"27" березня 2007 р.
Справа № 34/526-06-12721А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Жукової А. М.
суддів : Величко Т.А.
Бойко Л.І.
при секретарі : Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача -Розенбойм Ю.О. Козак Н.С.
від відповідача -Копанський С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ТОВ «Прогрес» Одеська обл., Фрунзівський р-н, с. Павлівка
на постанову господарського суду Одеської області
від 22.01.2007р.
по справі: № 34/526-06-12721 А
за позовом : ТОВ «Прогрес» Одеська обл., Фрунзівський р-н, с. Павлівка
до відповідача: Роздільнянської міжрайонної ДПІ
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 28.04.06 р. №1071504/0; №1081504/0; №1091504/0; від 23.06.06 р. №1071504/1; №1081504/1;№1091504/1; від 23.11.2006 р. №1071504/3; №1081504/3; №1091504/3 про сплату штрафу за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 22.01.2007 року, ( суддя Фаєр Ю.Г.) у позові відмовлено. Постанова місцевого суду вмотивована матеріалами перевірки, положеннями п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.3.4 п.3 «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» затв. Наказом ДПАУ №103 від 14.03.01 р. зареєстр. МЮУ 10.01.2002 року за №16/6304 - та зазначено, що списанню підлягає податковий борг з фіксованого с/г податку за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов"язань за період після настання обставин непереборної сили (форс- мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини вини виникли, а позивач не надав суду доказів подання ним заяви про списання вказаного податкового боргу до 2005 року, у зв'язку з чим у 2005/2006 р.р. позивач позбавлений правових підстав для списання такого податкового боргу, а повідомлення-рішення прийняті у відповідності з чинним законодавством.
ТОВ «Прогрес» не погодившись із висновками місцевого суду, звернулось 31.01.07 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 19.12.07 р. -із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, позовні вимоги задоволити. На обґрунтування доводів скарги, підприємство послалося на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, судом не було враховано, що чинне законодавство не встановлює конкретного строку подання заяви про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили. Судом не враховано, що зміни до п.4.3 Наказу №103, на який посилається суд, було внесено лише у 2004 році Наказом ДПАУ №629 від 3.11.2004 року «Про внесення змін до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, тоб-то застосування цього пункту до відносин, що мали місце раніше у липні 2004 року є порушенням матеріального права у формі застосування норми ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ст.18 п.п.18.2.1 також не містить обмежень щодо подання заяви про списання податкового боргу. Судом не враховано, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, якими були визначені податкові зобов'язання у вигляді штрафу за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за фіксованим с/г податком. Отже, заява про списання зобов"язань по сплаті штрафу не могла бути подана до закінчення термінів сплати цього податку за бюджетний рік, в якому виникли обставини непереборної сили. Також, судом не прийнято до уваги положення ЗУ «Про систему оподаткування» (ст.1) яким визначається, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги, щодо оподаткування не можуть встановлюватися, змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» в частині зупинення списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили вступає у конфлікт із ЗУ «Про систему оподаткування».
ДПІ направила до апеляційного суду письмові заперечення, в яких просить залишити постанову місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, оскільки доводи апелянта є необгрунтованими. Позивач у спірному періоді, згідно карток особового рахунку не мав податкової заборгованості перед бюджетом; вона була сплачена з порушенням вимог ст.5 ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок». У період 2003/2004 р.р. (коли не було зупинено дію п.п.18.2.1 ст.18 цього закону) не звертався з письмовою заявою щодо списання сум податку, як-то вимагає п.5 «Порядку про списання безнадійного податкового боргу платників податків» затв. Наказом ДПАУ№103 від 14.03.2001 року, а у 2005/2006р.р. ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік» (ст.73 п.22) та ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст.77 п.6 п.п.9 п.3 розділу ІІ Прикінцевих положень ЗУ від 30.11.2006 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування «) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами призупинено дію п.п.»в» і «г» п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ №2181-ІІІ в частині списання безнадійного податкового боргу. Крім того, у позивача форс-мажорні обставини існували лише на 25.03.03 р. та 19.06.03 р., тоді як оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі п.п.17.1.7 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.
Перевіркою своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку ТОВ «Прогрес» у 2003/2004 р.р. встановлено порушення ст.5 ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» №320-ХІV від 17.12.1998 р. по розрахункам №1034 від 31.01.2003 р. та №667 від 26.01.2004 р. Так, по розрахунку №1034 від 31.01.2003 р. підприємство сплатило фіксований с/г податок 20.05.03 р. 19.06.03 р.; 18.07.03 р. 2.10.03 р.; 24.02.2004 р.; 4.03.2004 р.;15.03.2004 р.;12.05.2004р; 28.05.2004 р. 2.06.2004 р.; 11.06.2004 р.; 14.07.2004 р.
По розрахунку №667 від 26.01.2004 р. підприємство сплатило фіксований с/г податок 1.03.2004 року ; 14.07.2004 р.; 5.11.2004 р.
Порушення ст.5 п.2 ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» є підставою для застосування штрафних санкцій. За результатами перевірки складено акти від 10.04.2006 року за №142-1504/0; №143-1504/0; 3144-1504/0 (а.с.13-18) та прийнято податкові повідомлення-рішення1071504/0; №1081504/0; №1091504/0 від 28.04.2006 року про сплату штрафних санкцій, відповідно у розмірі 50%;20%,10% від суми сплаченого податкового зобов'язання з фіксованого с/г податку (а.с.19-21) В порядку адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, скарги платника залишені без задоволення, про що податковими органами прийняті рішення про результати розгляду первинної скарги №931-933/1504 від 23.06.2006 року (а.с.41-47), рішення про результати розгляду повторних скарг №23514/25-0007 від 31.08.06 р.(а.с.62) рішення про результати розгляду повторних скарг №12649/6/25-0215 від 8.11.06 р. (а.с.67) Відповідно до цих рішень Роздільнянською МДПІ були доведені нові граничні строки сплати штрафних санкцій шляхом надання податкових повідомлень-рішень від 23.06.06 р. №1071504/1; №1081504/1;№1091504/1; (а.с.50-52) та від 23.11.2006 р. №1071504/3; №1081504/3; №1091504/3 (а.с.60-71).
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся з позовом про визнання нечинними цих податкових повідомлень-рішень .
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок», ст.19 Конституції України, п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначив, що за висновком ТПП України від 19.11.2003 року №14794/05-4 внаслідок несприятливих агрометеорологічних умов перезимівлі озимих культур 2002/2003 р.р. на площах господарства сталася загибель посівів озимої пшениці, озимого ячменю, озимого жита. Отже, відповідно до п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.00 р. підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, оскільки підприємство зазнало значних фінансових витрат, пов'язаних із пересівом с/г культур та недодержало значну частину урожаю 2003 року, що зробило неможливим своєчасну оплату ФСП до отримання та реалізації урожаю 2004 року.
Запереченнями на позовну заяву, Роздільнянська МДПІ пояснила, що перевірка підприємства щодо своєчасності сплати ФСП здійснена відповідно до ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок», ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати до податкового зобов'язання з ФСП, у результаті якої до підприємства застосовані штрафні санкції в загальній сумі 19413,16 грн. Доводи позивача щодо віднесення нарахованих штрафних санкцій за порушення термінів сплати до податкового боргу є безпідставним та необгрунтованим, оскільки згідно картки особового рахунку ТОВ «Прогрес» не мало заборгованості перед бюджетом по фіксованому с/г податку. Тоді як, відповідно до «Порядку про списання безнадійного податкового боргу платників податків» затв. Наказом ДПАУ№103 від 14.03.2001 року,( п.4.5) списанню підлягає податковий борг,що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов"язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому ці обставини виникли. До того ж , навіть тоді, коли б у підприємства рахувався податковий борг, що виник внаслідок форс мажорних обставин, то відповідно до Законів про державний бюджет України на 2005 р., 2006 р. списання безнадійного податкового боргу зупинено.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає, що місцевим судом акцентовано увагу на підставах для списання податкового боргу та не надано юридичної оцінки природі застосування штрафних санкцій, у зв'язку з чим, відповідно до ст.195 КАСУ справа переглядається у повному об'ємі.
Згідно довідки №08 про включення до ЄДРПОУ ТОВ «Прогрес» с. Павлівка, Фрунзівського р-ну Одеської області здійснює господарську діяльність у сфері с/г виробництва, є платником фіксованого с/г податку згідно до ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок». Відповідно до ст.5 цього закону, платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим законом і подають розрахунок ФСП до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного періоду (місяця) у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку. Так, згідно розрахунків (а.с.11-12) підприємством обчислено ФСП на 2003 рік -42791,29 грн., на 2004 р- 42868,35 грн. з обрахуванням щомісячної частки сплати податку. Відповідно до ст.8 ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» -платники податку несуть відповідальність за обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплату сум фіксованого с/г податку згідно із законодавчими актами України. Факт прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого с/г податку підтверджено матеріалами перевірки. За порушення термінів сплати податкового зобов'язання на платника податку накладаються штрафні санкції на підставі ст.17 п.17.1.7 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який є спеціальним законом з питань оподаткування) Зокрема, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом (п.5.3.1) такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф. За прострочення сплати податкового зобов'язання ОДПІ обгрунтовано застосувала штрафні санкції у розмірі 10%,20%,50 % від суми сплаченого узгодженого податкового зобов'язання. Днем відліку прострочення визначається дата, коли узгоджені зобов'язання підлягають сплаті і до дня фактично погашеної суми узгодженого податкового зобов'язання. Відповідно з «Інструкцією про порядок застосування штрафних(фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затв. Наказом ДПАУ №110 від 17.03.01 р. зареєстр. МЮУ 23.03.01 р. за №268/5459 відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення про сплату штрафних санкцій.
Позивач безпідставно відносить застосований штраф за прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання до податкового зобов'язання, в розумінні безнадійного податкового боргу, з огляду на таке.
Відповідно до ст.1 п.1.2 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» -податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом.
Податковий борг(недоїмка) -це податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Штрафні санкції, застосовані відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 ЗУ №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. не є податковим боргом, оскільки не є узгодженим у зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень до суду.
Не заслуговують на увагу посилання ТОВ «Прогрес» на висновки ТПП від 19.11.2003 року про форс-мажорні обставини(а.с.22-23) оскільки це б мало значення для вирішення питання по заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку, тоді як за матеріалами перевірки заборгованість підприємства перед бюджетом по ФСП -відсутня. Неправильно визначивши природу штрафних санкцій позивач безпідставно обґрунтував позовні вимоги положенням ст.18 п.18.2.1 ЗУ «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.4 «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» затв. Наказом ДПАУ №103 від 14.03.2001 року.
З огляду на викладене, висновок місцевого суду про відмову у позові є вірним.
Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд
ухвалив:
1.Постанову господарського суду Одеської області від 22.01.2007р. у справі №34/526-06-12721 А -залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.І. Бойко