"20" березня 2007 р.
Справа № 5/259/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.,
при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від скаржника: Єрмакова А.М. за довіреністю №7 від 04.01.2007р.
від позивача за первісним позовом: Клис Н.А. за довіреністю № 01/833, від 16.10.2006р.
(інші учасники процесу про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлені /див. ухвалу суду від 13.03.2007р. з відмітками вхідних номерів канцелярій №27 від 10.03.07р., б/н від 16.03.07р./, але в судове засідання не з'явились з причин, які не повідомили)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооперативного підприємства «Готель Колос», м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.07 року
по справі № 5/259/06
за первісним позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, м. Миколаїв
до відповідача Кооперативного підприємства «Готель Колос»
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Юг», м. Миколаїв
про визнання недійсним правочину від 01.06.2002р. по передачі основних фондів
та за зустрічним позовом Кооперативного підприємства «Готель Колос»
до відповідачів:
1)Миколаївської обласної спілки споживчих товариств
2)Споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство»,
про визнання права власності
за позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств
до Споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство», Миколаївська область, м. Очаків
про стягнення 540 000 грн.
та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Кооперативного підприємства «Готель Колос»
до відповідачів:
1) Миколаївської обласної спілки споживчих товариств
2) Споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство»
про визнання недійсним правочину від 28.04.06р
У травні 2006 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств /далі по тексту - МОССТ/ звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до кооперативного підприємства /далі по тексту - КП/ «Готель Колос», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -товариства з обмеженою відповідальністю /далі по тексту -ТОВ/ «Озон-Юг» про визнання недійсним правочину від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів позивача КП «Готель Колос», а саме будівлі готелю «Колос», гаражу, складовища будматеріалів.
В свою чергу, КП «Готель Колос» у червні звернувся із зустрічним позовом до МОССТ та споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство» /далі -Очаківське РСТ/ про визнання права власності на будівлю готелю «Колос», що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, складається з будівлі готелю -літ. А-3, загальною площею 1976,7 кв.м., гаражів -літ. Б, загальною площею 167,3 кв.м., вбиральні -літ. В, складу -літ. Г, складу -літ. Д, огорожі - №№ 20,21, замощення І. /далі по тексту -спірне майно/.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.05.2006р. було порушено провадження по справі №5/177/06 за позовом МОССТ, а ухвалою від 14.06.2006р. прийнятий до провадження зустрічний позов КП «Готель Колос» для подальшого розгляду з первісним позовом.
Крім того, у червні 2006р. МОССТ звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Очаківського РСТ про стягнення 540 000 грн., за яким ухвалою від 14.06.2006р. порушено провадження по справі №5/259/06, в рамках якої господарським судом Миколаївської області прийнятий до провадження позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору КП «Готель Колос», заявлений до МОССТ та Очаківського РСТ про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р.
Ухвалою від 11.08.2006р. господарським судом Миколаївської області в зв'язку з пов'язаністю предметів спорів по справах №5/177/06 та №5/259/06 провадження об'єднане в одне, а об'єднаній справі присвоєно №5/259/06.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007 року (суддя Філінюк І.Г.) первісний позов МОССТ задоволено, визнано недійсним з моменту укладання правочин від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів спірного майна, в задоволенні зустрічного позову КП «Готель Колос» -відмовлено, натомість позов МОССТ до Очаківського РСТ задоволено: стягнуто з останнього 540000 грн. та судові витрати, а в задоволенні вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору КП «Готель Колос» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р. -відмовлено.
Задовольняючи первісні позовні вимоги МОССТ та визнаючи недійсним з моменту укладання правочин від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів спірного майна, господарський суд першої інстанції виходив з того, що дії голови МОССТ по передавання основних фондів спірного майна, які суд визнав правочином, вчинені в порушення вимог п.п.17, 18, 24, 32 Статуту МОССТ в редакції 2002р., ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію» та п.2 ст. 203 ЦК України. Окрім цього, оскільки позивач за зустрічним позовом -КП «Готель Колос» не надав доказів реєстрації права власності спірного майна, позовні вимоги останнього, на думку місцевого господарського суду, безпідставні. Щодо позову МОССТ про стягнення з Очаківського РСТ 540000 грн., то задовольняючи ці вимоги, суд дійшов висновку про порушення останнім приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України. Між тим, вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору КП «Готель Колос» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р., як зазначено в оскаржуваному рішенні, суперечать п.4.1.6 Установчого договору та задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, КП «Готель Колос» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007р. скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову МОССТ до КП «Готель Колос» про визнання недійсним з моменту укладання правочину від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів спірного майна, задовольнити зустрічний позов КП «Готель Колос» до МОССТ та Очаківського РСТ про визнання права власності на спірну будівлю готелю «Колос», відмовити у задоволенні позову МОССТ до Очаківського РСТ про стягнення боргу у розмірі 540 000 грн. та задовольнити позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору КП «Готель Колос» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р.
Скаржник звертає увагу суд апеляційної інстанції на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, КП «Готель Колос» у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї зазначає, що суд першої інстанції:
- не застосував строк позовної давності та прийняв рішення з порушенням ст.ст. 71,80 ЦК УРСР та п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що є підставою для скасування рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України;
- безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову щодо визнання права власності на спірну будівлю готелю «Колос», оскільки з моменту передачі засновниками спірного майна КП «Готель Колос», як внеску до статутного фонду, та державної реєстрації підприємства, засновники набувають права власності на статутний фонд в цілому, а не на внесені ними частини, чим порушив ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні», ст.ст. 62, 66 ГК України;
- не дав оцінки наявним в матеріалах справи рішенню Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.12.2005р. по справі №2-2321/2005 та ухвалі Апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2006р. по справі №22ц-613/2006 р., в яких встановлено належність спірного майна до статутного фонду КП «Готель Колос» і відповідно набуття ним права власності на це нерухоме майно, що у відповідності до положень ст. 35 ГПК України є преюдиціальним фактом;
- не звернув уваги на те, що не являючись власником спірного майна, МОССТ уклала договір купівлі-продажу від 28.04.2006р. з Очаківським РСТ, який має бути визнаний недійсним у відповідності до приписів ст.ст. 203, 215, 216, 317 ЦК України.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили, у судовому засіданні представник МОССТ намагалась спростувати доводи апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007 року без змін, а скаргу КП «Готель Колос» -без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою правління МОССТ від 16.02.2001р. №29 «Про перелік об'єктів основних засобів облспоживспілки, її підприємств, об'єднань, які зараховуються до громадського майна споживчої кооперації та розміри статутного /громадського/ і пайового /колективного/ капіталу» затверджено перелік об'єктів основних засобів, які зараховуються до неподільного громадського майна, згідно з додатком №1, серед якого до цього майна увійшла й спірна будівля готелю «Колос» /т.1, а.с.177, 178-179/.
Постановою правління МОССТ від 01.02.2002р. №17 «Про реорганізацію спільного підприємства «Обласне об'єднання ринків» була здійснена реорганізація спільного підприємства «Обласне об'єднання ринків» (яке було власником спірного готелю на підставі свідоцтва про право власності № 331 від 6.05.00р.) облспоживспілки та райспоживспілок, райспоживтовариств шляхом приєднання до МОССТ за станом на 01.02.2002р./т.1, а.с.176/.
Постановою правління МОССТ від 08.04.2002р. №128 «Про створення кооперативного підприємства «Готель «Колос», вирішено на майні ліквідованого СП «Обласне об'єднання ринків» створити кооперативне підприємство «Готель Колос» за участю фізичних та юридичних осіб /т.1, а.с. 188/. Пізніше, 23.09.2002р., постановою правління МОССТ за №356 вказаний вище п.1 був відмінений та викладений в іншій редакції, а саме -вирішено на майні СП «Обласне об'єднання ринків», реорганізація якого була проведена шляхом приєднання до МОССТ, виділити кооперативне підприємство «Готель Колос» по розподільчому балансу з передачею активів і пасивів, як правонаступнику по прийнятим зобов'язанням з участю юридичних та фізичних осіб /т.1, а.с.187/.
05.04.2002р. постановою загальних зборів засновників підприємства затверджено Установчий договір про створення кооперативного підприємства «Готель «Колос», який підписано засновниками /т.1, а.с.76-84/.
Згідно п.п.1.1-1.3, 7.2 цього установчого договору, засновниками підприємства є МОССТ, з внеском до статутного фонду 462 000 грн. (55%), ТОВ«Озон-Юг» -336 000грн. (40%), Козаков Роман Миколайович -42 000 грн. (5%). Згідно з п. 7.5.2 передача частки Облспоживспілки в статутному фонді підприємства одному або кільком засновникам (учасникам) з числа фізичних та юридичних осіб не допускається. Пунктом 7.5 цього договору встановлено, що статутний фонд є власністю засновників (учасників).
Відповідно до п.3.1 Статуту КП «Готель Колос» майно підприємства складається з основних фондів і оборотних засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників (учасників) /п.3.2 статуту/. Володіння, користування та розпорядження майном підприємство здійснює згідно з чинним законодавством /п.4.3 статуту/.
01.06.2002р. було складено два акти прийому-передачі основних засобів КП «Готель Колос», перший -за підписами членів комісії, яка передала основні засоби (спірне майно) в якості внеску до статутного фонду створеного кооперативного підприємства /т.1, а.с.38-39/, другий -за підписом голови правління МОССТ Білоуса І.А., який передав в статутний фонд КП «Готель Колос» спірну будівлю готелю «Колос», гаражі та склад будматеріалів/т.1, а.с. 98/. Відповідно до обох актів директор КП «Готель Колос» Р.Н. Козаков прийняв майно.
27.02.2006р., постановою п'ятих зборів Ради МОССТ тринадцятого скликання, відмінено постанову правління від 08.04.2002р. №128 «Про створення кооперативного підприємства «Готель Колос» як неправомірну, а також доручено правлінню звернутись в судові органи з позовною заявою про визнання недійсним акту приймання-передачі неподільного громадського майна -комплексу будівель готелю «Колос» від 01.06.2002р. в статутний фонд КП «Готель «Колос» /т.1, а.с.42/.
У зв'язку з чим, МОССТ заявила перший позов про визнання недійсним правочину від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів спірного майна, яким вважає, як вбачається зі змісту позову, другий з підписаних в цей день акт передачі майна у статутний фонд КП «Готель Колос», оскільки стверджує, що у голови Правління МОССТ Білоуса І.А. не було відповідних повноважень.
Колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про задоволення означених позовних вимог МОССТ з таких підстав.
Відповідно до ст. 41. ЦК УРСР /що діяв на момент виникнення спірних правовідносин/, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Отже, Цивільний кодекс УРСР, яким необхідно керуватись при вирішенні первісних позовних вимог не містить терміну «правочин», на відміну від положень ЦК України, якими помилково суд першої інстанції вмотивував своє рішення в частині задоволення первісних позовних вимог.
Окрім цього, на думку колегії суддів, акт-приймання передачі від 01.06.2002р. не може вважатися ні правочином, ні договором, так як не породжує будь-яких правових наслідків для сторін, а лише фіксує факт виконання умов установчого договору сторін від 05.04.02р. щодо формування статутного фонду кооперативного підприємства шляхом внесення до нього майна (частки) та діючого статуту КП «Готель Колос» 2002р..
Судова колегія також зазначає, що слушними є твердження апелянта щодо спливу строку позовної давності, поза як для пред'явлення позову щодо визнання недійсного правочин, що був укладений 01.06.2002р., строк позовної давності обчислюється з врахуванням ст.71 ЦК УРСР і сплинув 01.06.2005р., оскільки згідно п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 01.01.2004р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Посилання позивача за первісним позовом, з яким погодився суд першої інстанції про те, що МОССТ не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися майном, що належить до основних фондів без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить, спростовується положенням п.п. «г» п.32 Статуту МОССТ в редакції 2002р., відповідно до якого правління наділяється правом розглядати питання та приймати рішення про продаж основних засобів, їх безоплатну передачу юридичним та фізичним особам із наступним затвердженням цих рішень Радою, а також п.42 цього статуту, відповідно до якої об'єкти неподільного громадського майна не можуть бути продані, безоплатно передані, внесені до статутного капіталу інших підприємств (крім кооперативних підприємств з управлінням цим майном та споживспілок, як внесок в обмін на корпоративні права). Тому, враховуючи, що КП «Готель Колос» по своїй організаційно-правовій формі є кооперативним підприємством, передача майна до статутного капіталу цього підприємства була здійснена як внесок в обмін на його корпоративні права, означена операція здійснена у повній відповідності до Статуту МОССТ та діючого на той час законодавства.
Згідно ч.2 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні» /який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин/, майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.
Таким чином, колегія приходить до висновку, що з моменту передачі спірного майна створеному сторонами підприємству, як внеску до статутного фонду цього підприємства та його державної реєстрації, засновники набувають права власності на цей статутний фонд (або його частку), включаючи право на управління, отримання відповідної частини прибутку створеної юридичної особи. Відтак, право власності КП «Готель Колос» на спірну будівлю виникло у останнього у відповідності до вимог ст.10 вказаного вище Закону України «Про підприємства в Україні» та положень п.7.5 Установчого договору, відповідно до якого статутний фонд підприємства є власністю його засновників, тому позовні вимоги КП «Готель Колос» про визнання за ним права власності на спірну будівлю готелю «Колос», на думку судової колегії, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, слушними є доводи скаржника про встановлення його права власності судовими органами при розгляді інших спорів сторін. Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
З наявних в матеріалах справи рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.12.2005р. по справі №2-2321/2005 та ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2006р. по справі №22ц-613/2006 /т.1, а.с.99-103/ вбачається, що спірне майно належить КП «Готель Колос», оскільки воно є джерелом формування статутного фонду утвореного підприємства. Тому колегія не може ігнорувати факти, встановлені в рішенні суду з цивільної справи, які мають преюдиціальне значення для означеного спору.
Що стосується наявних в матеріалах справи рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.02.2003р. №127 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними та фізичними особами» та свідоцтва про право власності на будівлю готелю «Колос», виданого 28.02.2003р. МОССТ Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради /т.1, а.с.41, т.1 а.с.104/, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки господарський суд наділений правом у відповідності до ч.2 ст.4 ГПК України не застосовувати акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Не розірвавши в установленому порядку установчий договір від 05.04.2002р., 28.04.2006р. МОССТ (продавець) уклала договір купівлі-продажу спірного нежитлового об'єкту Очаківським РСТ (покупець), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність спірне майно (будівлю готелю «Колос»). Відповідно до п.2 цього договору, продаж цей вчинено за 540 000 грн., які покупець зобов'язується перерахувати на рахунок продавця протягом п'яти днів з моменту підписання договору.
Задовольняючи позов, пред'явлений МОССТ до Очаківського РСТ про стягнення з останнього 540000 грн. та відмовляючи в задоволенні вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору КП «Готель Колос» про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р., місцевий господарський суд виходив з того, що Очаківське РСТ порушило свої зобов'язання за означеним договором, а підстав визнання його недійсним не має.
Однак, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком, оскільки, МОССТ не було власником спірного майна на момент вчинення правочину, а право власності на спірну будівлю, як зазначалось вище, у відповідності до ст.10 Закону України «Про підприємства в Україні» та положень Установчого договору належало саме КП «Готель Колос».
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. (частина 1 ст. 203 ЦК України).
Статтею 658 ЦК України, встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, договір купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р., укладений між МОССТ та Очаківським РСТ, суперечить положенням ст.317, 658 ЦК України, а відтак є недійсним у відповідності до ст.ст.203, 215 ЦК України.
Враховуючи визнання недійсним означеного договору купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р., позовна вимога МОССТ про стягнення з покупця 540000 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Викладене свідчить, що господарський суд Миколаївської області при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взяв до уваги та не надав належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, які мають значення для правильного вирішення цього спору, ретельно не з'ясував підстав заявлених позовів, і як наслідок, неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «Готель Колос» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007 року підлягає скасуванню.
Згідно до ст.49 ГПК України витрати сторін по сплаті державного мита за розгляд позовів та апеляційної скарги відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам, зайво сплачене мито повертається на підставі п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» №7-93 від 21.01.93р.
Керуючись ст. ст. 67, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу кооперативного підприємства «Готель Колос» задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007 року по справі № 5/259/06 скасувати.
2 У задоволенні первісного позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до кооперативного підприємства «Готель Колос» відмовити.
3. Зустрічний позов кооперативного підприємства «Готель Колос» задовольнити.
Визнати за кооперативним підприємством «Готель Колос» право власності на будівлю готелю «Колос» у цілому, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, вартістю 462 000 грн. і складається з будівлі готелю -літ. А-3, загальною площею 1976,7 кв.м., гаражів -літ. Б, загальною площею 167,3 кв.м., вбиральні -літ. В, складу -літ. Г, складу -літ. Д, огорожі - №№ 20,21, замощення І.
Стягнути з Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 49, р/р 26007101013005 у МФ АБ «Укоопспілка», МФО 326494, код ЄДРПОУ 01759796) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) 85 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати кооперативному підприємству «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого за платіжним дорученням № 97 від 09.06.06р. держмита за подачу позову в розмірі 4535 грн.
4. У задоволенні позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство» відмовити.
5. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Кооперативного підприємства «Готель Колос» до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство» задовольнити.
Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 28.04.2006р., укладений між Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств та споживчим товариством «Очаківське районне споживче товариство», предметом якого є продаж будівлі готелю «Колос» у цілому, що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21.
Стягнути з Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 49, р/р 26007101013005 у МФ АБ «Укоопспілка», МФО 326494, код ЄДРПОУ 01759796) та споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство» (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Луначарського, 29, р/р 260083322 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 01760115) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) з кожного по 42 грн.50 коп. держмита та по 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
6. Стягнути з Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (54001, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 49, р/р 26007101013005 у МФ АБ «Укоопспілка», МФО 326494, код ЄДРПОУ 01759796) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) 1456 грн. 25 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з споживчого товариства «Очаківське районне споживче товариство» (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Луначарського, 29, р/р 260083322 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 01760115) на користь кооперативного підприємства «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) 1371 грн. 25 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
Видати кооперативному підприємству «Готель Колос» (54002, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, р/р 26000039808302 у МФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32004194) довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого за платіжним дорученням № 16 від 31.01.07р. держмита за подачу апеляційної скарги в розмірі 2272 грн. 50 коп.
7. Скасувати заходи до забезпеченню позову, вжиті ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.07.2006р.
8. Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази та довідки.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров