Постанова
Іменем України
26 березня 2007 року
Справа № 2-14/572-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Плута В.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат";
відповідача: не з'явився, відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
відповідача: не з'явився, структурного підрозділу "Бахчисарайські районні електричні мережі" відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 22 січня 2007 року у справі № 2-14/572-2007,
за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" (вул. Сімферопольська, 32,Бахчисарай,98403)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034) в особі структурного підрозділу "Бахчисарайські районні електричні мережі" відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. С. Чекаліна, 3,Бахчисарай,98400)
про відміну протоколу засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 557 з розгляду актів про порушення ППЕЕ від 15.11.2006,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року у справі №2-14/572-2007 (суддя Курапова З.І.) припинено провадження у справі №2-14/572-2007 за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі структурного підрозділу "Бахчисарайські районні електричні мережі" відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про відміну протоколу засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" №557 з розгляду актів про порушення ППЕЕ від 15.11.2006.
Позивач, не погодившись з ухвалою господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду, направити справу на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач вказує на те, що захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений статтею 20 Господарського кодексу України, згідно з частиною 2 якої, кожен суб'єкт господарювання або споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого саморегулювання, актів інших суб'єктів, які суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
В даному випадку, протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ППЕЕ №557 від 15.11.2006 є , на думку позивача, актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він породжує права та обов'язки лише для сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" та відкритого акціонерного товариства "Крименерго".
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з хворобою, на суддю Гонтаря В.І.
В судове засідання призначене до розгляду на 26.03.2007 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги, не надали суду доказів поважних підстав своєї відсутності та не скористались своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представників сторін з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
На підставі статті 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглянувши справу, встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про відміну протоколу засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" №557 по розгляду актів про порушення ППЕЕ від 15.11.2006.
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що рішенням комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 15.11.2006 (протокол №557) зазначено про проведення перерахунку об'єму недооблікованої електроенергії на підставі акту перевірки №101631 від 11.10.2006, яким встановлено, що електролічильник позивача не враховує електроенергію, у схемі обліку відключений трансформатор току на фазі "А", внаслідок чого позивачу нараховане 3255,16грн., однак в порушення законодавства акт було складено у відсутності представника споживача, факт пошкодження розрахункових засобів обліку повинен бути підтверджений експертизою.
Суд першої інстанції провадження у справі припинив. Ухвалу місцевого господарського суду було мотивовано тим, що оскаржуваний протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, не може рахуватися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси у іншому способі, у тому числі у випадку пред'явлення до нього позову енергопостачальної організації, отже, господарський суд розглядає заяви про визнання недійними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2006 в ході перевірки стану облікових засобів відповідач, діючи в особі своїх представників, встановив порушення позивачем правил використання електричної енергією: безоблікового використання електричної енергією: в схемі обліку електролічильнику на ЗТП №333 відключений трансформатор току на фазі "А", електроенергія електролічильником не враховується, про що було складено акт №101631. (а. с. 8).
Комісія відповідача 15.11.2006 ухвалила рішення (протокол №557) про проведення перерахунку об'єму спожитої позивачем електроенергії й її вартість встановлена у сумі 3255,16грн. (а. с. 9), вказаний протокол позивач просить скасувати.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню та провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З наданих доказів в матеріалах справи вбачається, що позовні вимоги заявлені про відміну протоколу засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Крименерго" №557 від 15.11.2006, яким зафіксовано порушення правил користування електроенергією у вигляді безоблікового користування.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено засоби захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з статтею 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться мова про акти юридичні, волевиявлення в яких обов'язкові для виконання.
Як зазначено в статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство, 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, не може рахуватися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси у іншому способі, у тому числі у випадку пред'явлення до нього позову енергопостачальної організації.
Крім того, господарський суд розглядає заяви про визнання недійними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснень вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про де які питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів" - "акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, направлені на регулювання тих або інших суспільних відносин та має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У залежності від компетенції органу, який прийняв такий документ, а також характеру та об'єму відносин, врегульованих ним, акти розділяються на нормативні та такі що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Таким чином, протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ППЕЕ №557 від 15.11.2006, який було складено відкритим акціонерним товариством "Крименерго", на думку судової колегії, не є актом у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Крим-Аромат" порушило норми процесуального права, оскільки вибраний сільськогосподарським закритим акціонерним товариством "Крим-Аромат" засіб захисту свого права не передбачено законом або договором та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу було прийнято з дотриманням матеріального та процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року у справі № 2-14/572-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді В.М. Плут
В.І. Гонтар