Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
03.09.2009
Справа №2-1/3608-2009
за позовом Сакського міжрайонного прокурору, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 34) в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації, (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15),
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Сакський завод будівельних матеріалів», (96548, АР Крим, Сакський район, с. Кар'єрне, вул. Горняцька, 17),
про спонукання до виконання певних дій,
Суддя Л. О. Ковтун
представники:
від позивача - Демко О.І. - головний спеціаліст юридичного відділу, дов.№011-26/120 від 02.02.2009р.,
від відповідача - Трегуб В.І. - представник, дов. віл 17.08.2009р.,
за участю прокурора - не з'явився,
Суть спору: Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Сакський завод будівельних матеріалів» про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 06 травня 2003 року, укладеного між Сакською районною державною адміністрацією та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів», а в разі ухилення відповідача від укладення такої угоди, вона вважається укладеною у місячний термін із дня набрання рішенням суду законної сили, а у разі не укладання додаткової угоди у зазначений термін, вважати її укладеною з моменту набрання рішенням суду законно сили у наданій позивачем редакції.
Позовні вимоги мотивовані ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в частині збільшення розміру орендної плати внаслідок внесення змін до діючого земельного законодавства.
Позивач вимоги прокурору підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву звернув увагу на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 06.05.2003р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, суд,
06 травня 2003року між Сакською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Сакський завод будівельних матеріалів» укладений договір оренди земельної ділянки б/н, (далі договір).
Відповідно до умов укладеного договору позивач (орендодавець) передає в оренду, а відповідач (орендар) приймає земельну ділянку, яка знаходиться на території Сизівської селищної ради Сакського району АР Крим, на відстані 1 км. східніше с. Наумівка на землях запасу.
Пунктом 2.2. договору визначено, що договір укладається строком на п'ять років з моменту реєстрації у Сакському районному відділі земельних ресурсів та виконкомі Сизівської селищної ради.
Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки зареєстрований 06.05.2003р., (аркуш справи 10).
Внаслідок внесення змін до діючого земельного законодавства України, зокрема Земельного кодексу України, Законів України «Про плату за землю», «Про оренду землі», позивач 24.06.2008 року звернувся до ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» із пропозицією привести у відповідність до діючого законодавства укладений 06.05.2003р. договір оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди.
Спір у даній праві виник внаслідок ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, укладеного 06.05.2003р. між Сакською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Сакський завод будівельних матеріалів».
Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У розумінні діючого законодавства орендою землі визнається засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до положень статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, для вирішення спору у справі правове значення має наявність орендних правовідносин між райдержадміністрацією та відповідачем.
Як вже зазначалось, у пункті 2.2 договору сторони обумовили строк його дії - 5 років з моменту його реєстрації. При цьому, в разі скінчення строку дії договору орендар має переважне право на відновлення договору на новий строк. У цьому випадку зацікавлена сторона повинна повідомити письмово іншу сторону про намір продовження дії договору на новий строк не пізніше, чім за два місяці до його скінчення.
Матеріли справи не містять, а позивачем не надано жодних доказів наявності письмового звернення відповідача до райдержадміністрації із пропозицією продовження орендних правовідносин.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Співвідношення цієї норми із положеннями пунктів 2.2 та 4 договору оренди земельної ділянки від 06.05.2003р., дає підстави для висновку про сплив п'ятирічного строку орендних правовідносин між сторонами у справі ще у травні 2008року, (державна реєстрація договору - травень 2003 року).
В свою чергу, суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальні правові наслідки виникають як у зв'язку з початком дії договору, так і у зв'язку із закінченням строку його дії. Як правило, закінчення строку дії договору тягне припинення прав та обов'язків сторін.
Отже, звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів шляхом зобов'язання товариства укласти додаткову угоду до договору оренди землі, який припинив свою дію, тягне відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.