Справа № 22-2554 2008 рік Головуючий у 1 інстанції
Мінасов В.В. Доповідач: Белка В.Ю.
16 липня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Ломейко В.О.
Давискиби Н.Ф. При секретарі: Тахтаул ОМ.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька обласна стоматологічна поліклініка" про звільнення з роботи, проведення розрахунку при звільнення та стягнення моральної шкоди,
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що вона працювала у відповідача лікарем-стоматологом. З листопада 2006 року по лютий 2007 року керівництво поліклініки порушувало відносно неї трудове законодавство, а саме не надавало необхідні для роботи препарати та медикаменти, обладнання, не направляло до неї пацієнтів, а у тих що лікувалися у неї, не приймали гроші за оплату послуг та не надавали окрему медичну сестру. Посилаючись на зазначені обставини просила суд зобов'язати відповідача звільнити її з роботи на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, розрахуватися з нею, видати трудову книжку, виплатити вихідну допомогу та стягнути моральну шкоду у сумі 50000 гр.
У ході розгляду справи, позивач уточнила свої вимоги відносно розміру вихідної допомоги і просила стягнути її у сумі 4277 гр. 19 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
2
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем свої доводи не доведені, з боку відповідача не встановлено порушень вимог трудового законодавства, які є підставою для розірвання трудового договору на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідно до розпорядження відповідача від 14.11.2006 року, ОСОБА_1 працює в ТОВ "ЗОСП" лікарем стоматологом.
19 березня та 30 травня 2007 року ОСОБА_1 зверталась до керівництва з заявами про звільнення її з роботи на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, через невиконання відповідачем законодавства про працю У заяві від 19 березня 2007 року зазначила, що просить її звільнити з роботи через відсутність медичної сестри.
Перевіряючи доводи позивача викладені у зазначених заявах про звільнення судом було допитано ряд свідків з пояснень яких вбачається, що позивач ніколи не скаржилась на недостатню організацію її праці з боку адміністрації, а медикаменти та обладнання розподілялось та ремонтувалось відповідно з можливостями товариства не порушуючи прав позивача, таким же чином і проводилась акція по безкоштовному лікуванню пацієнтів.
Дані обставини підтверджені і в ході перевірки, яка проводилась прокуратурою Запорізької області з залученням фахівців податкової служби, управління охорони здоров'я, інспекції контролю якості лікарських засобів та управління державної інспекції праці, якою виявлено порушення умов зберігання та використання лікарських засобів та невідповідність сум готівки звіту. Порушень умов оплати праці, у тому числі і мінімальних трудових гарантій не виявлено.
Відповідно до довідок АКПБ "Промінвестбанк" на картковий рахунок ОСОБА_1 від ЗАТ "Дентакор" у 2006 році було перераховано: квітень - 361 гр. 96 коп.; травні - 968 гр. 85 коп.; червні - 322 гр. 95 коп.; жовтні - 609 гр. 70 коп.; листопаді - 816 гр. 82 коп. у січні 2007 року - 347 гр. 97 коп. та у лютому 2007 року - 1548 гр. 16 коп. У подальшому обов'язок сплачувати заробітну плату на картку ОСОБА_1 взяла на себе ліквідаційна комісія ЗАТ "Дентакор" до завершення ліквідації. Зазначені обставини підтверджують, що заробітну плату відповідач сплачував позивачу регулярно, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та висновки суду не спростовують.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.
Безпідставними є s доводи апеляційній скарзі, про те позивача незаконно перевили з ЗАТ "Дентакор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька обласна стоматологічна поліклініка", оскільки у своїх вимогах, які підтвердила у засіданні апеляційної інстанції вона просить звільнити її саме з
2
товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька обласна стоматологічна поліклініка".
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.