Запорізької області
18.09.09 Справа № 10/192/09-11/347/09
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Вака В.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Полуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача: Концерн “Міські теплові мережі” (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)
у присутності представників
позивача: Слюсар М.О. -дов. № 169/10 від 26.12.2008р.
відповідача: Зоріна А.О. -дов. № 1724/20-19 від 22.06.2009р.;
Лисенко Н.В. -дов. № 3092/20-19 від 03.07.2008р.
про: стягнення 21511461 грн. 66 коп., -
До господарського суду надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення з Концерну “Міські теплові мережі” 21511461,66 грн., які складаються з 14840475,52 грн. основного боргу за поставлений природний газ грн. 6452006,94 грн. пені, 2597533,86 грн. втрат від інфляції та 218979,20 грн. 3% річних.
03.04.2009р. порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.
Ухвалою від 20.07.2009р. на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області № 777 справа прийнята до розгляду даним складом суду.
Позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з тим, що до порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу. З урахуванням цього, просить стягнути 1563480,57 грн. пені, 2597533,85 грн. втрат від інфляції та 195435,07 грн. 3% річних.
Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін та третіх осіб, тому судом приймається до розгляду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином (несвоєчасно виконав зобов'язання за договором, а відтак повинен сплатити пеню та господарські санкції у вигляді 3% річних та втрат від інфляції.
Відповідач проти позову заперечує. Повідомив суд, що порушення строків виконання зобов'язань за договором сталося з вини населення (82% від загальної кількості споживачів), яке не своєчасно розраховується за надані комунальні послуги, в тому числі за опалення та гаряче водопостачання. Відповідач стверджує, що він з позивачем не в рівних умовах, а саме: відповідно до відповіді Міністерства з питань житлово-комунального господарства України на лист № 794/27 від 12.02.2008р. КП “Міські теплові мережі” не має права нараховувати та стягувати пеню за несвоєчасну сплату платежів за надані послуги з централізованого опалення та водопостачання. Крім цього, оплата послуг споживачами здійснюється у місяці, що настає за розрахунковим, а розрахуватися з постачальником природного газу відповідач повинен за газ відпущений у поточному місяці, що вже саме по собі виключає можливість своєчасної оплати за газ, спожитий у поточному періоді. Просить суд на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити суму пені.
Представник відповідача повідомив про ряд судових рішень за якими з нього стягуються великі грошові суми, про необхідність поточного ремонту обладнання та мереж, а також про необхідність оплати збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -12%. Вважає, що одночасне стягнення таких великих сум унеможливить подальшу діяльність підприємства, що в свою чергу призведе до банкрутства і поставить під загрозу опалювальний сезон у м. Запоріжжі. Виходячи з цього просить суд надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців.
Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечив. Стверджує, що у господарського суду немає права зменшувати розмір пені, оскільки ст. 83 ГПК України надає таке право лише у випадку порушення зобов'язань за цивільно-правовими угодами, а не будь-яку неустойку взагалі. Вважає важкий фінансовий стан відповідача не є підставою як для зменшення розміру пені, так і для надання розстрочки виконання рішення. Позивач звернув увагу суду на те, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” відповідачу фактично на законодавчому рівні надана відстрочка виконання рішення до 01 січня 2011 року по абсолютно всіх виконавчих провадженнях щодо примусового стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Просить у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та надання розстрочки виконання рішення відмовити.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
29 вересня 2008 року між Концерном “Міські теплові мережі” (Покупець) та ДК “Газ України” (Постачальник) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-1750 ТЕ-13. Згідно з цим договором позивач передав у власність Відповідачу протягом жовтня-грудня 2008 року природний газ на загальну суму 80683355,08 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу. Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу 20 та 30(31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу відповідач виконав, але з порушенням строків, встановлених умовами договору № 06/08-1750 ТЕ-13.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов оплати за газ та послуги з його транспортування він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За порушення строків оплати позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1563480,57 грн.
Відповідно до п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, ступеня виконання зобов'язання та великого розміру штрафних санкцій наслідкам порушення господарського зобов'язання та самому господарському зобов'язанню, а також відсутність у відповідача можливості забезпечити виконання зобов'язань кінцевими споживачами, господарський суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково, в сумі 100000,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу суму 3% річних -195435,07 грн. та 2597533,85 грн. втрат від інфляції. Розрахунок цих сум ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення слід відмовити виходячи з наступного:
Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, ...і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також що ці обставини є винятковим випадком.
Посилання на рад судових рішень та обов'язок здійснювати відрахування до державних бюджетів та цільових фондів не є належним обґрунтуванням.
Крім того, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” відповідачу на законодавчому рівні фактично надана відстрочка виконання рішення до 01 січня 2011 року по абсолютно всіх виконавчих провадженнях щодо примусового стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Тобто до вказаної дати стягнення з відповідача суми за рішенням по цій справі не буде здійснюватись незалежно від наданої розстрочки.
При таких обставинах надання розстрочки в даному випадку не має сенсу.
Судові витрати віднести на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального Кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі” (бул.Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, 69091, ЄДРПОУ 32121458) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (вул. Полуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 31301827) 100000,00 грн. пені, 2597533,85 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 195435,07 грн. річних, 5164,13 грн. державного мита і 23,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя С.А.Гончаренко
В судовому засіданні 18.09.2009р. за згодою представників позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2009р.