Постанова
Іменем України
27 березня 2007 року
Справа № 2-13/655-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Привалової Інни Віталіївни, довіреність № 01/3683 від 29.12.06, (Фонд майна Автономної Республіки Крим);
відповідача: Толкачова Володимира Володимировича, довіреність № 01-01/2007 від 29.01.07, (товариство з обмеженою відповідальністю "Каравелла");
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 30 січня 2007 року у справі № 2-13/655-2007
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
(вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла"
(вул. Свєрдлова, 13, Феодосія, 98100)
про розірвання договору та стягнення 1500,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2007 року у справі № 2-13/655-2007 (суддя Жукова А.І.) задоволені позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим про розірвання договору та стягнення 1500,00 грн.
Розірвано договір купівлі-продажу від 09 листопада 2000 року, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Каравелла".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каравелла" зобов'язано повернути об'єкт незавершеного будівництва - основну частину цеху дитячого харчування, площею 8 602,3 кв. м., з'єднувальної галереї і устаткування, що знаходиться на балансі Дирекції об'єктів що будуються, Сімферопольського консервного заводу ім. Першого Травня в м. Сімферополі по вул. Севастопольській.
З товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла" до місцевого бюджету Автономної Республіки Крим стягнуто штраф у розмірі 1500,00 грн., а також державне мито в сумі 187,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, як ухвалене при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Каравелла» вжило усіх необхідних заходів для виконання зобов'язань за спірним договором, його вина у невиконанні зобов'язань за п. 5.1 вказаного договору відсутня, оскільки товариство не могло виконати відповідне зобов'язання у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на землю, без яких неможливо здійснити будівництво придбаного об'єкта нерухомості.
Також відповідач вказує на те, що питання щодо розірвання оспорюваного договору вже розглянуто в судовому порядку, за наслідком якого постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2004 у справі № 2-8/6136-2004 в позові Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла" в позові про розірвання договору купівлі - продажу від 09.11.2000 відмовлено, що, в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України, має преюдиціальне значення при вирішенні цього спору та тягне припинення провадження у справі на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу Фонд майна АР Крим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
09.11.2000 Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каравела" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва № 9577 ( арк.с 8-13).
Відповідно до умов вказаного договору, продавець передав, а покупець придбав у власність об'єкт незавершеного будівництва - основну частину цеху дитячого харчування площею 8 602,3 кв. м., з'єднувальної галереї і устаткування, що знаходиться на балансі Дирекції об'єктів що будуються, Сімферопольського консервного заводу ім. Першого Травня в м. Сімферополі по вул. Севастопольській.
30.03.2001 сторонами укладена додаткова угода, відповідно до якої були внесені зміни до назви договору та переліку відчуженого майна (арк.с. 14).
Згідно пункту 5.1. договору, покупець зобов'язаний, завершити будівництво та введення в експлуатацію об'єкту приватизації до 2004 року з можливою зміною профілю.
На підставі абзацу 19 частини другої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» 01.12.2006 Фондом майна АР Крим, як органом приватизації, була проведена перевірка виконання ТОВ «Каравелла» умов договору № 9577 від 09.11.2000, за наслідком якої був складений акт (арк.с. 19-21), з якого вбачається, що цикл будівництва не завершений, об'єкт в експлуатацію не введений.
Крім того, відповідно до договору, ТОВ «Каравела» зобов'язано за вимогою Фонду майна АР Крим надавати необхідні документи, матеріали , зведення про виконання його умов.
Листом від 15.11.2006 (вих. 02/3204) (арк.с. 24) позивач повідомив відповідача про необхідність надати документи, що підтверджують виконання взятих на себе ТОВ «Каравелла» зобов'язань. Відповідачем цей лист був отриманий 20.11.2006 (арк.с.23 ), однак, ці вимоги ТОВ «Каравелла» виконані не були.
Вказані обставини є підставою для звернення Фонду майна Автономної Республіки Крим з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 09.11.2000 № 9577 та стягнення штрафу на підставі пункту 7.6 договору в сумі 1500,00 грн. за невиконання умов договору (арк.с.6).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2007 року у справі № 2-13/655-2007 на підставі статті 651 Цивільного кодексу України позов задоволено в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Згідно пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998 у справі № 01/1501-97 (1-8/98) зазначено, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України “Про приватизацію державного майна» регулює наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема юридична категорія угод вони мають назву “угоди приватизації» (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Невиконання або часткове невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна регулюється нормами зобов'язального права.
Виходячи з наведеного, спірний договір є особливим договором купівлі-продажу державного майна (угодою приватизації), невиконання або часткове невиконання умов якого регулюється нормами зобов'язального права, зокрема Цивільного кодексу України.
Частина перша статті 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, обов'язковою умовою, необхідною для прийняття господарським судом рішення про розірвання договору купівлі-продажу (угоди приватизації), є наявність вини сторони за таким договором (угодою) у порушенні зобов'язання.
Як встановлено судовою колегією, ТОВ «Каравела» вжило всіх необхідних заходів для виконання зобов'язань за спірним договором.
Вказаний висновок зроблено колегією, виходячи з наступних матеріалів справи.
Договір купівлі-продажу укладався в листопаді 2000 року. 14.03.2001 ТОВ «Каравелла» звернулось до Сімферопольського міського голові з проханням надати дозвіл на перепроектування спірного об'єкта незавершеного будівництва з врахуванням його нового призначення -адміністративно -торговельної будівлі.
16.03.2002 від інституту «Кримкомунпроект» отримано технічний висновок, який був розглянутий на планувальній раді міста Сімферополя, за наслідком чого, згідно рішенню від 22.04.2002 (протокол № 15), відповідачу надана згода для підготовки рішення виконкому Сімферопольської міської ради для виконання проектно -дослідницьких робіт.
На підставі цього рішення міської планувальної ради, ТОВ «Каравелла»листом від 13.05.2002 № 17 звернулось до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з проханням оформити дозвіл на виконання вищевказаних робіт і завершення будівництва.
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 23.08.2002 № 1350 відповідачу надано відповідний дозвіл на здійснення проектно - дослідницьких робіт, що є підставою для дачі архітектурно-планувального завдання.
За договором від 29.07.2002, укладеним між ТОВ «Каравелла»і інститутом «Кримкомунпроект», відповідачем 21.01.2003 отриманий робочий проект, який останнім 24.01.2003 був переданий на державну експертизу.
20.05.2003 ТОВ «Каравелла»отриманий позитивний комплексний висновок державної експертизи № 24/03.
21.05.2003 пакет необхідної документації переданий на розгляд і узгодження до Управління архітектури і містобудування міста Сімферополя.
26.07.2003 висновком Управлення архітектури і містобудування м. Сімферополя № 86 проект погоджено.
Однак, дозвіл на будівництво відповідачем спірного об'єкта наданий не було, оскільки, згідно статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації та документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою.
Стаття 22 Закону України «Про основи містобудування» також передбачає, що будівництво може виконуватися тільки після оформлення права на землекористування земельною ділянкою та отримання дозволу на проведення будівельних робіт. При цьому, передує право на оформлення землекористування.
Тобто, до отримання відповідної документації провадити реконструкцію об'єкта нерухомості чинне законодавство забороняє.
Як вбачається з наданих ТОВ «Каравелла»документів, товариством здійснювалися дії по оформленню прав на земельну ділянку, передбачені чинним законодавством.
06.03.2001 відповідач звернувся до органів місцевого самоврядування для отримання відведення земельної ділянки.
23.08.2002 рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської поради № 1350 ТОВ «Каравела» було дозволено складання проекту відведення земельної ділянки.
За зверненням відповідача щодо надання з проханням надати висновки по земельній ділянці від 06.03.2001 Управлінням архітектури і містобудування надано висновок № 3885 (арк.с.98-101), який отримано відповідачем 19.06.2002.
На протязі 2003 року відповідачем здійснювалось листування з виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради відносно продовження строку введення в експлуатацію спірного об'єкта.
Листом від 30.10.2003 № 6245/24/01-06 заступник міського голови (арк.с.68) повідомив ТОВ «Каравела» про те, що виконавчий комітет Сімферопольської міської ради не заперечує проти продовження строку введення в експлуатацію об'єкта приватизації цеху дитячого харчування по вул. Севастопольській в місті Сімферополі, на період, відповідний нормативному строку, передбаченому погодженою проектною документацією.
Однак, в 2004 році Фонд майна АР Крим ініціював в судовому порядку в господарському суді АР Крим питання про розірвання договору купівлі -продажу незавершеного будівництва від 09 листопада 2000 року, укладений між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Каравелла" .
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.05.2004 у справі № 2-8/6136-2004 позов Фонду майна АР Крим до ТОВ «Каравелла» про розірвання вищевказаного договору купівлі -продажу, повернення майна та стягнення штрафних санкцій в сумі 500,00 грн. задоволено в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2004 (арк.с.75-80), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005 (арк.с.81-84), рішення господарського суду від 17.05.2004 у даній справі було скасовано, в задоволенні позовних вимог Фонду майна АР Крим було відмовлено .
В той саме час Фондом майна АР Крим в судовому порядку була заявлена вимога про визнання спірного договору недійсним.
Даний спір неодноразово розглядався судовими інстанціями.
Так, рішенням господарського суду від 18.04.2006 у справі № 2-26/5470.1 Фонду майна АР Крим відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі -продажу незавершеного будівництва від 09 листопада 2000 року.
Постановою суду апеляційної інстанції від 22.06.2006 (арк.с.85-88), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2006 (арк.с.89-93), рішення суду першої інстанції також було залишено без змін.
Таким чином, на протязі 2004-2006 років Фондом майна АР Крим ініціювались судові розгляди відносно спірного об'єкта.
При цьому, протягом всього першого півріччя 2006 року ТОВ «Каравелла»здійснювало всі від нього залежне для отримання правовстановлюючих документів на землю.
Проте, Сімферопольська міська рада в 2006 році затримувала розгляд заяви ТОВ «Каравела»про дачу згоди на розробку проекту відведення землі, посилаючись на судові спори щодо обрання нового міського голови.
Вказані обставини є підставою для звернення ТОВ «Каравелла» за захистом своїх інтересів в господарський суд АР Крим з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, який був прийнятий до провадження суду (справа № 2-10/11574-2006 А арк.с.72).
Листом від 11.08.2006 за № 970/36.01-18 виконком Сімферопольської міської ради звернувся до Управленню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради та повідомив відповідача про те, що питання про дозвіл ТОВ «Каравелла»розробки проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,35 га для реконструкції спірного об'єкта незавершеного будівництва планується винести на розгляд пленарного засідання сесії міської ради (арк.с.73), але фактично це питання було через два місяці -в жовтні 2006 року
Тільки рішенням № 95 від 12.10.06 Сімферопольська міська рада погодила відповідачу проект відведення земельної ділянки (арк.с.74).
Отже, ТОВ «Каравелла» на теперішній час має всі належні підстави для завершення в короткі терміни будівельних робіт спірного об'єкта незавершеного будівництва та підстав для розірвання договору, в силу статті 614 Цивільного кодексу України, немає.
Питання щодо розірвання спірного договору вже було предметом розгляду в судовому порядку. Так, відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2004 у справі №2-8/6136-2004 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла" про розірвання договору купівлі - продажу від 09.11.2000, встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Каравелла" підлягає звільненню від відповідальності, оскільки несвоєчасне виконання обов'язків сталося не за виною покупця за договором.
Вказана постанова апеляційної інстанції залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005 (арк.с 46-47,зворот).
Однак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи № 2-13/655-2006 правомірно відмовив відповідачу в припиненні провадження у справі за статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки договір купівлі -продажу від 09.11.2000 № 9577, укладений між позивачем і відповідачем, діє у теперішній час, тобто, зобов'язання за ним носять тривалий характер, тому під час дії такого договору можуть виникати нові підстави для його розірвання, якою у даному спорі є - акт перевірки виконання ТОВ «Каравелла» умов спірного договору, який був складений і підписаний сторонами угоди 01.12.2006 (арк.с. 19-21).
Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду від 30 січня 2007 року -скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каравелла" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2007 року у справі № 2-13/655-2007 скасувати.
3. У позові Фонду майна Автономної Республіки Крим відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.І. Гонтар
Г.К. Прокопанич