ч.5 ст.672 ЦК України, якщо продавець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивачем не надано суду доказів того, що він у розумний строк повідомляв відповідач про відмову від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, тобто, товар вважається прийнятим, а відповідач таким, що належним чином виконав свої зобов'язання, в тому числі і щодо надання позивачу паспорти на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурові головки.
Факт поставки Відповідачем за даним позовом доліт у відповідності до умов договору встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили.
В ході розгляду вказаних вище справ встановлено, що між сторонами не укладалося актів приймання-передачі поставленої продукції, як це передбачено п. 4.2 договору. Проте, в матеріалах справи наявні накладні №13 від 10.05.2006р. №18 від 30.06.2006р. (підставою передачі товару вказаний договір №3-06 від 23.01.2006р.) та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 10.05.2006р. та від 30.06.2006р., які свідчать про те, що Відповідач передав Позивачу вказані вище долота у загальній кількості 21 шт.
Позивач в позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача надати позивачу документи, що підтверджують отримання всіх 21 долота, 7 калібраторів та 2 бурових головок на складі заводу виробника і надати позивачу паспорти на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурові головки, надати позивачу для підписання відповідні акти приймання-передачі на всі 21 долото, 7 калібраторів та 2 бурових головки. Однак, питання щодо належності виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки, зокрема підтвердження отримання всіх 21 долота, 7 калібраторів та 2 бурових головок на складі заводу виробника, були предметом дослідження у справах № 16/248 та №20/252-21/153.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначеного суб'єкта захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення: примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога про зобов'язання відповідача підписати акт приймання - передачі, надати докази отримання товару за договором може мати місце лише в аспекті юридичної оцінки обставин справи та обґрунтованості заявлених вимог в процесі розгляду спору про право матеріальне, проте не може бути предметом окремого позову.
За даних обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. у справі № 16/6 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової торгівельної компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим»на рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. у справі № 16/6 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2009р. у справі № 16/6 - залишити без змін.
3. Справу № 16/6 повернути до господарського суду Полтавської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Мазур Л. М.
Дата відправки 22.06.09