"20" березня 2007 р.
Справа № 1/523/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Л. І.Бандури
суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко
при секретарі судового засідання : О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача -В.В. Грінченко
від відповідача -О.В. Бойко
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві
на постанову господарського суду Миколаївської області від 20.12.2006р.
у справі № 1/523/06
за позовом ТОВ СП «НІБУЛОН»
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
встановив:
ДПІ у м. Миколаєві правонаступником якої є СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві здійснила виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ СП «НІБУЛОН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2006 року і за її результатами склала акт від 17.10.2006р. №8/36-018/14291113.
В ході перевірки виявлено порушення вимог п.1.14 п.1 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», які полягали в тому, що підприємством безпідставно віднесено до обсягу експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, вартість послуг з транспортної обробки та перевалки вантажів нерезидентам на загальну суму 351 375грн., внаслідок чого сума податкових зобов'язань за червень 2006 року занижена підприємством на 70 275грн., що призвело до завищення на зазначену суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду і як слідство призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на цю ж суму.
Вказаний висновок податкової служби базувався на тому, що надаючи послуги з навантаження, розвантаження, транспортування, експедування, страхування вантажів, порти та інші підприємства здійснюють обслуговування товарів що експортуються, а не здійснюють безпосередньо експорт таких товарів, а тому право на застосування нульової ставки до операцій з надання цих послуг, відсутнє. Зазначені послуги підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими Законом України «Про ПДВ», згідно з яким об'єкт оподаткування при наданні послуг визначається виходячи з їх місця поставки, вартість таких послуг включається в базу оподаткування та оподатковується за ставкою 20%.
За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, відповідно до п.п. »б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 19.10.2006 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00000136/0 про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2006 року на 70 275грн.
Вважаючи неправомірним вказане податкове повідомлення-рішення, ТОВ СП «НІБУЛОН» звернулось до господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом про його скасування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг, ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Оскільки, позивач надає саме такі послуги, які підпадають під визначення супутніх експорту товарів послуг, передбачених п.1.14 вказаного Закону і включаються у митну вартість товару, що експортується та підтверджуються митними деклараціями, то він правомірно застосовує нульову ставку на вказані послуги.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.12.2006р. (суддя Л.І. Васильєва) повний текст якої складений 15.01.2007р., позов задоволено, назване податкове повідомлення-рішення скасовано, з підстав правомірності заявлених вимог.
Не погодившись із судовим рішенням, СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку скаржника, судом не враховано, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у зв'язку з чим до них слід застосовувати ставку оподаткування яка становить 20%.
Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що відповідає матеріалам справи і чинному податковому законодавству.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
02.09.2005р. ТОВ СП «НІБУЛОН» укладено договір №7 (з доповненнями від 10.11.2005р., 19.12.2005р., 01.01.2006р.) з іноземною фірмою «Nibulon Trading B.V» (Нідерланди) про надання послуг по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належать резидентам-експортерам (третім особам). На виконання умов названого договору, позивач у червні 2006 р. виконав роботи по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснив транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувались за межі митної території України. Виконання названих послуг підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, розрахунковими документами, інвойсами, ВМД і ці обставини не оспорюються податковим органом.
Під час розгляду даної справи, встановлено, що спір виник із-за різного тлумачення сторонами п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податкова служба вважає, що застосування нульової ставки надано експортерам товарів, а підприємства, які надають послуги по перевантаженню, вивантаженню товарів, що експортуються такого права не мають, оскільки послуги таких підприємств здійснюються на митній території України.
Позивач вважає, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування, тому що названа норма Закону не пов'язує застосування нульової ставки з місцем надання послуг.
Згідно до п. 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 25.03.05 р., при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.
Пунктом 1.14 ст.1 названого Закону визначено термін супутніх послуг, це -послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Відповідно до ст.274 Митного кодексу України -митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Із аналізу вказаних норм випливає, що нульова ставка з податку на додану вартість застосовується при наявності трьох обов'язкових умов:
здійснення експорту товарів;
надані послуги повинні бути супутніми даному експорту товарів;
вартість цих послуг повинна бути включена у митну вартість товарів, що експортуються. При цьому законодавець не пов'язує застосування нульової ставки по ПДВ з місцем надання послуг.
Враховуючи, що наявність цих обов'язкових умов підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду про правомірність застосування позивачем нульової ставки при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг, відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Посилання скаржника на п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про ПДВ» не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки він стосується поставки товарів та послуг, тоді як у даному випадку мало місце вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (п.п.3.1.3 п.3.1. ст.3 названого Закону) і ці операції оподатковуються за нульовою ставкою, згідно з п.6.2 ст.6 Закону України «Про ПДВ».
На підставі викладеного, господарський суд Миколаївської області дійшов правильних висновків про невідповідність правової позиції відповідача чинному податковому законодавству та правомірно визнав оскаржуване податкове повідомлення-рішення нечинним, у зв'язку з чим підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 20.12.06р. у справі № 1/523/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий суддя Л. І. Бандура
Суддя Л. В. Поліщук
Суддя В. Б. Туренко