03 вересня 2015 року Справа № 876/9739/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.09.2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Позивачка просила визнати дії державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області Вентик Х.М. щодо примусового її виселення та створення перешкод в користуванні особистим майном неправомірними; зобов'язати державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області забезпечити доступ ОСОБА_2 до житлового будинку АДРЕСА_1 та забезпечити можливість користування особистими речами, які знаходяться в даному будинку.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.09.2014 року позивачці в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, порушивши норми матеріального та процесуального права, не врахував, що вона, ОСОБА_2, на законних підставах проживала в АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 не була зазначена у виконавчому документі, тому її виселення було здійснене державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 42910555 з перевищенням повноважень, встановлених законодавством, та вчинено незаконні дії, які порушують права позивачки.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
У справі встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.10.2013 року, яке набрало законної сили, у справі № 1316/4264/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про виселення, вирішено: виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення; у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 відмовити; стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3 107, 30 грн. понесених позивачем судових витрат.
Вказаним рішенням суду встановлено, що на час його ухвалення у житловому будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
10.04.2014 року державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.10.2013 року у справі № 1316/4264/12 та надано боржникам термін для самостійного виконання рішення суду.
Оскільки боржники самостійно вимог державного виконавця не виконали, тому 12.05.2014 року при примусовому виконанні рішення суду державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області вимоги, вказані у виконавчому документі, виконано, а саме: виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. При примусовому виконанні виконавчого документа в порядку ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» було проведено опис майна, яке знаходилось в будинку АДРЕСА_1, дане майно було внесено в акт опису та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9
22.05.2014 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
23.05.2014 року державним виконавцем за заявою боржника прийнято рішення про часткову передачу майна на відповідальне зберігання ОСОБА_4, про що в порядку п. 4.2.6 Інструкції з організації примусового виконання прийнято відповідно постанову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було порушено законних прав та інтересів позивачки ОСОБА_2, оскільки з будинку АДРЕСА_1 згідно рішення суду були виселені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були зазначені у виконавчому документі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Згідно п. 8.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2.04.2012 року № 512/5, при виконанні рішення про виселення боржника його майно може бути передане державним виконавцем на зберігання на строк не більше двох місяців. Майно в цьому випадку описується за правилами, встановленими для опису й арешту майна. Арешт на майно в цьому випадку не накладається. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, державний виконавець повідомляє органи державної податкової служби для здійснення подальшого розпорядження ним у порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.
Як видно з матеріалів справи, виселеними з будинку АДРЕСА_1 були ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, тобто лише ті особи, які були вказані у виконавчому документі. Позивачка згідно акту державного виконавця з будинку не виселялася.
Крім того, згідно даних паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданого Пустомитівським РВ ГУМВС України у Львівській області 29.09.2012 року, місце проживання позивачки з 28.08.2012 року зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області не було порушено прав та законних інтересів позивачки ОСОБА_2, оскільки згідно матеріалів справи, позивачка не була виселена з будинку АДРЕСА_1, оскільки не була зазначена у виконавчому документі як особа, яка підлягає примусовому виселенню.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області неправомірними, зобов'язання забезпечити їй доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 та можливість користування особистими речами, які знаходяться в даному будинку є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постанова суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову прийнята на підставі повно встановлених обставин справи, належної оцінки доказів, правильно застосованих нормах матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Колегія суддів приймає до уваги наявність в справі довіреності ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції від 1.07.2014 року на представництво інтересів відділу в суді, що свідчить про фактичне пред'явлення позову до відділу виконавчої служби, в якому працює державний виконавець Вентик Х.М.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.09.2014 року в справі № 450/1337/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський