23.09.2009 Справа № 6/150
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємства „Довбнич 2005”, смт. Вишково-Яблунівка Хустського району (далі -ПП Довбнич) до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрторгбудматеріали”, м. Хуст (далі - Товариство)
за участю представників:
позивача - Філіп С.Ю., представник за довіреністю;
відповідача - Попович Н.М., представник за довіреністю
СУТЬ СПОРУ: про стягнення 29750,00 грн., включаючи: 25250 грн. - витрат на оплату правової допомоги, 4500,00 грн. - відшкодування витрат представника
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначених сум, що сплачені позивачем адвокату Філіпу С.Ю. за надання правових послуг пов'язаних із судовим розглядом справи за позовом Товариства до ПП Довбнич про спонукання внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення (далі -справа № 11/253). Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.02.08 у зазначеній справі, яке набрало законної сили, у задоволенні позову Товариства відмовлено повністю та покладено на нього судові витрати за розгляд справи. За таких обставин, оскільки судом у справі № 11/253 відмовлено у позові до ПП Довбнич, останній звернувся з даним позовом, вважаючи свої витрати на оплату правової допомоги та на відшкодування витрат представника, пов'язаних із судовим розглядом справи № 11/253, завданими відповідачем збитками за змістом ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
У результаті попереднього розгляду даної справи судовими інстанціями (місцевим та апеляційним господарськими судами) наведені позовні вимоги задоволено частково -місцевим судом присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму 5500,00 грн. як відшкодування витрат на оплату правової допомоги та суму 4500,00 грн. -як відшкодування фактичних витрат представника; апеляційним судом скасовано рішення місцевого суду та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму 12600,00 грн. як відшкодування витрат на оплату правової допомоги та суму 2176,59 грн. -як відшкодування фактичних витрат представника.
Вищим господарським судом України при касаційному перегляді справи рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд. У постанові касаційної судової інстанції по даній справі від 3.06.09 р. вказано про помилкове визначення судом першої інстанції сум витрат на оплату правової допомоги та витрат представника як збитків за змістом ст. 22 ЦКУ з огляду на те,що спір виник з приводу відшкодування витрат позивача, які не пов'язані безпосередньо із відновленням його порушеного права, та про помилкове застосування судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) з огляду на те, що позивач підставою позовних вимог зазначив завдання йому саме збитків за змістом ст. ст. 22,1166 ЦКУ та на протязі судового розгляду не змінював предмет або підставу заявленого позову, що є його процесуальним правом. Зазначено, що за змістом ст. 44 ГПКУ до судових витрат віднесено витрати по оплаті послуг адвоката, а не будь-якого представника чи юридичної особи; з матеріалів же справи не вбачається, що представник позивача у справі № 11/253 Філіп С.Ю. є адвокатом, а тільки суб'єктом підприємницької діяльності.
Касаційною інстанцією зобов'язано суд при новому розгляді справи врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини, з'ясувати підстави виникнення спору та дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти рішення по справі.
У ході нового розгляду справи представник позивача заявою від 16.09.09 змінив підставу позову, наполягаючи на стягненні з Товариства заявленої суми 29750,00 грн. (25250 грн. - витрат на оплату правової допомоги адвоката, 4 500,00 грн. - відшкодування витрат представника) як судових витрат за змістом ст. 44 ГПКУ та посилаючись на приписи ст. 49 цього ж кодексу щодо покладення на позивача, яким у справі № 11/253 було Товариство, при відмові у позові сум, які підлягають оплаті за послуги адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Цією ж заявою просить відшкодувати за рахунок відповідача як судові витрати у даній справі суми сплаченого державного мита (297,50 грн.), інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (118,00 грн.) та відшкодування витрат представника позивача, пов'язаних з розглядом цієї справи (11027,00 грн.)
Представник відповідача письмовим відзивом та усними поясненнями у ході нового судового розгляду заперечує проти позову, вважаючи, зокрема, що правові послуги позивачеві по справі № 11/253 надавалися Філіпом С.Ю як суб'єктом підприємницької діяльності, а не адвокатом, тому не підлягають відшкодуванню як судові витрати за змістом ст. 44, 48 ГПКУ. Вважає, що заява позивача від 16.09.09 з огляду на її назву «Заява про зміну предмету та підстав позову»підлягає відхиленню судом, оскільки одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається.
У судовому засіданні 18.09.09. оголошено перерву до 23.09.09 для вивчення матеріалів справи, підготовки та винесення рішення по справі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, суд, керуючись законом, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що спірні відносини сторін у даній справі виникли як наслідок іншого спору за участю цих же сторін, який був предметом розгляду господарськими судами у межах справи № 11/253 за позовом Товариства до ПП Довбнич про спонукання внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення.
ПП Довбнич, у зв'язку з розглядом у суді справи № 11/253, звернувся за правовою допомогою до Філіпа С.Ю., який є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2084 видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.10.04 № 14-22-12) та суб'єктом підприємницької діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи № 01323 видане Дарницькою РДА у м. Києві 22.01.02) та уклав з ним договір № 26/12/07 від 26.12.07р. про надання правових послуг.
За змістом цього договору ПП Довбнич як клієнт доручив, а Філіп С.Ю. як суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) та виконавець прийняв зобов'язання надати необхідну правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів клієнта у зв'язку з розглядом у суді справи № 11/253. Договором визначена оплата послуг виконавця у сумі 25250 грн. та передбачено, що всі витрати виконавця пов'язані з виконанням договору підлягають негайному відшкодуванню клієнтом у повному обсязі.
ПП Довбнич на виконання договору з Філіпом С.Ю. сплатив вказану суму 25250 грн., що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 1 від 12.01.2008 року, № 4 від 15.01.2008 року. Крім того, відшкодовував Філіпу С.Ю., який проживає у м. Київ, витрати пов'язані з його поїздками (проїздом та проживанням) як представника у судові засідання у м. Ужгород та м. Львів, на загальну суму 4500,00 грн., на підтвердження чого також надано суду документи.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.02.08 у справі № 11/253, яке набрало законної сили, у задоволенні позову Товариства до ПП Довбнич відмовлено повністю та покладено на нього судові витрати за розгляд справи.
З огляду на наведені обставини, ПП Довбнич як позивач у даній справі наполягає на стягненні з Товариства заявленої суми 29750,00 грн. (25250 грн. - витрат на оплату правової допомоги адвоката, 4500,00 грн. - відшкодування витрат представника) як судових витрат за змістом ст. 44 ГПКУ та посилаючись на приписи ст. 49 цього ж кодексу щодо покладення на позивача, яким у справі № 11/253 було Товариство, при відмові у позові сум, які підлягають оплаті за послуги адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, спірні відносини сторін у даній справі є спором про судові витрати у розумінні ст. 44 ГПКУ та про їх розподіл між сторонами судового процесу за результатами судового розгляду справи № 11/253. За таких обставин до спірних відносин належить застосовувати відповідні приписи ГПКУ.
Так, приписами ст. 44 ГПКУ передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають оплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами; витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру»; дія цього закону поширюється на осіб, які є адвокатами та мають відповідне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 4.03.98 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПКУ відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПКУ). З огляду на наведене, у суду відсутні передбачені законом підстави вважати відповідним витратами видатки сторони у справі, яких вона зазнала у зв'язку з відрядженням представника для участі у судових засіданнях.
За змістом ст. 49 ГПКУ суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача; при відмові у позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи законодавства та фактичні обставини даної справи суми сплаченні ПП Довбнич Філіпу С.Ю. як представнику сторони у судовому розгляді справи № 11/253 є судовими витратами у розумінні ст. 44 ГПКУ в частині суми 25250,00 грн., що сплачена на підставі договору про надання правових послуг особі, яка є адвокатом. При цьому, не має визначального значення те, що про статус адвоката не зазначено прямо у договорі про надання правових послуг.
Інша частина сплачених ПП Довбнич Філіпу С.Ю. сум (4500 грн.) у відшкодування витрат його як представника сторони, пов'язаних з розглядом справи за змістом наведених приписів законодавства не відноситься до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПКУ.
За обставин, оскільки результатом вирішення судового спору у справі № 11/253 була відмова Товариству у задоволенні позову до ПП Довбнич та покладення судових витрат за розгляд зазначеної справи на Товариство, правомірним є стягнення з останнього сум судових витрат сплачених ПП Довбнич адвокату за надання йому правових послуг, пов'язаних з розглядом справи № 11/253.
Відповідно до приписів вищенаведених роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України господарський суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір їх відшкодування, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги характер спору у справі № 11/253 про спонукання внести зміни до договору оренди нежитлового приміщення, обсяг правової допомоги, наданої представником під час розгляду цієї справи, та враховуючи, що вказані витрати не належать до обов'язкових витрат позивача, здійснені ним на власний розсуд, оплата правових послуг представника має бути розумною і обґрунтованою, суд вважає за можливе обмежити розмір відшкодування позивачеві сплачених ним судових витрат на оплату правової допомоги адвоката, стягнувши з Товариства на відшкодування зазначених послуг позивача суму 15000,00 грн., в іншій частині цих вимог -відмовити. Відмовити належить також у частині позовних вимог на суму 4500 грн. як витрат представника сторони, які не є судовими витратами за вищенаведеними приписами.
Заперечення відповідача проти позову, наведені у відзиві на позов та викладені в описовій частині даного рішення судом не приймаються з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що представник позивача у справі № 11/253 є адвокатом, відповідно правові послуги у розгляді зазначеної справи надавав як адвокат. При цьому, суд приймає до уваги, що захист прав, свобод та представництво законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм іншої правової допомоги є сутністю адвокатської діяльності за змістом ст.ст. 1, 2, 5, 6, 7 Закону України „Про адвокатуру”.
Позиція Товариства стосовно заяви позивача від 16.09.09 судом відхиляється, оскільки за змістом вона є заявою про зміну підстав позову, в частині ж предмета позов даною заявою не змінений; вимоги про стягнення суми 11027,00 грн. заявлені не як предмет спору у даній справі № 6/150, а як судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Судові витрати - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - сплачені позивачем за розгляд даної справи судом за змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; інші витрати позивача на суму 11027,00 грн., що є відшкодуванням витрат його представника, пов'язаних з розглядом справи за змістом вищенаведених приписів законодавства не відносяться до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПКУ, тому не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити частково.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгбудматеріали" на користь приватного підприємства "Довбнич 2005" витрати на оплату правової допомоги на суму 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) та у відшкодування судових витрат у даній справі суму 213,10 грн. (двісті тринадцять грн. 10 коп.)
2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
7.10.09р.
Суддя Ушак І.Г.
Помічник судді Валько Д.В.