Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"01" жовтня 2009 р. Справа № 37/29-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Молочко Н.Г. (довіреність у справі)
відповідача - Романюк Т.О. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2600 Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.09 р. по справі №37/29-09
за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків
про стягнення 34447,35 грн.
встановила:
Позивач, КП "Міський інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" грошову суму в розмірі 34 447,35 грн., а саме: заборгованість за щомісячне користування місцем у розмірі 30 081,93 грн., пеню за неповну сплату платежів у розмірі 4 365,42 грн. за договором № 5693 від 11.12.2007 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2009 р. по справі №37/29-09 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю в сумі 34 447,35 грн.; стягнуто з ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" на користь КП "Міський інформаційний центр" основний борг в сумі 30 081,93 грн., пеню в сумі 4 365,42 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 344,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та 26,76 грн. судових витрат пов'язаних із розглядом справи.
Відповідач, ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.08.09 р. по справі № 37/29-09 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вважає оскаржуване рішення незаконним у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Позивач, КП "Міський інформаційний центр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", про стягнення грошових коштів у сумі 34 447,35 грн., з яких: заборгованість за щомісячне користування місцем за договором № 5693 від 11.12.2007 р. у розмірі 30 081,93 грн., пеня за неповну сплату платежів за договором № 5693 від 11.12.2007 р. у розмірі 4 365,42 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2009 р. позов задоволено повністю в сумі 34 447,35 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 30 081,93 грн., пеню в сумі 4 365,42 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 344,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. та 26,76 грн. судових витрат пов'язаних із розглядом справи.
Відповідач із з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення і неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність у нього заборгованості у зв'язку з ненаданням позивачем актів виконаних робіт, підписаних сторонами та акту звіряння розрахунків між позивачем і відповідачем. Крім того, відповідач вказує про те, що він не мав змоги скористуватися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, а саме приймати участь у розгляді справи, надавати докази та ін.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача і дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 11 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5693 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, відповідно до умов п.1.1. якого КП "Міський інформаційний центр" надало ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору (а. с. 16, 17, 19).
Факт передачі відповідачу місця у користування для розташування спеціальних конструкцій підтверджується актом прийому-передачі місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій по договору №5393 від 11.12.2007 р. від 01 січня 2008 року.
Згідно з п. 3.4.6. договору відповідач зобов'язався здійснювати платежі за користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 Договору.
Пунктом 4.1. договору сторони передбачили розмір плати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим договором - 5 477,22 грн.
Відповідно до п. 4.5. договору внесення плати за користування місцями здійснюється авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав належним чином, однак відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати за місця, надані у користування, а саме не повністю сплатив платежі, передбачені розділом 4 даного договору.
Із розрахунку позивача вбачається, що станом на день подання позовної заяви у відповідача за договором № 5693 від 11.12.2007 р. залишилась заборгованість у розмірі 30 081,93 грн.
Позивач звертався до відповідача з повідомленням № 6087 від 14.08.2008 р. з вимогою погасити заборгованість (а. с. 20), яке було залишене відповідачем без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що заборгованість відповідача в сумі 30 081,93 грн. за договором № 5693 від 11.12.2007 р. документально підтверджується, зокрема, розрахунком позивача, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги КП "Міський інформаційний центр" щодо стягнення з відповідача 30 081,93 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого ) платежу за кожен день прострочення.
Таким чином, нарахування позивачем пені за вищевказаним договором повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про правомірність їх задоволення в сумі 4 365,42 грн., виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 344,47 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 26,76 грн. судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме за отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ на підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на ненадання позивачем актів виконаних робіт, підписаних сторонами та акту звіряння розрахунків між позивачем і відповідачем.
Колегія суддів вважає ці твердження відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки п. 3.4.4. договору № 5693 від 11.12.2007 р. сторони передбачили, що саме відповідач зобов'язаний щомісячно не пізніше 10 числа, наступного за місяцем, у якому була надана послуга щодо використання місць, підписувати і направляти позивачу Акти виконаних робіт (послуг) за Договором або мотивовану відмову від їх підписання.
Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п. 3.4. розділу 3 договору, послуги за Договором вважаються наданими своєчасно, належним чином і прийнятими без підписання Акту виконаних робіт (послуг).
Таким чином, послуги вважаються наданими своєчасно і прийнятими відповідачем без підписання акту виконаних робіт.
Слід також звернути увагу, що відповідач 16.12.2008 р. звертався до позивача з листом № 1140 (а. с. 59), в якому повідомляв про те, що заборгованість по даному договору ним буде погашена найближчого часу, що також свідчить про наявність у відповідача заборгованості.
Разом з тим, твердження заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийняв рішення без підписання акту звірки розрахунків між сторонами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки його складання обумовлене домовленістю між сторонами і не є обов'язковим для підтвердження заборгованості.
Не знаходить своє підтвердження і посилання відповідача на те, що він не користувався місцями, оскільки місця були повернені позивачу лише по акту приймання-передачі від 16.12.2008 р. (а. с. 69), складеного на підставі додаткової угоди № 1 від 16.12.2008 р. до договору № 5693 від 11.12.2007 р. (а. с. 22) про дострокове припинення дії договору.
Твердження заявника апеляційної скарги про те, що він не мав змоги скористуватися своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, а саме приймати участь у розгляді справи, надавати докази, приймати участь в їх дослідженні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки враховуючи статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції неодноразово ухвалами від 03.03.2009 р., 06.05.2009 р., 18.05.2009 р., 04.06.2009 р., 20.07.2009 р. відкладав розгляд справи саме через відсутність представника відповідача та надавав йому можливість скористатись своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, останній ними не скористався. А відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне користування місцем у розмірі 30 081,93 грн. та пені за неповну сплату платежів у розмірі 4 365,42 грн. за договором № 5693 від 11.12.2007 р., прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, а тому, є законним та обґрунтованим.
На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2009 р. по справі №37/29-09 відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2009 р. по справі №37/29-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Камишева Л.М.