30 вересня 2009 р.
№ 27/125-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона"
на рішення
від
господарського суду Харківської області
03.06.2009
у справі
№ 27/125-09
за позовом
Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона"
про
стягнення 2 350, 00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
- позивача
повідомлений, але не з'явився;
- відповідача
повідомлений, але не з'явився;
Відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 29.09.2009 № 02.02-10, розгляд справи № 27/125-09 господарського суду Харківської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2009 (суддя (Мамалуй О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" на користь Харківського державного авіаційного виробничого підприємства заборгованість в розмірі 2350, 00 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2009 у справі № 27/125-09 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти тверджень відповідача, викладених у касаційній скарзі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а вимоги касаційної скарги без задоволення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, і це відповідає наявним матеріалам справи, між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" була укладена усна угода про надання позивачу інформаційно-консультативних послуг.
На виконання угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" виставило позивачу рахунки-фактури № 02/06-1 на суму 2000, 00 грн. та № 02/06-02 на суму 350, 00 грн.
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство оплатило рахунки-фактури за платіжними дорученнями № 1277 від 24.07.2006 суму 2000, 00 грн. та №1276 від 24.07.2006 суму 350, 00 грн. інформаційно-консультативні послуги.
21.01.2009 Харківське державне авіаційне виробниче підприємство звернулось листом № 305-193 з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" виконати послуги в строк до 05.02.2009. Крім того, в даному листі зазначило про те, що у випадку невиконання послуг в строк до 05.02.2009, він відмовляється від прийняття послуг та просить повернути сплачені грошові кошти у розмірі 2 350, 00 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з надання інформаційно-консультативних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідач доказів виконання зобов'язання не надав.
При цьому, згідно із ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, що має своїм наслідком припинення взаємних зобов'язань сторін.
Як встановлено місцевим господарським судом листом № 305-193 від 21.01.2009 позивач повідомляв відповідача, що в разі невиконання зобов'язання у строк до 05.02.2009, він відмовляється від прийняття послуг.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що: скаржник всупереч приписам частини другої статті 43, статей 33 і 34 ГПК України не довів у суді першої інстанції належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог; касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 названого Кодексу не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази; визначених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Не може вважатися підставою для задоволення касаційної скарги й посилання скаржника на те, що судом не була задоволена його заява про відкладення розгляду справи, оскільки як вбачається із матеріалів справи, заява відповідача про відкладення судового засідання, яке призначене на 03.06.2009 о 10 год. 20 хв., надійшла до господарського суду Харківської області після закінчення судового засідання о 15 год. 20 хв. Господарський суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 33, 75 ГПК України, розглянув справу за наявними матеріалами справи та прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Таким чином, застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятого у справі судового рішення.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -правова фірма "Крона" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2009 у справі № 27/125-09 -без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО