Справа №22 - 1375 - 2008р. Оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Каращук О.Г.
Категорія: 44 Доповідач: Гуцол П.П.
17 липня 2008 року колегія судців судової палати з цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Гоцола П.П.
Суддів: Нікушина В.П., Денишенко Т.О.
При секретарі: Торбасюк О.І.
За участю: ОСОБА_1 і її представника адвоката ОСОБА_4,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника Павлівської сільської Ради - Гоменюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 3 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням і зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи - Павлівська сільська Рада Калинівського району про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради №16 від 28 лютого 2006 року, визнання житлового будинку з господарськими будівлями спільною сумісною власністю подружжя та поділу його в натурі, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання її втратившою права на користування житловою площею в його будинку АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що його син ОСОБА_3 уклав шлюб в лютому 1995 року з ОСОБА_1, яку він прописав (зареєстрував) з її дочкою ОСОБА_5 в своєму будинку по АДРЕСА_1. Однак сімейне життя між його сином ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не склалося і в серпні 2004 році ОСОБА_1 зі своєю дитиною ОСОБА_5 від першого шлюбу залишила його будинок і переїхала на постійне проживання в село Черепашинці Калинівського району до матері ОСОБА_1 В добровільному порядку бувша невістка зі своєю дитиною не бажає виписатись з його будинку, порушуючи його право власності на будинок, не-проживаючи в його будинку понад шість місяців, тому просить задоволити його позовні вимоги.
2
Крім того, в квітні 2006 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Павлівської сільської Ради про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради №16 від 28 лютого 2006 року, визнання житлового будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, тобто її і бувшого чоловіка ОСОБА_3 та поділу вказаного будинку і господарських будівель в натурі, виділивши її 1/2 частину вказаного будинковолодіння. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що знаходячись в шлюбі з ОСОБА_3 рішенням Павлівської сільської ради від 2 червня 1995 року її чоловіку була виділена земельна ділянка розміром 0,15 га для будівництва будинку. А за рішенням Павліської сільської Ради №20 від 7 травня 1996 року відділом архітектури Калинівської районної державної адміністрації її чоловіку ОСОБА_3 було дозволено будівництво будинку на 4 кімнати, житловою площею 63,4 кв.м. та господарських будівель і на підставі даного рішення був виданий чоловіку будівельний паспорт №8 від 11 квітня 1997 року. Даний будинок був побудований протягом 1997 - 2000 років за рахунок спільних коштів, а також при допомозі її батьків та родичів. В жовтні 2000 року вона і її донька ОСОБА_5 були прописані (зареєстровані) у спірному будинку, а також на даний будинок був відкритий рахунок НОМЕР_1, погосподарська книга №14 Павлівської сільської Ради за 2001 - 2005 роки де головою двору був її колишній чоловік ОСОБА_3 За наведених підстав ОСОБА_1 вважає, що вона має право на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 3 квітня 2008 року визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1. А в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради Калинівського району Вінницької області №16 від 28 лютого 2006 року та поділу житлового будинку АДРЕСА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради №16 від 28 лютого 2006 року, а також визнати житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю її та бувшим чоловіком ОСОБА_3, поділивши вказану власність в натурі між ними. В позові ОСОБА_2 до неї про визнання її такою, що втратила право на користування житлом АДРЕСА_1 відмовити. Посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 вона з бувшим чоловіком ОСОБА_3 побудували за свої кошти, а також їм допомагали в будівництві її батьки, тому вказаний будинок з господарськими будівлями підлягає поділу в рівних частинах між нею та ОСОБА_3 Що стосується визнання її втратившою права на користування житловою площею в будинку АДРЕСА_1,
3
т.я. вона не проживає в даному будинку понад шість місяців (з 2004 року), є безпідставним. Оскільки ст.ст.71, 72, 73 ЖК України регулюють правовідносини, які виникли при користуванні жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду. А виселення членів сім'ї власника житлового фонду, регулюється ст.ст. 150 - 161 ЖК України і у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах ст.303 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зі зміною рішення і постановления нового рішення в частині позову про втрату права ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1, відмовивши в позові ОСОБА_2 А в решті рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін про відмову в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Павлівської сільської Ради про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради №16 від 28 лютого 2006 року і поділу житлового будинку з господарськими будівлями в натурі з слідуючих підстав.
Встановлено, що згідно рішення Павлівської сільської Ради 2 червня 1995 році ОСОБА_3 (бувший чоловік ОСОБА_1) була виділена земельна ділянка розміром 0,15 га для будівництва житлового будинку на землі, якою раніше користувався його батько ОСОБА_2 Однак ОСОБА_3 і його дружина ОСОБА_1 можливостей на той час розпочати будівництво будинку в 1995 - 1997 pp. не було, оскільки в них були відсутні для цього кошти, крім того, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 ніде не працювали і заробітку не мали. Тому ОСОБА_3 подав заяву в Павлівську сільську Раду про відмову від вказаної земельної ділянки і будівництва будинку наприкінці 1996 року з-за відсутності коштів для будівництва. В зв'язку з цим рішення Павлівської сільської Ради №10 від 28.03.1997 року вказана земельна ділянка для будівництва будинку була надана ОСОБА_2 і було скасоване рішення про надання земельної ділянки під будівництво ОСОБА_3
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона, знаходячись в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, будували будинок АДРЕСА_1 в період 1997 - 2000 роки за рахунок спільних коштів і допомоги її батьків є безпідставними і спростовується доказами, які наведені в рішенні суду. Навпаки ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 9.03.2006 року, вказаний будинок він будував зі своєю дружиною про що свідчить документ про придбання будівельних матеріалів в період 1994 - 1998 роки. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в Павлівської сільської Ради не було підстав для відмови ОСОБА_2 в оформлені права власності на будинок АДРЕСА_1 з урахуванням того, що йому була виділена земельна ділянка для будівництва будинку, т.я. син ОСОБА_3 відмовився від вказаного земельного участка і будівництва. Крім того, будь-яких підстав для визнання вказаного будинку спільно нажитим майном подружжя:
4
ОСОБА_1 таОСОБА_3 в судовому засіданні не наведені і відсутні.
Суд першої інстанції безпідставно визнав ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за АДРЕСА_1, т.я. вона тривалий час з 2004 року не проживає в спірному будинку, а проживає в с Черепашинці Калинівського району, пославшись на правовідносини, які регулюються ст.ст.71, 72 ЖК України в користуванні жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду. Разом з тим, виселення з наведених підстав відсутності ОСОБА_1 понад шість місяців не передбачено ст.157 ЖК України виселення членів сім'ї власника жилого будинку в користуванні жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду. Такі підстави передбачені ст.116 ЖК України. За наведених підстав рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1 скасувати, змінивши рішення в цій частині про відмову від позову, а в решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.209, 303, 307, 309, 311, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 3 квітня 2008 року в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 скасувати і в цій частині в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 відмовити.
В решті рішення Калинівського районного суду Вінницької області від З квітня 2008 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Павлівської сільської Ради №16 від 28 лютого 2006 року та поділу житлового будинку АДРЕСА_1 залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення до Верховного Суду України.