79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.09.09 Справа № 8/47
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Фітофарм», м. Івано-Франківськ, без номера та без дати
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2009 року
у справі № 8/47, суддя Шіляк М.А.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Захід», м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Фітофарм», м. Івано-Франківськ,
про стягнення боргу
за участю представників
від позивача - Пилипчук І.І. - представник;
від відповідача -не з'явились.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Давид Л.Л.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2009 року у справі № 8/47 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Захід»задоволено. З рахунку Приватного підприємства «Фітофарм»на користь позивача стягнуто 4 858, 88 грн. основного боргу та 537, 20 грн. пені, позивачу відшкодовано понесені судові витрати.
Рішення суду мотивоване обгрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства, зокрема тим, що відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували виконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт передачі позивачем відповідачу товару на загальну суму 13 228, 78 грн., з яких неоплаченими залишились кошти в розмірі 4 858, 88 грн.
Підприємство «Фітофарм», не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати в частині стягнення пені та прийняти нове судове рішення, яким позов ТОВ «ДМТ-Захід»розглянути відповідно до вимог чинного законодавства, мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просять рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, так як останнє винесено на підставі повного та всебічного дослідження усіх фактичних обставин справи та вірного застосування норм законодавства.
Розгляд справи двічі відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 22.07.2009р. та від 02.09.2009р.
В дане судове засідання скаржник участі уповноваженого представника втретє не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі -залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Зі змісту ст. 11 ЦК України випливає, що цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 28.08.2008р. між сторонами у справі було укладено договір № 301-Фр, згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу товари медичного призначення, а останній - прийняти даний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.
На виконання умов договору позивач в період з 28.08.2009р. по 19.11.2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 13 228, 78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи).
10 лютого 2009р. відповідач повернув позивачу частину товару, всього на суму 6 970, 90 грн. (накладні на повернення наявні в матеріалах справи) та провів часткову оплату за отриманий товар в сумі 1 399 грн. Неоплаченими залишились кошти в сумі 4 858, 88 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.3.3 договору умови оплати вказуються сторонами в замовленні покупця та в накладній продавця.
Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних строк оплати товару за домовленістю сторін відтерміновано на 30 календарних днів (по кожній накладній).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України, яка кореспондує зі статтею 526 ЦК України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності (ст. 611 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549).
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Так, відповідно до п.5.2 договору, за прострочення оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент виникнення прострочення.
Позивачем нараховано відповідачу 537,20 грн. пені за період з 11.10.2008р. по 15.04.2009р. (по кожній накладній окремо) з врахуванням повернення товару та сум і дат часткової оплати вартості отриманого товару.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем порушено умови договору в частині розрахунків за поставлений товар, що є його обов'язком відповідно до вимог законодавства України та умов укладеного між сторонами договору, а тому підставно задоволив позовні вимоги ТОВ «ДМТ-Захід»в повному обсязі.
Враховуючи те, що відповідачем ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції не подано жодних доказів, які б свідчили про належне виконання з його боку взятих на себе зобов'язань, натомість позивачем в підтвердження заявлених вимог, згідно положень ст.ст. 33, 34 ГПК України доведено належними і допустимими доказами факт відпуску товару відповідачу, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2009 року у справі № 8/47 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.