Запорізької області
13.08.09 Справа № 23/112/09-15/99/09
Суддя
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1
до відповідача Концерну «Міські теплові мережі», 69061, м. Запоріжжя, б. Гвардійський 137
про стягнення 2 126 588,75 грн. заборгованості, пені 582 351,96 грн., інфляційні витрати 3 393 992,36 грн., 3% річних 473 676,09 грн.
Суддя Горохов І.С.
Представники:
від позивача: Клімова С.В., представник довіреність № 161/10 від 17.12.2008
від відповідача: Лисенко Н.В. представник довіреність № 3092/20-19 від 03.07.2008
Сутність спору:
Розглянуто позовну заяву Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про стягнення 2 126 588,75 грн. заборгованості за поставлений природний газ, пені 582 351,96 грн., інфляційні витрати 3 393 992,36 грн., 3% річних 473 676,09 грн.
Розпорядженням в. о. голови господарського суду від 25.06.2009 справу № 23/112/09 у зв'язку з обранням судді Садового І.В. на посаду судді Запорізького окружного адміністративного суду відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.06.2009 № vr100227-09 та його переходом на іншу роботу було передано на розгляд судді Горохову І.С. Ухвалою господарського суду від 25.06.2009 справу № 23/112/09 було прийнято до провадження судді та привласнено справі № 23/112/09-15/99/09, судове засідання призначено на 27.07.2009. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні від 13.08.2009 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивачем надано уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних витрат, всього в розмірі 6 576 609,16 грн. Надані уточнення не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняті судом до розгляду.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу. ДК «Газ України»свої зобов'язання згідно договору виконало, передавши відповідачу протягом жовтня -грудня 2007 року, січня -вересня 2008 року природний газ на загальну суму 80 460 471,88 грн., що підтверджується Актами прийому -передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 76 345 817,12 грн. На день звернення до суду заборгованість становила 4 114 654,76 грн. Просить позов задовольнити, та стягнути основний борг з урахуванням пені, інфляційних витрат, 3 % річних.
Відповідач щодо позовних вимог зазначив, що станом на 13.08.2009 сума основного боргу становить 828 636,16 грн. Концерном здійснюється значна претензійно -позовна робота зі споживачами щодо стягнення заборгованості, яка виникла перед Концерном. Додатковими угодами до договору № 06/07-1385 БО-13 від 01.10.2007 протягом 2008 року неодноразово змінювалась ціна на газ у бік збільшення. Коригування тарифів на теплову енергію відповідно до фактичних витрат на її виробництво при підвищенні цін на енергоносії відбувався, через особливості процедури введення нових тарифів на теплову енергію, із затримкою до двох місяців. Враховуючи неможливість термінового перегляду тарифів на теплову енергію, підприємство отримало близько 4,5 млн. грн. збитків протягом листопада -грудня 2008 року та 15,8 млн. грн. протягом січня -лютого 2009 року. Не зважаючи на важке фінансове становище відповідача, плата за газ, поставлений в жовтні 2007 -вересні 2008 років за договором, здійснювалась майже щоденно, а також і на час розгляду спору в суді. Просить зменшити суми пені та розстрочити виплату заборгованості на шість місяців.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 01.10.2007 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Постачальник) та Концерном «Міські теплові мережі»(Покупець) було укладено договір № 06/07-1385 БО-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 1.1-1.4 умов договору, постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, надалі газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
За даним договором постачається імпортований природний газ отриманий Постачальником за договором купівлі -продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України»та Постачальником.
Газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Кількість теплової енергії, що відпускається для установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів визначається окремими приладами обліку теплової енергії, які встановлені у Покупця.
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до даного договору, а саме: № 1 від 29.10.2007; № 2 від 27.11.2007; № 3 від 24.03.2007; № 4 від 27.03.2008; № 5 від 25.04.2008; № 6 від 26.05.2008; № 7 від 09.06.2008; № 8 від 20.06.2008; № 9 від 27.08.2009.
На виконання умов вказаного договору ДК «Газ України»було передано Концерну «Міські теплові мережі»протягом жовтня -грудня 2007 року та січня -вересня 2008 року природний газ на загальну суму 80 460 471,88 грн., що підтверджується актами прийому -передачі природного газу.
Концерном було сплачено за поставлений природний газ 76 345 817,12 грн.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 6.1.1 Договору остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і протранспортовані в січні -лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання - передачі за січень - лютий 2008 року.
Під час розгляду спору в суді відповідачем здійснювалось погашення заборгованості, заявленої до стягнення і на день оголошення рішення основна заборгованість становить 828 636,16 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За викладених обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково в сумі 828 636,16 грн., в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 297 952,59 грн. провадження у справі припинити у зв'язку зі сплатою відповідачем та відсутності в цій частині предмету спору.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549 -551 Цивільного кодексу України та п. 7.2 договору № 06/07-1385 БО-13 від 01.10.2007 за несвоєчасну оплату спожитого газу Концерн «Міські теплові мережі»зобов'язаний сплатити на користь ДК «Газ України»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
За несвоєчасну оплату за поставлений газ відповідачу нараховано пеню в розмірі 593 155,19 грн.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Необхідно зазначити, що оплата за газ, поставлений в жовтні 2007 -вересні 2008 років за договором здійснювалась майже, щоденно про що позивач не заперечив. Оплата здійснювалась відповідачем і під час розгляду спору в суді. Заборгованість виникла внаслідок постійної зміни тарифів на газ протягом 2008 року, що призводило до укладення додаткових угод враховуючи підвищені тарифи, які вже діяли на момент укладення додаткових угод, тим самим формувалась заборгованість за поставлений природний газ. Договір № 06/07-1385 БО -13 укладено на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а не комерційних суб'єктів господарювання, що при підвищенні тарифів на природний газ для вироблення теплової енергії призвело до виникнення збитків у Концерну внаслідок відсутності джерел та механізму покриття таких витрат. Більша частина заборгованості за поставлений природний газ вже сплачена відповідачем.
Враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майнові, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої відповідачу пені до 10 000 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати в розмірі 3 393 992,36 грн. та 3% річних в розмірі 473 676,09 грн., які є обґрунтованим і такими, що підлягають присудженню до стягнення.
Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення основного боргу 828 636,16 грн., пені 10 000 грн. інфляційних витрат 3 393 992,36 грн., 3% річних 473 676,09 грн.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідач просить розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців.
Враховуючи обставини справи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, ступінь виконання зобов'язання відповідачем, суд вважає за можливе заяву про надання розстрочки виконання рішення задовольнити частково, розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців, шляхом стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат, 3 % річних, всього в розмірі 4 706 304,61 грн. рівними частинами, починаючи з серпня 2009 року.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі»(69061, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 828 636,16 грн., пеню в розмірі 10 000 грн., інфляційні витрати в розмірі 3 393 992,36 грн., 3 % річних в розмірі 473 676,09 грн. Виконання рішення розстрочити на 6 місяців шляхом стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат, 3 % річних в розмірі 4 706 304,61 грн. щомісяця рівними частинам по 784 384,10 грн., починаючи з серпня 2009 року. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. В частині стягнення 1 297 952,59 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
5. Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі»(69061, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, код ЄДРПОУ 31301827) судові витрати з державного мита в розмірі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 84,44 грн. Видати наказ.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.08.2009.