м. Чернівці «20» березня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Попова Г.Г., Марчака. В.Я.
при секретарі Волощуку О.В.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_2 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2011 року, -
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець села Багна Вижницького району Чернівецької області, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, тимчасово не працюючий, раніше несудимий, -
засуджений за ст.366 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень в доход держави. За ст. 364 ч.3 КК України ОСОБА_3 по суду виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишена підписка про невиїзд з постійного місця проживання. По справі вирішена доля речових доказів та стягнуто судові витрати.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він, працюючи на посаді мисливствознавця мисливської дільниці ДП «Берегометське ЛМГ»в селищі Берегомет Вижницького району Чернівецької області, будучи службовою особою, в період з 2007 року по 2009 рік з метою штучного покращення результатів своєї діяльності умисно складав завідомо неправдиві протоколи про порушення правил полювання на території України, передбачене ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Справа № 2490/11-79 /2012 р. Головуючий у І інстанції: Кибич І.А.
Категорія: ст.ст.366 ч.1, 364 ч.3 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Так, достовірно знаючи, що громадянин ОСОБА_4 не вчиняв адміністративних правопорушень, засуджений ОСОБА_3 склав на нього завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.85 ч.1 КпАП України, № 18 від 18 лютого 2007 року, № 16 від 16 листопада 2008 року, № 14 від 25 жовтня 2009 року. Аналогічно засуджений склав завідомо неправдиві протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за № 2 від 01 січня 2008 року та за № 11 від 06 вересня 2009 року на ОСОБА_5, за № 20 від 04 листопада 2007 року та за № 17 від 23 листопада 2008 року на ОСОБА_6, за № 12 від 21 вересня 2008 року на ОСОБА_7, за № 7 від 14 квітня 2007 року на ОСОБА_8, за № 16 від 08 листопада 2009 року на ОСОБА_9, за № 5 від 31 березня 2007 року на ОСОБА_10 У зазначених протоколах ОСОБА_3 власноручно записав пояснення від імені «правопорушників»та підробив їх підписи, сплативши особисто від імені останніх штрафи в сумі 34 та 51 гривні в доход держави.
Крім того, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_3 інкримінованого йому складу злочину, передбаченого ст.364 ч.3 КК України, про те, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
В апеляції прокурор Вижницького району Чернівецької області просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.366 ч.1 та ст.364 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у межах санкції зазначених статей з застосуванням ст.75 КК України. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що при винесенні вироку судом першої інстанції неправильно застосовані норми кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а призначене судом покарання є надто м'яким. Зокрема вважає, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_3 за ст.364 ч.3 КК України та дійшов до неправильного висновку про те, що він не зловживав владою та службовим становищем, працюючи при цьому працівником правоохоронного органу.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи поданої апеляції, адвоката ОСОБА_1 та засудженого, які просили апеляцію відхилити, допитавши в процесі часткового судового слідства засудженого ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України і така кваліфікація в апеляції не оспорюється.
Міра покарання засудженому судом обрана у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням характеру вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також пом'якшуючих його покарання обставин та даних про особу. Так, ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у службовому підробленні, розкаявся у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, матеріальної шкоди його діями не
заподіяно. Судова колегія вважає, що призначене засудженому покарання в межах санкції ч.1 ст.366 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і підстав для зміни чи скасування вироку в частині призначення покарання винному не вбачає.
Посилання прокурора в апеляції на те, що районний суд безпідставно виправдав ОСОБА_3 за ст.364 ч.3 КК України, судова колегія вважає неспроможними.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.364 КК України зловживання владою або службовим становищем визнається злочином у разі вчинення особою умисних дій з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Згідно пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення (том 1 а.с.335-353) йому інкриміновано зловживання службовим становищем, яке він, діючи з корисливих мотивів в особистих інтересах як працівник правоохоронного органу, використав всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави та окремим громадянам.
Районним судом в процесі розгляду справи допитані потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_6 ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та досліджені показання на досудовому слідстві інших потерпілих, які ствердили, що їм не було відомо про складання відносно них протоколів про адміністративні правопорушення за порушення правил полювання, що ніякої шкоди їх майновим та особистим немайновим правам та інтересам заподіяно не було, претензій матеріального та морального характеру до засудженого не мають.
Твердження органу досудового слідства , що вчинення ОСОБА_3 службового підроблення (складання завідомо неправдивих протоколів, підробка пояснень «правопорушників» та їх підписів, сплата замість них штрафів в доход держави) призвело до підриву авторитету держави в особі органу державного контролю, яким є Державний комітет лісового господарства України, та дискредитації гідності потерпілих не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, спростовано показаннями потерпілих про відсутність заподіяння їм будь-якої шкоди.
Судова колегія вважає, що рішення районного суду про відсутність будь-яких доказів заподіяння діями ОСОБА_3 істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян та інтересам держави, про виправдання його за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і є правильним, а тому апеляція прокурора в частині безпідставного виправдання ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію прокурора Вижницького району Чернівецької області - без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді Г.Г.Попов
ОСОБА_11