17 вересня 2009 р.
№ 6/61-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г.
Швеця В.О.
розглянувши касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 05 травня 2009 року
у справі
№ 6/61-09
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Макрохім"
до
Відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про
стягнення 150 799,98
за участю представників сторін від:
позивача: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
відповідача: Третяк М.Л. (дов. від 23.12.08),
Закрите акціонерне товариство "Макрохім" у лютому 2009 року звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 150799,98 грн за договором № 1242д від 25.06.08.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.09, ухваленим суддею Коваленко О.О., позовні вимоги задоволено. Рішення обґрунтоване посиланнями на статті 525, 526 Цивільного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав у відповідності до умов договору № 1242д, натомість відповідач оплати за поставлений товар не здійснив, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 150 799, 98 грн.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі Крутовських В.І. -головуючого, Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., постановою від 05.05.09 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга вмотивована доводами про порушення судами попередніх інстанцій статті 43 Господарського процесуального кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, між ЗАТ “Макрохім” (постачальник) та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) 15.05.08 був укладений договір № 1242д (далі -договір) та підписано специфікацію № 1 до нього, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця товар, а покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Оплата товару відповідно до пункту 5.1. Договору здійснюється покупцем на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником, та наданих податкових накладних. При цьому в рахунках-фактурах вказується ціна товару, встановлена в специфікації. Згідно пункту 5.2. Договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунків-фактур та надання податкових накладних за фактично поставлений товар. У пункті 6.2. Договору зазначено, що постачальник при поставці товару передає наступні документи: рахунки-фактури, сертифікат якості, сертифікат відповідності, паспорт, податкову та видаткову накладні, копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Відповідно до пункту 6.2 договору оригінали та копії вищезазначених документів передаються покупцю або його представнику “із рук в руки” або іншим способом. Вказані документи передаються постачальником покупцю за фактом поставки товару. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ЗАТ "Макрохім" до ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 150 799,98 грн заборгованості за поставлений товар згідно договору № 1242д від 15.05.08. Отже, предметом дослідження є питання виконання сторонами зобов'язань за спірним Договором.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судами установлено, що на виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 150 799, 98 грн, що підтверджується видатковими накладними № М0034040 від 01.10.08 на суму 9 014, 52 грн, № М0034041 від 01.10.08 на суму 137 618, 58 грн, № М0035998 від 06.10.08 від 06.10.08 на суму 4 166, 88 грн та довіреністю на отримання товару (серії ЯОП № 451563/1276 від 30.09.08, а.с. 11-14). Встановлено, що 26.12.08 позивач направив відповідачу рахунки-фактури № М0038032 від 01.10.08, № М0038022 від 01.10.08, № М0042940 від 06.10.08 та податкові накладні № 25 067 від 01.10.08, № 25 068 від 01.10.08, № 29 145 від 06.10.08 за вказаними поставками разом з листом-вимогою (вих. № 2794 від 25.12.08) щодо оплати поставленого товару згідно спірного Договору, які відповідач отримав 15.01.09. Листом від 10.02.09 (вих. № 52-16/225) у відповідь на лист-вимогу позивача відповідач визнав наявність боргу, але оплатити отриманий товар відмовився, посилаючись на фінансове скрутне становище.
З врахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, положень укладеного між сторонами Договору № 1242д, якими встановлено зобов'язання відповідача прийняти та оплатити товар на умовах даного договору, а також відсутність доказів вчинення відповідачем правомірної відмови від приймання товару, переданого позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування рішень у справі, оскільки спростовуються обставинами встановленими судом. Скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 1115 , 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05 травня 2009 року у справі № 6/61-09 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
В. Швець