Справа №22-2514/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
09 липня 2008 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Ломейко В.О.
Давискиби Н.Ф.
При секретарі Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КЕВ м. Запоріжжя, КП „ВРЕЖО-10" про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування шкоди, -
У червні 2007 рокуОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КЕВ м. Запоріжжя, КП „ВРЕЖО-10" про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування шкоди.
В позові зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2007 р. їй на праві власності належить АДРЕСА_1. Будинок складається з чотирьох квартир і відповідач ОСОБА_2 є власником квартири № 2 в цьому будинку. В зазначеній квартирі № 2, крім ОСОБА_2 , також проживають члени його сім'ї, в тому числі і відповідач ОСОБА_3, який незаконно, з боку свого двору, визначеного по фактичному користуванню земельною ділянкою, самовільно звів споруди: службову прибудову літ. Аі, літню кухню літ.Е, гараж літ.Д. Крім того, на час набуття мною квартири № 3 у власність, також без дозволу співвласників і оформлення інших дозвільних документів був зведений капітальний паркан, довжина та ширина якого виходять за межі земельної ділянки домоволодіння. Фундамент паркану вище фундаменту будинку і облаштування його відповідачем ОСОБА_3 насипною землею призводить до вологості стіни будинку на рівні квартири позивачки, один кінець паркану прибудований впритул до середини стіни будинку, чим позивачка обмежена в можливості підходу до стіни квартири ї її технічного обслуговування. Крім того, відповідач збудував з боку проїзду капітальне замощення з ухилом в двір, що призводить до стікання в двір стічної води, які поглинаються під фундамент та призводить до його руйнування. З цих підстав просила усунути перешкоди
2
в користуванні і розпорядженні АДРЕСА_1, покласти зобов'язання на ОСОБА_3 знести незаконно збудований капітальний паркан та стягнути моральну шкоду в сумі 2000 гривень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року
в позові відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції
скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги та заперечення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушені вимоги норм матеріального права, надана перевага доводам відповідачів, які ґрунтуються на відсутніх в матеріалах справи доказах.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ретельно досліджував всі надані сторонами докази у тому числі й ті на які вказує апелянт, у судовому рішенні він дав належну оцінку зібраним доказам у їх сукупності та зробив обґрунтовані висновки.
Так, суд встановив, що позивачу, на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2007 р. на праві власності належить АДРЕСА_1(а/с 10-17). Відповідачі звели капітальний паркан, де один кінець паркану був прибудований впритул до середини стіни будинку, чим позивачка була обмежена в можливості підходу до стіни квартири і її технічного обслуговування.
Але на час розгляду справи відповідачами паркан частково знесений в місці приєднання до стіни та об лаштована хвіртка для вільного доступу та обслуговування і ремонту позивачем зовнішньої стіни, вікна своєї квартири, чим усунено перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном.
Відносно вимог про знесення замощення, винесення землі, а також стягнення моральної шкоди - судом першої інстанції встановлено, що позивач не надала переконливих доказів, що ці споруди перешкоджають їй в користуванні та розпорядженні, своєю власністю, що діями відповідачів заподіяно моральну шкоду, тому і в цій частині колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові.
Відповідно до ст. 60 ЦПК кожна із сторін має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх висновків та заперечень. З огляду на це суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив з сукупності наданих сторонами доказів, а суперечливі докази проаналізував та дав їм оцінку.
3
За ст. 212 ЦПК оцінка доказів здійснюється судом. Відповідно до вимог цієї статті суд відобразив в судовому рішенні мотиви за якими він дійшов певних висновків.
Оскільки доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції по їх оцінці і відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України, юридичної значення для вирішення справи не мають колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.