Справа №22 -1410/2008 р. Категорія:41 Головуючий в першій інстанції: Зайцев А.Ю.
Доповідач: Щолокова О.В.
08 липня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Щолокової О.В.
Суддів: Пащенко Л.В., Матківської М.В.
При секретарі: Пшеничній Л.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою відповідачки-позивачки ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання ордеру недійсним, визнання права на кімнату та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, УДППЗ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції про визнання ордеру недійсним , -
встановила:
Позивачка-відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд виселити відповідачку із кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
В свою чергу ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2, УДППЗ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції про визнання ордеру №75 від 17 лютого 2006 року, виданого ОСОБА_2 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1*
Під час розгляду справи позивачка-відповідачка ОСОБА_2 змінила позовні вимоги та просила визнати недійсним ордер №79, виданий 22 лютого 2006 року ОСОБА_1 на кімнату АДРЕСА_1 та визнати за нею право на зазначену кімнату відповідно до ордера №75 від 17 лютого 2006 року. Справа слухалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 квітня 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним ордер №79, виданий 22 лютого 2006 року ОСОБА_1 на кімнату АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право на кімнату АДРЕСА_1 відповідно до ордера №75 від 17 лютого 2006 року.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, УДППЗ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції про визнання ордеру недійсним відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка-позивачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволені позову ОСОБА_2 та про задоволення її позовних вимог до ОСОБА_2 та УДППЗ «Укрпошта», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 09 лютого 2006 року ОСОБА_2 17 лютого 2006 року був виданий ордер №75 на АДРЕСА_1 (а.с. 6, том І) та зареєстровано позивачку за даною адресою, що підтверджується відміткою в паспорті та карткою реєстрації (а.с. 7,8,том І).
22 лютого 2006 року також було видано ордер на кімнату АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за номером 79 (а.с. 294, том II).
Згідно із ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надану жилу площу.
Відповідно до ч.2 ст. 58 ЖК України ордер може бути видано лише на вільне приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що в спільному рішенні адміністрації та профкому Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 09 лютого 2006 року (а.с. 10-12, том І), на яке є посилання в ордері №79 від 22 лютого 2006 року як на підставу видачі ордеру, затверджений список громадян на
3
проживання в гуртожитку, яким мають бути видані ордери. Згідно даного списку на ім'я ОСОБА_2 видано ордер №75 на зайняття кімнати АДРЕСА_1, тоді як прізвища ОСОБА_1 серед осіб, яким були видані ордери, в даному списку не затверджено.
На час видачі ордеру ОСОБА_1 мала прізвище ОСОБА_1, оскільки 14 жовтня 2005 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище (а.с. 52, том І), а тому відомості щодо прізвища та складу сім'ї у ордері не відповідають дійсності.
Крім того, на час видачі ордеру №79 від 22 лютого 2006 року ОСОБА_1, вже було видано ордер під таким номером на ім'я ОСОБА_4 на зайняття кімнати №38, що підтверджується протоколом №1 спільного засідання адміністрації, профспілкового комітету та працівників Вінницького поштамту від 09 лютого 2006 року (а.с. 12, том І).
Посилання відповідачки-позивачки ОСОБА_1 на те, що спеціальний ордер на зайняття кімнати АДРЕСА_1 було видано їй ще в 1992 році, що підтверджується відміткою в паспорті, та протягом п'ятнадцяти років вона законно користувалася та сплачувала комунальні послуги за користування вказаною кімнатою, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.
Із вказаної відмітки лише вбачається, що ОСОБА_1 з 1992 року зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_1. Проте відсутній ордер на спірну кімнату гуртожитку від 1992 року, виданий відповідно до ст. 129 ЖК України та п. 10 Примірного положення про гуртожитки - (а.с. 282, 283, том II).
Рішення про надання в користування ОСОБА_1 кімнати АДРЕСА_1 адміністрацією та профспілковим комітетом Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» не приймалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей по потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку та умов надання жилих приміщень.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ордер №79, виданий 22 лютого 2006 року ОСОБА_1 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки містить відомості, що не відповідають дійсності та виданий на зайняте приміщення передане раніше за ордером №75 від 17 лютого 2006 року ОСОБА_2, яка набула право на дане приміщення в установленому порядку, а тому обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2 та відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
4
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.