Справа № 22 -1402 / 2008 Рішення постановлено під головуванням
Категорія 48 судді Шахінського П.І.
Доповідач : Оніщук В.В.
20 червня 2008 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В .В.
суддів: Матківської М.В., Чорного В.І.,
при секретарі: Новотарській В.І.,
за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
встановила:
В січні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому посилається нате, що 04.11.1995 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.12.2007 року. Спільних дітей від шлюбу немає. За станом здоров'я позивач не може працювати і будучи інвалідом другої групи, отримує пенсію, яка є його єдиним джерелом доходу і якої не вистачає на прожиття та придбання ліків, а тому він потребує утримання з боку колишньої дружини, яка за своїм матеріальним станом може надавати таку допомогу і у зв'язку з цим просив стягнути з відповідача аліменти на його користь в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до відновлення працездатності.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2008 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 22.01.2008 року і до відновлення працездатності, а також, стягнуто судові витрати на користь держави.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому вказується, що суд прийняв рішення з порушенням вимог матеріального та процесуального права і не з'ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.
У своїх запереченнях на скаргу, позивач її доводи не визнав, вказавши на безпідставність скарги та законність і обгрунтованість рішення суду.
2
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що позивачу інвалідність встановлено в період шлюбу і його витрати на придбання медичних документів перевищують половину пенсії, а також, що середньомісячний заробіток відповідача складає 1400 грн. і у неї відсутні витрати на лікування, що свідчить про можливість виплачувати аліменти, розмір яких судом встановлено в сумі 300 грн..
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що, що 04.11.1995 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.12.2007 року. Спільних дітей від шлюбу немає.
Звернувшись в суд, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за станом здоров'я він не може працювати і будучи інвалідом другої групи, отримує пенсію, яка є його єдиним джерелом доходу і якої не вистачає на прожиття та придбання ліків, а тому він потребує утримання з боку колишньої дружини, яка за своїм матеріальним станом може надавати таку допомогу.
З матеріалів справи видно, що розмір пенсії позивача становить 1219,05 грн. щомісячно і крім того, згідно довідки (а.с.49), виданої локомотивним депо Жмеринка, в серпні 2007 року на особовий рахунок позивача була перерахована вихідна допомога при звільненні в сумі 17743,32 грн..
Згідно довідки (а.с.11), виданої локомотивним депо Жмеринка, дохід ОСОБА_1 за липень-грудень 2007 року складає 6820,73 грн., тобто, розмір її середньомісячного доходу становить 1136 грн..
Відповідно до вимог ч.2 ст.76 Сімейного Кодексу України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно вимог ч.4 ст.75 Сімейного Кодексу України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судова колегія приходить до висновку, що позивач не може бути визнаний особою, яка потребує матеріальної допомоги, а також, що відповідач за своїм матеріальним станом, не може надавати позивачу матеріальну допомогу.
Таким чином, судова колегія вважає, що вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02.04.2008 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.
3
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.