12 червня 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого судді: Вавшка B.C., суддів: Луценка В.В., Гуцула П.П., при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з участю третьої особи без самостійних вимог на боці відповідачів ОСОБА_4 про усунення від спадкування та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом , -
ОСОБА_1 3вернулась в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Позов мотивувала тим, що її дідові - ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належав будинок АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) відкрилась спадщина на 1/2 частку будинку, яку прийняли її чоловік - ОСОБА_5 та син ОСОБА_7. Оскільки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - до закінчення шестимісячного строку - то спадщина померлої ОСОБА_6 в порядку спадкової трансмісії була прийнята лише позивачкою, так як з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивачки ОСОБА_5. Після його смерті до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися його син ОСОБА_2, онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а ще один онук -ОСОБА_4 написав заяву про відмову від спадщини на користь позивачки.
Позивачка вважає, що ОСОБА_2 повинен бути усунутий від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, оскільки він ухилявся від надання допомоги своєму батькові, який був у безпорадному стані через похилий вік та хворобу.
За таких обставин позивачка поросила суд усунути ОСОБА_2 від спадкування після смерті ОСОБА_8 та визнати за нею право власності на 3/4 частини АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Справа №22 - 1300 2008 р. Головуючий у першій інстанції: Зайцев А.Ю.
Категорія: 26 Суддя - доповідач апеляційної інстанції: Вавшко B.C.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково : визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 754, 8 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 13, 32 грн.
В задоволенні позову про усунення від спадкування ОСОБА_2 - відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки відповідно до свідоцтва про вправо власності на будинок ОСОБА_5 являвся єдиним власником будинку АДРЕСА_1, а тому після смерті його дружини цей будинок в склад її спадщини не входив.
Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка не довела тієї обставини, що відповідач ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги своєму батькові ОСОБА_5, а тому усувати його від спадщини не має підстав.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення районного суду та винести нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу позивачка мотивувала тим, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, а також суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню.
Відповідачі ОСОБА_3. , ОСОБА_2 вважають скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився - відповідно до поданої заяви просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при постановлені рішення суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню, а тому рішення підлягає зміні.
Так, судом першої інстанції було встановлені наступні обставини, які не були оспорені строрнами.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в шлюбі з 01.01.1945 року. Від шлюбу мали двох синів ОСОБА_7 та ОСОБА_2
Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будівлі №331 від 26.11.1963 року власником будинковолодіння АДРЕСА_1 був ОСОБА_5
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_6 не була співвласником вказаного вище будинку, оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що будинок був побудований ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час шлюбу. За таких обставин суд першої інстанції при
визначенні складу спадщини померлої ОСОБА_6 повинен був застосувати положення ст. 22 КЗпШС України, яка діяла на момент створення майна.
Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Таким чином після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на Уг частку будинку АДРЕСА_1, яка належала їй на праві спільної сумісної власності.
Вівдповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не залишивши після себе заповіту, і після її смерті ніхто зі спадкоємців із заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався.
В силу ч.3 ст. 1286 ЦК України після смерті ОСОБА_6 право на прийняття спадщини ( по 1/4 частці будинку АДРЕСА_1) виникло у осіб, які постійно проживали з нею, а саме :її чолові - ОСОБА_5 та син -ОСОБА_7
Оскільки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - до збігу шестимісячного строку на прийняття спадщини визначеного ст. 1270 ЦК України, тобто не встиг прийняти спадщину після смерті своєї матері, то в силу ст. 1276 ЦК України право на прийняття належної йому частки спадщини перейшло до його спадкоємців за законом : батькові ОСОБА_5 (1/8 частка) та дочці ОСОБА_1. (1/8 частка), які постійно проживали із ОСОБА_7 на час відкриття спадщини.
Таким чином, після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належну їм спадщину прийняли дві особи : ОСОБА_1. в розмірі 1/8 частки та ОСОБА_5 в розмірі 7/8 (1/2 + 1/4 + 1/8 ) часток будинку АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5. Оскільки він не залишив після себе заповіту, то до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися його син - ОСОБА_2, онуки ОСОБА_1. і ОСОБА_3, а онук -ОСОБА_4 написав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивачки ОСОБА_1.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. щодо усунення від спадщини ОСОБА_2 Даний висновок суду повністю підтверджений зібраними та дослідженими доказами, грунтується на вимогах закону і не спростовується доводами апеляційної скарги, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу вказаної вище норми відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5
Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Тобто, онуки померлого ОСОБА_7, мають право на спадкування його частки спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 половину його майна в порядку спадкування за законом та в силу ст. ст. 1258, 1261, 1267 ЦК України успадкував його син ОСОБА_2, що складає 7/16 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 (7/8 : 2).
Онуки спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_1. , ОСОБА_4 та ОСОБА_3. в силу ч.1 та ч.5 ст. 1266 ЦК України в рівних частках спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їх батькові ОСОБА_7, тобто по 7/32(7/16:3).
В зв'зяку з тим, що ОСОБА_4 відмовився від своєї частки спадщини на користь ОСОБА_1. , то остання після смерті ОСОБА_5 та після смерті ОСОБА_7 успадкувала 9/16 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 ( 1/8 + 7/32 + 7/32).
В звя'зку з викладеним вище рішення Ленінського районного суду від 22.04.2008 року підлягає зміні щодо розміру частки у праві власності ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1, яке вона набула в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5.
Також, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 КпШС України, ст. 1217, 1218, 1224, 1226, 1258, 1261, 1266, 1267 - 1270, 1276 ЦК України, ст. ст. 1, 11, 15, 57-61, 88, 307, 309, 313-317 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2008 року змінити : визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/16 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 952 ( дев'ятсот п'ятдесят дві) грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 17 (сімнадцять) грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення .
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.