79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.09.09 Справа № 22/43
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ППФ «Доліакт»
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009р.
у справі № 22/43
за позовом: ППФ «Доліакт»
до: АКБ Промінвестбанк в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківську»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Василишин Є.В.
про: визнання кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №61 від 22.11.2007р. недійсним
за участю представників:
від позивача -не з'явився.
від відповідача -Щеглов Є.С. -представник (довіреність №б/н від 15.04.2009р.)
від третьої особи - не з'явився.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009р., суддя: Малєєва О.В., в задоволенні позову ППФ «Доліакт»було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач - ППФ «Доліакт»і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом не було повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи та порушено норми матеріального права, зокрема вимоги ст.207 ГК України та ст.634 ЦК України.
Розгляд справи відкладався. Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, про що свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції апеляційного суду від 16.07.2009р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009р. у справі №22/43 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між АКБ Промінвестбанк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківську" (надалі "Банк") та ППФ "Доліакт" (позичальник) 22.11.2007р. був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №61, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. До даного договору сторонами вносились зміни №1 від 26.11.2007р., №2 від 18.12.2007р., №3 від 21.12.2007р., №4 від 17.01.2008р., №5 від 22.01.2008р., №6 від 25.01.2008р.,№7 від 28.01.2008р., якими змінювались ліміти кредитної лінії (п.2.1. договору), а також №8 від 14.05.2008р., яким з 08.05.2008р. змінена відсоткова ставка процентів (п.3.2.).
Позивач - ППФ «Доліакт»звернувся до суду з позовом до відповідача - АКБ Промінвестбанк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Івано-Франківську" про визнання недійсним кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №61 від 22.11.2007р.
Як передбачено ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства становлять зміст договору (п.1 ст.628 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.180 ГК України.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (п.2 ст.345 ГК України).
Згідно ст.1055 ЦК України, п.2 ст.345 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Аналіз умов оскаржуваного кредитного договору свідчить про те, що сторонами в належній формі погоджено всі устотні умови договору даного виду, а тому він є укладеним. В тому числі відповідно до п.5.1 сторонами узгоджено відповідальність винної сторони (в тому числі і банку) у разі невиконання чи неналежного виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов'язань шляхом відшкодування збитків, понесених іншою стороною.
Посилання апелянта-позивача на недотримання банком вимог постанови НБУ від 10.05.07р. № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 р. за N 541/13808, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідно до п.1.1. даних Правил вони розроблені відповідно до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів.
В п.22, п.23 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному випадку позивач - ППФ «Доліакт»не являється фізичною особою, отже не є споживачем в розумінні даного закону, а оскаржуваний договір - не є споживчим кредитом, а тому вказаний нормативний акт застосуванню не підлягає.
Апеляційний суд також погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що оскаржуваний договір не є договором приєднання, особливості якого визначені в ст.634 ЦК України, ст.179 ГК України. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Однак, в п.1 ст.346 ГК України передбачено, що для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; інші необхідні документи.
Такими чином, саме позичальник визначає ряд істотних умов кредитного договору і він не позбавлений права пропонувати свої умови. Тим більше, що положення ст.207 ГК України передбачають нікчемність не договору в цілому, а тільки тих умов, що допускають односторонню його зміну.
Позивачем-апелянтом, всупереч вимог ст..33 ГПК України, не доведено порушення оскаржуваним договором вимог розумності та справедливості, закріплених в ст.ст.6, 627 ЦК України. Не можна вважати таким порушенням право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки по своїх операціях, встановлене в ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до п.1 ст.627 ЦК України позивач-апелянт при укладенні кредитного договору був вільним у виборі контрагента та найбільш вигідних для нього умов кредитування.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для визнання оскаржуваного договору недійсним, а тому в позові слід відмовити.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009р. по справі №22/43 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009р. у справі №22/34 залишити без змін, а апеляційну скаргу ППФ «Доліакт»- без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук