03 вересня 2015 року Справа № 876/4692/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (тепер Державна архітектурно-будівельна інспекція України) про визнання бездіяльності протиправною,
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність.
Позивач посилався на протиправну бездіяльність відповідача, яка проявилася у ненаданні відповіді на адвокатський запит №342 від 17.12.2013 року, що є порушенням ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо ненадання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 вих. №342 від 17.12.2013 року у строк, визначений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області надати повну відповідь на адвокатський запит ОСОБА_1 вих. №342 від 17.12.2013 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує на те, що на адвокатський запит позивача було надано відповідь 25.12.2013 року за вих. №7/13-6-8504, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
У справі встановлено, що 17.12.2013 року позивачем по справі, який є адвокатом згідно свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю , скеровано на адресу Інспекції ДАБК у Львівській області адвокатський запит за вих. № 342 (а.с.12-13).
Вказаний адвокатський запит Інспекція ДАБК у Львівській області отримала 19.12.2013 року, що підтверджується копією з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14).
Спір виник у зв'язку ненаданням, на думку позивача, відповіді на вказаний вище запит. Натомість відповідач наполягає на тому, що відповідь надіслана вчасно, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не надано доказів надання відповіді позивачу на його адвокатській запит, а тому вимоги позивача є законними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам, зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно п. 2, 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Колегія суддів враховує, що судом першої інстанції оголошувалась перерва для надання відповідачем доказів скерування та отримання позивачем відповіді на адвокатський запит.
Доказів направлення позивачу відповіді на адвокатський запит № 342 від 17.12.2013 року суду ні першої ні апеляційної інстанції у строки, встановлені ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідачем не надано.
Твердження апелянта про те, що Інспекцією ДАБК у Львівській області скерована позивачу відповідь від 25.12.2013 року № 7/13-6-8504 на адвокатський запит від 17.12.2013 року вих. № 342, судом до уваги не береться, оскільки дана відповідь інспекції стосується адвокатського запиту № 259 від 17.10.2013 року, а предметом даного спору є ненадання відповіді на адвокатський запит вих. №342 від 17.12.2013 року, тобто інший запит позивача.
Крім того, апелянт вказує, що адвокатський запит не відповідає вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55.
Колегія суддів не бере такі доводи до уваги оскільки апелянт наполягає на тому, що такий запит прийнятий, розглянутий та на нього надана відповідь по суті поставлених у ньому питань, у зв'язку із чим, даний факт не може бути доказом законності бездіяльності інспекції щодо ненадання відповіді.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність своїх дій.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі №813/1289/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський