Рішення від 16.07.2012 по справі 2-24/12

Номер провадження 2/2603/169/12

Справа №2-24/12

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

при секретарі Самойловій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

- за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного това­риства “Дельта Банк”, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3, про припинення договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернув­ся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитними договора­ми, посилаючись на той факт, що згідно кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 100.000 дол. США строком до 22.11.2021 року зі сплатою 13,5 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язання, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 23.11.2006 року був укладений договір поруки. Відповідачі належним чином умови договору не виконують, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 732.034 грн. 33 коп.

Крім того, 14.02.2007 року, згідно кредитного договору № 91/ПВ-07 ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 12.065 дол. США строком до 12.02.2013 року зі сплатою 10% річних.

Так як відповідачі добровільно свої зобов'язання не виконують, загальна заборгова­ність за двома кредитними договорами становить 796 258 грн. 62 коп., а тому вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.

В ході розгляду справи, судом було замінено сторону у справі, а саме позивача ТОВ "Український промисловий банк" його процесуальним правонаступником ПАТ “Дельта Банк”, на підставі укладеного 30 червня 2010 року між ПАТ “УкрСиббанк” та ПАТ “Дельта Банк” договору про передачу активів та кредитних зобов'язань.

В ході розгляду справи, представник ПАТ “Дельта Банк” неодноразово уточнював по­зовні вимоги, остаточно станом на 25.06.2012 року представник просив суд солідарно стяг­нути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором №528/ПВ-06 від 23.11.2006 року у загальному розмірі 944.721 грн. 01 коп.. Крім того, представник просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним до­говором №91/ПВ-07 від 14.02.2007 року у загальному розмірі 39.022 грн. 79 коп., судові ви­трати, понесені позивачем по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_5 зазначили, що у них є сумніви щодо відповідності та дійсності наданої позивачем копії Додатку № 2 до договору про передачу активів укладеного 30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ “Дельта Банк”, в тому числі в дійсності печаток, які містяться наприкінці зазначеного Додатку № 2, а тому просили у задоволенні позовних вимог ПАТ “Дельта Банк” відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, подав зустрічну позовну заяву, у якій зазначав, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки при укла­денні додаткового договору № 1 до кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року, було суттєво збільшено розмір зобов'язань ОСОБА_3. Про укладення вказаного додат­кового договору ОСОБА_2 повідомлена не була, жодної згоди на зміну умов договору не надавала, а тому відповідно до чинного законодавства України, договір поруки № 528/ПОР- 06 від 23.11.2006 року, укладений між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 є припиненим, а тому позовні вимоги щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №528/ПВ-06 від 23.11.2006 року задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі та відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 є необгрунтованими у повному обсязі та не підлягають задоволенню судом виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року укладеного між ТОВ "Укрпромбанк" та відповідачем ОСОБА_3, останній отримав кре­дит у розмірі 100.000 дол. США строком до 22.11.2021 року зі сплатою 13,5 % річних з кін­цевим терміном повернення 22 листопада 2021 року. Мета кредитування - поточні потреби. (а.с.7-12).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року повернен­ня кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 556,10 дол. США по 10 число кожного місяця.

Згідно з п. 2.7 кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року нараховані про­центи сплачуються відповідачем у валюті кредиту по 10 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів та одночасно остаточним поверненням кредиту.

Для забезпечення повернення кредиту за кредитним договором було укладено договір поруки №528/ПОР-06 від 23 листопада 2006 року з поручителем ОСОБА_2, яка несе солі­дарну відповідальність за виконання умов кредитного договору згідно договору поруки (а.с. 16).

14 лютого 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 91/ПВ-07, відповідно до якого останньому було надано кре­дит у розмірі 12 065,00 дол. США з кінцевим терміном погашення 12 лютого 2013 року включно з процентною ставкою за користування кредитом 10,5% річних. Мета кредитування - придбання автомобіля (а.с.26-32).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору № 91/ПВ-07 від 14 лютого 2007 року пове­рнення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 168,00 дол. США по 20 число кожного місяця.

Згідно із п. 2.7 кредитного договору № 91/ПВ-07 від 14 лютого 2007 року нараховані проценти сплачуються відповідачем у валюті кредиту по 20 число кожного наступного мі­сяця, що слідує за місяцем нарахування процентів та одночасно остаточним поверненням кредиту.

Відповідно до вимог ч.З ст.10, ч.ч.І, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна до­вести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або запере­чень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Сторонам роз'яснювалось, що відповідно до вимог ст.ст.27, 31 ЦПК України, позивач, відповідач, третя особа для підтвердження своїх вимог та заперечень, зобов'язані надати су­ду всі наявні докази, або повідомити про них суд до початку розгляду справи судом по суті.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2009 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року.

Відповідно до п. 1 вказаного додаткового договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 567,10 дол. США по 10 число кожного місяця, починаючи з 01 січня 2010 року.

23 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Укрпромбанк" було укладено дого­вір поруки №528/ПОР-06. Предметом даного договору є надання поруки ОСОБА_2 перед кредитором за виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків за кредитним договором 528/ПВ- 06 від 23.11.2006 року.

Відповідно до додаткового договору № 1 до кредитного договору № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року було змінено умови повернення кредиту, а саме щомісячну суму платежу за кредитним договором було збільшено до 567,10 дол. США, а відсоткову ставку до 14,09 % річних (а.с.13).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума основного зобов'язання ОСОБА_3 не змінювалась, а були змінені тільки умови повернення суми основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпе­ченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про те, що кредитні зобов'язання не були збільшені та не вийшли за межі основного зобов'язання ОСОБА_3 у розмірі 100.000 дол. США, а тому суд відмовляє ОСОБА_2 у задоволенні позову про припинення договору поруки № 528/ПОР-06 від 23.11.2006 року.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона зо­бов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконува­тися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно вимог п.1 ч.І ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають пра­вові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслі­док односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодав­цеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у та­кій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодав­цем) у строк та в порядок, що встановлений договором.

За вимогами ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позича­льника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини пози­ки, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансо­ва установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кре­дит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпе­ченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні борж­ники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків...

Відповідно до розрахунку, заборгованість позичальників перед банком за кредитним договором № 528/ПВ-06 від 23.11.2006 року станом на 25.06.2012 року складає 944 721 грн.

01 коп., яка складається з суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 690 105,06 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 254 615,95 грн., комісія за ведення кредиту - 0,00 грн. (.с.230)

Згідно з розрахунком станом на 25.06.2012 року заборгованість за кредитним догово­ром № 91/ПВ-07 від 14.02.2007 року становить 39 022,79 грн., з яких сума заборгованості по тілу кредиту у розмірі 36 189,88 грн., сума заборгованості за відсотками у розмірі 2 165,73 грн., комісія за ведення кредиту у розмірі 667,18 грн. (а.с.229).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висно­вку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 25.06.2012 року відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитних договорів, а за таких обста­вин, пред'явлений ПАТ „ Дельта Банк” позов підлягає задоволенню судом у повному обся­зі.

При цьому, судом враховано той факт, що згідно рішення Печерського районного су­ду м.Києва від 18 січня 2012 року, ОСОБА_3 в позові до ПАТ “Дельта Банк”, ТОВ “Укрпромбанк”, Національного Банку України про визнання договору недійсним відмовле­но, згідно ухвали Апеляційного суду м.Києва, апеляційну скаргу повернуто апелянту ОСОБА_6, а відтак у суду відсутні підстави приймати до уваги твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 що у них є сумніви щодо відповідності та дійсності наданої позивачем копії Додатку № 2 до договору про передачу активів укладеного 30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ “Дельта Банк”, в тому числі в дійсно­сті печаток, які містяться наприкінці зазначеного Додатку № 2, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ “Дельта Банк”.

Підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 27, 31, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 530, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором №528/ПВ-06 від 23.11.2006 року у загальному розмірі 944.721 грн. 01 коп..

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродже­нця м.Запоріжжя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором №91/ПВ-07 від 14.02.2007 року у загальному розмірі 39.022 грн. 79 коп..

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” судові витрати по сплаті су­дового збору у розмірі 1.700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..

ОСОБА_2 в позові до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, відповідач за первісним позовом ОСОБА_3, про припинення договору поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський ра­йонний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апе­ляційної скарги.

Суддя: