Справа №760/10889/15-ц
2-4958/15
31 серпня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач в червні 2015 року звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
У своїй позовній заяві Позивач посилається на те, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщина, до якої увійшла квартира АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що зазначена квартира була придбана нею з померлим у кооперативі, за неї було у повному розмірі виплачено пай, а тому ОСОБА_2 набув право власності на неї.
В подальшому, як зазначає Позивач, на підставі рішення Залізничного районного суду м. Києва від 23.05.1986р. та рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 20.01.1987р. №57 ОСОБА_2 було виділено кімнату площею 16,8 кв.м, а Позивачу - дві кімнати по 11,5 кв. метрів.
Своє право власності ані Позивач, як вона вказує, ані померлий ОСОБА_2 не зареєстрували в органах БТІ, у зв'язку з чим станом на сьогодні неможливим є оформлення спадщини у загальному порядку.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, вона вчасно звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину на квартиру, вона просить визнати за нею право власності на квартиру у судовому порядку.
У судовому засіданні Позивач позов підтримала повністю та просила його задовольнити.
Представник Київської міської ради до суду не з'явився, у справі наявні письмові пояснення на позов із клопотанням про розгляд справи у відсутність представника Відповідача.
Заслухавши пояснення Позвиача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2. (А.с. 13)
Спадкоємцем за заповітом після його смерті є ОСОБА_1. (а.с. 7).
Встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшла його частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1.
З довідки Обслуговуючого кооперативу «Прогрес-Житло» №170 від 16.07.2013р. вбачається, що ОСОБА_2 за життя був членом кооперативу та сплатив пайовий внесок в повному обсязі в розмірі 5153,17 рублів за квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 19)
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Встановлено також, що внаслідок розподілу квартири і паю на підставі рішень народного суду Залізничного району від 23.05.1986р. та виконкому Київської міської ради народних депутатів №51 від 20.01.1987р. ОСОБА_2 було виділено одну житлову кімнату площею 16,8 кв.м, а ОСОБА_1 - дві житлові кімнати площею 11,5 кв. метрів кожна; підсобні приміщення квартири залишені у спільному користуванні співвласників.
Згідно з розрахунком ЖБК «Прогрес» розмір частини паю, яка відповідає житловій площі, наданій ОСОБА_1, та половині приміщень, які перебувають у спільному користуванні, становив 3333,17 рублів, що складає 65% від загальної вартості паю (5153,17р.).
Таким чином, внаслідок поділу квартири між співвласниками їх частки слід вважати наступними:
-частка ОСОБА_1 - 65/100;
-частка ОСОБА_2 - 35/100.
З правової позиції, викладеної в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р., вбачається що у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкоємець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_3 не було зареєстроване.
З цих підстав нотаріусом було відмовлено Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку ОСОБА_2 у вказаній квартирі. (а.с. 14)
Статтею 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи відсутність умов для отримання Позивачем свідоцтва про право на спадщину у встановленому порядку у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно, її позовні вимоги є частково обґрунтованими. В даному випадку суд позбавлений можливості в межах заявленого предмету та підстав позову визнати з Позивачем право власності на всю квартиру, оскільки в порядку спадкування до неї перейшла лише та частка у праві власності на квартиру, яка належала померлому ОСОБА_2, тобто 35/100.
Керуючись ст. ст. 16, 1216, 1218 ЦК України; ст. 15 Закону України «Про власність», ст.ст. 1, 2 ,4, 57-58, 60, 61, 88, 208-223 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 35/100 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: