Справа № 22- 1159/2008 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 41 Зайцева А.Ю.
Доповідач Матківська М. В.
Апеляційного суду Вінницької області
від 20 червня 2008 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Матківської М. В.
Суддів : Чорного В.В., Оніщука В.В.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю : представника відповідача Німченка О.В., представника заявника апеляційної скарги Любарської К.Ю.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Вінниця-молоко" на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов'язання видати ордер та укласти договір житлового найму, -
встановила:
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1.
Зобов'язано виконавчий комітет Вінницької міської ради видати ОСОБА_1 та членам його сім'ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ордер на квартиру АДРЕСА_1 та укласти з ОСОБА_1 договір найму вказаної квартири.
В апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Вінниця-молоко" просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Зазначило, що рішення суду є незаконним, оскільки судом допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Позивач не з'явився в судове засідання і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Представник відповідача заперечив апеляційну скаргу, вважає її безпідставною та просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що позивач разом із сім'єю з жовтня 1996 року проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №735 від 30.09.1996 року 8311/10 000 долі в 239-ти квартирному жилому будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за міською радою як державна власність. Співвласниками сумісної дольової власності решти будинку визнано громадян та юридичних осіб, що вказані у даному рішенні окремо. Квартира № 84 в цьому будинку зареєстрована за міською радою і відноситься до державного житлового фонду.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції зваживши, що позивач тривалий час користується житловим приміщенням, а відповідач не заперечує щодо видачі ордера на займане приміщення та укладення з ним договору найму, задовольнив позов.
З таким висновком суду не можна погодитися, оскільки всупереч статей 213, 214 ЦПК України він не може бути визнаний законним й обгрунтованим через неповне з'ясування обставин справи та доказів, якими підтверджуються доводи сторін.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням суду зобов'язано відповідача видати ордер позивачу на склад його сім'ї із 4-х осіб, в тому числі повнолітньої дружини та неповнолітніх дітей, які не були залучені до участі в розгляді справи.
Також вбачається, що предметом спору являється квартира АДРЕСА_1, право власності на яку оспорюється в судовому порядку протягом 2006-2008 років між Вінницькою міською радою та ВАТ "Вінницямолоко".
Зазначене товариство не було залучено до участі в цивільній справі, хоча рішення суду безпосередньо впливає на його права та обов'язки.
Якщо суд першої інстанції при ухваленні рішення вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, таке рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
За таких підстав визнати судове рішення законним та обгрунтованим не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" задоволити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 жовтня 2007 року скасувати і передати справу на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.