ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/448
14.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю -фірма «Агрохіммаркет»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»
про стягнення 9 248,04 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
Від Позивача Духовнік -Кобилянська О.В. -предст.,
Від Відповідача Перетятько В.Є. -предст.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю -фірма «Агрохіммаркет»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» про стягнення основного боргу у розмірі 8240,25 грн. та пені у розмірі 1007,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки продукції № 125/34.38К від 02.07.2007 щодо оплати отриманого Відповідачем Товару за вказаним договором.
Відповідач в чудовому засіданні подав відзив на позовну заяву в якому звертав увагу суду на те, що договором передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання -пеня у розмірі 0,04 % від суми заборгованості та просив застосувати строки позовної давності до вимог позивача про стягнення пені на підставі ч. 2 п. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
02.07.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю -фірмою «Агрохіммаркет»(далі -Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко»(Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 125/34.38К (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця товари, а Покупець зобов'язався прийняти такі товари та здійснювати їх оплату на умовах, визначених цим Договором.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 125/34.38К від 02.07.2007 є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 1 ст. ІІ Договору ціни на товари, що поставляються постачальником відповідно до Договору, вказані в Додатку № 1 чи прайс-листі до Договору, що є невід'ємною частиною Договору (ділі в Договорі -«Додаток № 1»). В Додатку № 1 вказані базові оптові ціни на Товари (тобто ціни, за якими Постачальник пропонує купувати товар усім торговим підприємствам) і ціни, за якими товар продаються Покупцеві (тобто базова оптова ціна після вирахування наданої Покупцеві знижки).
Спеціальні облікові документи (далі -«Облікові документи»), що фіксують переміщення, продаж, повернення товару повинні бути заповнені відповідно до вимог Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»і надані в момент передачі товару. В обліковому документі, у разі якщо це передбачено програмним забезпеченням Постачальника, вказується тільки кінцева ціна товару, яка досягається шляхом вирахування всіх знижок, тобто базова оптова ціна товару і розмір знижки не зазначається. Постачальник зобов'язаний під час кожної поставки разом з товаром надавати усі необхідні оформлені належним чином документи чи їх легітимні копії (повний перелік документів, що відповідає вимогам Закону «Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини»). У разі поставки товарів, продаж яких підлягає ліцензуванню, Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві легітимну копію вказаних документів. (п.п. 1, 2, 5 ст. ІV Договору)
Так, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, в період з 11.09.2007 по 30.09.2008 Товар на загальну суму 15 509,85 грн.
Товар був прийнятий уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується відповідними довіреностями на отримання ТМЦ, наявними в матеріалах справи, без зазначення жодних претензій по кількості, якості та строках поставки товару.
Відповідно до п. 1, 3, 4 ст. VIII Договору Покупець здійснює оплату Постачальнику за реалізований Товар 1 раз в сім днів. Всі суми та платежі, для яких сторони не встановили строків в даному Договорі, включаю оплату збитків та неустойки, повинні бути оплачені протягом 5 днів з дня виникнення платіжного зобов'язання. Сторони проводять розрахунки шляхом платіжного перерахування на вказаний в Договорі банківський рахунок іншої сторони.
Відповідачем проведено часткову оплату поставленого Позивачем Товару в розмірі 7 269,60 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 8 240,20 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 8 240,20 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 17.10.2008 сторонами визнано борг за Відповідачем у сумі 8240,25 грн.
В ході досудового врегулювання спору Позивач 23.04.2009 направив на адресу Відповідача претензію та акт звірки взаємних розрахунків з вимогою погасити наявну заборгованість. Як зазначає Позивач направлена претензія залишена Відповідачем без відповіді, а борг -без оплати.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку що факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний Відповідачем у зв'язку з чим, вимоги ТОВ -фірми «Агрохіммаркет»щодо стягнення з ТОВ «Еко»основного боргу у розмірі 8 240,25 грн. є законними, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 1 статті Х Договору сторони погодили, що Покупець, який не розрахувався з Постачальником за товар у встановлений строк, сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,04 % від суми затриманої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Пеня нараховується лише у тому випадку, коли Постачальник виконав свої платіжні зобов'язання перед Покупцем.
Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно з зазначеним положенням Договору застосовуються саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати отриманого Товару, останні нараховуються у відсотковому відношенні, а саме за згодою сторін у розмірі 0,04 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, оскільки така умова передбачена Договором.
З огляду на викладене та наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за поставлений Товар, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення з Відповідача пені, яка за перерахунком суду становить 603,19 грн.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.
З приводу заявленого Відповідачем клопотання щодо застосування строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені. Враховуючи те, що Позивачем заявлена до стягнення пеня за період в півроку, то строк позовної давності закінчиться 11.02.2010, у зв'язку з чим вимоги зазначеної статті не можуть враховуватись при вирішенні судом питання щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання взятих на себе грошових зобов'язань.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»ЄДРПОУ 32104254 03039 м. Київ, пр-т Науки, 8 р/р 26001380658941 в Київському обласному філіалі АКБ «Укрсоцбанк» МФО 321013) або з будь -якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Товариство з обмеженою відповідальністю -фірми «Агрохіммаркет» (33003 м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, корпус 5-а, ЄДРПОУ 31830354, р/р 260088244 в Рів. ОД «Райфайзен Банк Аваль»МФО 333227) основний борг у розмірі 8 240 (вісім тисяч двісті сорок) грн. 20 коп., 603 (шістсот три) грн. 19 коп. пені, державне мито у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн. 53 коп. та 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун