91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
04.09.09 Справа № 8/142
за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,
до Закритого акціонерного товариства «Торгівельно-комерційна фірма «АРТ»», м. Луганськ, -
про стягнення 30686 грн. 24 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судових засідань -Брехуновій Г.М.,
в присутності представників сторін:
від заявника -Петрова Г.В. - прокурор, - посвідчення № 524 від 01.07.08 року;
від позивача -Мостовий А.О. -представник за довіреністю № 01/03-30/5055/0/2-09 від 02.09.09 року;
від відповідача -Гладіна Н.Є. - директор, - паспорт ЕН №274203, вид. Краснодонським РВ УМВСУ у Луганській обл. 09.09.03 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з серпня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 29947,33 грн., пені за період з 27.02.09 року по 24.04.09 року у сумі 738,91 грн., а також судових витрат.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 23 червня до 31 липня 2009 року -внаслідок неявки відповідача.
31.07.09 року прокурор та позивач звернулися до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог (вих. №б/н від 31.07.09 року), в якій просять:
стягнути з відповідача: основний борг з орендної плати за період з серпня 2008 року по 30 липня 2009 року у сумі 41223,50 грн.; пеню за період з 27.02.09 року по 30.07.09 року у сумі 2005,52 грн., - а всього 43229,02 грн. (розрахунки надано до справи);
розірвати договір оренди нежитлового приміщення №577-А, укладений між сторонами 21.09.01 року;
зобов'язати відповідача примусово звільнити приміщення №237 загальною площею 215,8 кв.м, розташоване за адресою: місто Луганськ, кв.Степной, 2.
З урахуванням того, що ця заява відповідає вимогам ст.ст.22 та 29 ГПК України, судом її прийнято та враховано при прийнятті по справі кінцевого рішення.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 31 липня до 05 серпня 20009 року -у зв'язку зі зміною прокурором та позивачем позовних вимог та неявкою відповідача.
Керуючись ч.4 ст. 69 ГПК України, прокурор та представники сторін звернулися до суду з узгодженою заявою про продовження терміну розгляду спору на 1 місяць.
Ухвалою суду від 05.08.09 року термін судового розгляду цього спору продовжено на 1 місяць -до 05.09.09 року.
До початку судового засідання, призначеного на 05.09.09 року, прокурором та представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами засідання, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.
Прокурор та представник позивача звернулися до суду з заявою про зменшення позовних вимог (вих. №б/н від 04.09.09 року), оскільки під час судового розгляду спору позивач 05.08.09 року добровільно частково погасив основний борг у розмірі 13800,00 грн.
У зв'язку з цим прокурор та позивач заявили, що вони вважають, що основний борг погашено на суму 11794,48 грн., оскільки від загальної суми добровільно погашеного боргу (13800,00грн.) вони окремо відрахували пені у сумі 2005,52 грн., з огляду на що основний борг є погашеним лише у сумі 11794,48 грн. (13800,00 грн. -2005,52 грн.). Звідси, - залишок суми основного боргу становить 29429,02 грн. (41223,50 грн. -11794,48 грн.).
Вони також відмовилися від позову в частині розірвання спірного договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення.
Враховуючи, що заява про зменшення позовних вимог не суперечить вимогам ст.ст. 22 та 29 ГПК України. судом її прийнято та враховано при прийнятті по справі кінцевого рішення.
Відповідач позов (з урахуванням внесених до нього змін) визнав повністю (відзив на позов від 05.08.09 року за вих. №б/н).
Крім того, він подав до суду документальні докази добровільного погашення 04.09.09 року частки боргу у сумі 5000,00 грн. (квитанція №15 від 04.09.09 року).
Таким чином, предметом спору станом на час вирішення його вирішення по суті (з урахуванням його уточнення) є тільки основний борг у сумі 29429,02 грн.
І.Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.
21.09.01 року між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Торгово-комерційна фірма «АРТ»» (далі -орендар) укладено договір №577-а оренди нежитлового приміщення, згідно якому орендодавець на підставі рішення виконкому Луганської міськради від 22.08.01 року №155/19 передав, а орендар прийняв згідно акту приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 242,3 кв.м., вартістю 31159,00 грн., розташоване за адресою: місто Луганськ, кв. Степний, 2 (п.1.1 договору).
Майно повертається орендарем орендодавцю на підставі акту приймання-передачі. Воно вважається повернутим з моменту підписання сторонами такого акту (п.2.2).
Орендна плата за перший місяць оренди становить 466,45 грн.; її розмір за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.1). Орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця (п.3.2).
Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.3).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується з орендаря на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати пені та заборгованості (п.3.4).
Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату (п.4.1.2).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.5.1).
Договір діє з 21 вересня 2001 року до 21 вересня 2011 року (п.7.1). Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін (п.7.3).
Факт передачі орендодавцем предмету договору орендареві підтверджується доданим до справи актом приймання-передачі нежитлового приміщенняё розташованого на кв. Ленінського комсомолу, 6, підписаним обома сторонами.
Сторони за основним договором уклали низку додаткових угод до нього, а саме: №1 від 04.04.02 року; №2 від 01.03.03 року, - згідно якій орендну плату встановлено у розмірі 675,96 грн. за місяць (п.3.1 основного договору); №3 від 01.05.03 року, - згідно якій орендну плату встановлено у розмірі 771,14 грн. за місяць (п.3.1 основного договору); №4 від 10.07.03 року, - згідно якій орендну плату встановлено у розмірі 690,72 грн. на місяць (п.3.1 основного договору); №5 від 01.12.03 року, - згідно якій орендну плату встановлено у розмірі 704,60 грн. за місяць (п.3.1 основного договору); №6 від 01.03.04 року, - згідно якій орендну плату з 01.03.04 року встановлено у розмірі 566,00 грн. на місяць (п.3.1 основного договору); №7 від 01.08.04 року, - згідно якій орендну плату з 01.08.04 року встановлено у розмірі 757,09 грн. за місяць (п.3.1 основного договору); №8 від 20.09.04 року, - згідно якій договір викладено у новій редакції, у тому числі: ставку орендної плати встановлено у розмірі 15% від оціночної вартості предмету оренди; визначено плату за користування землею, на якій знаходиться об'єкт оренди, у сумі 11,29 грн.
Усі інші умови договору не впливають на вирішення цього спору, а тому тут не наводяться.
01.10.04 року сторони уклали угоду №9, згідно якій встановили орендну плату у розмірі 582,36 грн. на місяць (п.3.1 основного договору).
01.11.04 року сторони уклали угоду №10, згідно якій встановили орендну плату у розмірі 766,12 грн. на місяць (п.3.1 основного договору).
01.12.04 року сторони уклали угоду №11, згідно якій встановили орендну плату у розмірі 830,87 грн. на місяць (п.3.1 основного договору).
01.08.05 року сторони уклали угоду №ё12, згідно якій встановили орендну плату у розмірі 953,40 грн. на місяць (п.3.1 основного договору).
08.11.07 року сторони уклали угоду №13, згідно якій розділи 2-7 основного договору виклали у новій редакції, у тому числі встановили рівень орендної плати у розмірі 2968,97 грн. на місяць, починаючи з листопада 2007 року (п.3.2 основного договору).
Термін дії основного договору встановлено з 21.09.01 року по 21.09.11 року (п.8.1).
01.10.08 року сторони уклали угоду №14, згідно якій встановили, що предметом оренди є нежитлове приміщення №237 площею 215,8 кв.м; ставку орендної плати встановили у розмірі 3278,16 грн. на місяць, починаючи з 01.10.08 року.
Станом на час вирішення цього спору по суті договір є чинним.
У зв'язку з порушенням відповідачем умови вищезгаданого договору про щомісячну сплату орендної плати просить стягнути з нього основний борг у сумі 29429,02 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав.
ІІ.Заслухавши прокурора та представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню (з урахуванням внесених до нього змін) частково з наступних підстав.
При вирішенні цього спору суд виходить з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли з 21.09.01 року, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, та продовжують мати місце після 01.01.04 року - дати набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, а тому, керуючись п.4 Прикінцевих та перехідних положень останнього, у відповідних випадках посилається на ЦКУ.
1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі -ЗУ №2269-ХІІ).
За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві нежитлове приміщення -предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.
Орендар належним чином не виконав умов пунктів 3.1-3.2 та 4.1.2 договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.
Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.
Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.
Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).
2.Відповідач документально довів, що він під час судового слухання цієї справи 04.09.09 року добровільно погасив частку боргу у розмірі 5000,00 грн., - тобто несплаченим на вирішення спору по суті є борг у розмірі 24429,02 грн. (29429,02 грн. -5000,00 грн.).
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі (з урахуванням внесених до нього змін) з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача відповідно до суми задоволених позовних вимог як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.
На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торгівельно-комерційна фірма «АРТ»», ідентифікаційний код 13393521, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. А.Ліньова, 85-а, - на користь Виконавчого комітету Луганської міської ради, ідентифікаційний код 21796730, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, - основний борг з орендної плати у сумі 24429 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 02 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торгівельно-комерційна фіпрма «АРТ»», ідентифікаційний код 13393521, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. А.Ліньова, 85-а, - на користь Державного бюджету України:
на рахунок 31118095700006 , банк -ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач -УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582; КБК - 22090200; символ звітності банку -095, - державне мито у сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 29 коп.;
на рахунок 31211259700006, банк -ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач -УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582; КБК - 22050000; символ звітності банку -259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп..
Наказ видати Державній податковій інспекції у Артемівскому районі міста Луганська.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.09.09 року за згодою прокурора та представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 07 вересня 2009 року.
Суддя А.П.Середа