03 вересня 2015 року Справа № 876/5396/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника відповідача Ортинської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (тепер ДФС) у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство «Дрогобицький молочний завод» звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.11.2013 року № 0002932210, № 0002942210, № 0002952210, № 0000661720, посилаючись на їх невідповідність вимогам чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ПАТ «Дрогобицький молочний завод», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган не дав позивачу відповіді на заперечення на акт перевірки, акт перевірки складений з порушенням вимог законодавства без долучення додатків, що унеможливлює розуміння його змісту. Суд не взяв до уваги, що підприємство обґрунтовано не включило до складу доходів кредиторську заборгованість перед ПП «Світанок», оскільки така не була безнадійною. Висновки суду та податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з ТзОВ «Інтерагро 2007» не відповідають дійсності, оскільки факт реальності поставок та отримання товару (цукру) стверджується первинними документами. Суд безпідставно відмовив позивачу в клопотанні про зупинення провадження в справі до вирішення іншої справи за позовом підприємства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень. Висновок суду щодо завищення позивачем витрат за рахунок амортизаційних відрахувань, не підтвердженими первинними документами також є безпідставним, оскільки таких документів відповідачем при перевірці не вимагалося. Суд неправомірно оцінив правовідносини позивача та ПП ОСОБА_2 щодо заготівлі молока для населення та не взяв до уваги, що фактично молоко приймалося в кілограмах, а не в тонах, як про це помилково зазначено в актах приймання передачі молока. Висновки суду щодо завищення собівартості реалізованої продукції за 4 квартал 2011 року на суму 100000 грн. є неправомірним, оскільки правила бухгалтерського обліку не забороняють включати витрати попередніх періодів у витрати звітного року в межах 1095 днів. Доводи податкового органу, з якими погодився суд, щодо визнання сум ПДВ такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету, у випадку перерахування на спеціальний рахунок з порушенням термінів, також є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на законодавстві.
Вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
У справі встановлено, що працівниками Дрогобицької ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт від 15.10.2013 року № 155/22-1/00446428.
Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог :
пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 145.1.1, пп. 145.1.2, пп. 145.1.3, пп. 145.1.4, пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на прибуток всього в сумі 337598 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року в сумі 68358 грн. (граничний термін сплати 19.11.2011), за 2-4 квартали 2011 року в сумі 123263 грн. (граничний термін сплати 19.02.2012), за 1 квартал 2012 року в сумі 38072 грн. (граничний термін сплати 20.05.2012), за півріччя 2012 року в сумі 85087 грн. (граничний термін сплати 19.08.2012), за 3 квартали 2012 року в сумі 192472 грн (граничний термін сплати 19.11.2012), за рік 2012 в сумі 214335 грн. (граничний термін сплати 19.02.2013);
п. 189.1 ст. 189, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 122117 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 20344 грн., за серпень 2011 року в сумі 29576 грн., за вересень 2011 року в сумі 441 грн., за жовтень 2011 року в сумі 583 грн., за листопад 2011 року в сумі 628 грн., за грудень 2011 року в сумі 2395 грн., за січень 2012 року в сумі 2408 грн., за лютий 2012 року в сумі 3949 грн., за березень 2012 року в сумі 3196 грн., за квітень 2012 року в сумі 2881 грн., за травень 2012 року в сумі 13846 грн., за червень 2012 року в сумі 6758 грн., за липень 2012 року в сумі 6171 грн., за серпень 2012 року в сумі 13302 грн., за жовтень 2012 року в сумі 10376 грн., за листопад 2012 року в сумі 4266 грн., за грудень 2012 року в сумі 997 грн.
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення Декларації з ПДВ (загальна) за грудень 2012 року в сумі 567 грн.;
-пп. 10 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України, а саме порушення термінів перерахування сум податку на додану вартість з поточних розрахункових рахунків ПАТ «Дрогобицький молочний завод» на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсацій с/г товаровиробникам у сумі 117601,99 грн.;
п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року № 3609-VІ, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду за: вересень 2012 року в сумі 4781,88 грн., жовтень 2012 року в сумі 19128,00 грн., листопад 2012 року в сумі 11941,00 грн., що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в сумі 8962,72 грн.
На підставі акту перевірки податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення - від 11.11.2013 № 0002932210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 444766,00 грн. (за основним платежем - 337598,00 грн. та штрафними санкціями - 107168,00 грн.); податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002942210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 300778,00 грн. (за основним платежем - 239719,00 грн. та штрафними санкціями - 61059,00 грн.); податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002952210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 567 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000661720, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 8962,72 грн.
Як видно з матеріалів справи, податковий орган зазначив в акті перевірки факт порушення позивачем п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України та не включення ним до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 268931,75 грн.
Згідно наданих для перевірки документів, а саме оборотно-сальдової відомості за 2010 рік станом на 01.01.2010 року та станом на 31.12.2012 року по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість позивача перед:
ТОВ «ВКП «Водолій» (36088315) в сумі 1136,80 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.09.2009 року;
ПП «Газда» в сумі 35000 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;
ТОВ «СГ «Меденичі» в сумі 228,54 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;
ПП ОСОБА_3 в сумі 3402 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;
- ПП «Соломон-2» (30933890) в сумі 5250 грн. дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.07.2008 року;
- ВАТ «Уланівський Агромаш» в сумі 6750 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року.
По рахунку 685 рахується кредиторська заборгованість перед:
- ПП «Світанок» (22378325) в сумі 216414,41 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;
- ПП «СЦ «Сервіс-Центр Стрий» (32053949) в сумі 750 грн., дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.07.2008 року.
Спираючись на положення пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135 ПК України, ст. 256 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставне не включення позивачем до інших доходів сум безнадійної кредиторської заборгованості.
Відповідно до пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про продовження терміну позовної давності: додатків на продовження терміну дії договорів або списання/переуступки заборгованості чи інших документів, також не представлено документів, які свідчать про позовну роботу вищевказаних підприємств до ПАТ «Дрогобицький молочний завод».
Посилання позивача на акт взаємозвірки станом на 01.01.2012 року між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» і ПП «Світанок», як на підставу продовження терміну позовної давності, суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки, цей акт не зазначено в бухгалтерському обліку, не відображено в оборотно-сальдовій відомості, заборгованість станом на кінець 2012 року продовжувала існувати.
Даний акт взаємозвірки не був наданий податковому органу під час проведення перевірки. Окрім того, позивачем не подано доказів на підтвердження та обґрунтування відсутності безнадійної заборгованості щодо всіх інших підприємств зазначених у акті перевірки. Не йдеться про відсутність такої і в апеляційній скарзі.
Тому є підстави для висновку, що по заборгованостях позивача перед вищезазначеними підприємствами минув термін позовної давності, відповідно дані суб'єкти господарювання не можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, а саме про стягнення з ПАТ «Дрогобицький молочний завод» заборгованості. Таким чином, відповідно до пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України така заборгованість є безнадійною.
З врахуванням викладеного, суд правильно прийшов до висновку про те, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» занижено інші доходи за 3 квартал 2011 року в сумі 6000 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 261794,95 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 1136,80 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно віднесло до складу витрат за ІІІ квартал 2011 року витрати у сумі 145833,33 грн. по правочину, укладеному з ТОВ «Інтерагро 2007».
На виконання умов договору купівлі-продажу № 30/06 від 30.06.2011 року, укладеного між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007», останнім передано товар в період з 01.08.11 по 31.08.11 на загальну суму 175000 грн., в т.ч. ПДВ 29166,67 грн. на підставі податкової накладної від 10.08.2011 року № 262, товарно-транспортної накладної від 10.08.2011 року, акта № 183/8 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.08.2011 року, договору-заявки на перевезення № 2С від 10.08.2011 року, рахунку - фактури від 10.08.2011 року № 183, подорожнього листа від 10.08.2011 року № 817807, накладної від 10.08.2011 року № 207, посвідчення від 10.08.2011 року № 134 про якість цукру білого кристалічного.
Відповідно до п. 1.1 договору від 30.06.2011 року № 30/06, укладеного між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» продавець зобов'язується передати у власність покупця цукор білий кристалічний (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що згідно накладних, ціна на товар виставляється в рахунку на кожну партію товару. Відповідно п 5.2 договору продавець відвантажує товар зі складів ВАТ «Володимиро-Волинський цукровий завод» за адресою м. Володимиро-Волинський, вул. Луцька, 230 та ВАТ «Горохівський цукровий завод», який знаходиться за адресою смт. Мар'янівка.
Суду подано договір, з якого видно, що 30.03.2011 року між ТОВ «Інтерагро 2007» та ВАТ «Горохівський цукровий завод» був укладений договір збереження № 30/03-11. Відповідно до даного договору ТОВ «Інтерагро 2007» доручає, а ВАТ «Горохівський цукровий завод» зобов'язаний отримати та зберігати цукор в кількості 5000 тонн. Товар передається згідно акту прийому-передачі, в якому вказується найменування товару та кількість.
31.03.2011 року між ТОВ «Інтерагро 2007» та ВАТ «Володимирцукор» був укладений договір збереження № 31/03-11. Відповідно до даного договору ТОВ «Інтерагро 2007» доручає а ВАТ «Володимирцукор» зобов'язаний отримати та зберігати цукор в кількості 6000 тонн. Товар передається згідно акту прийому-передачі, в якому вказується найменування товару та кількість.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 10.08.2011 б/н, ПАТ «Львівський холодокомбінат» здійснював перевезення цукру 20 т автомобілем ДАФ НОМЕР_2 пр. НОМЕР_1 пункт навантаження м. Володимиро-Волинський вул. Луцька, 230 до пункту розвантаження м. Дрогобич вул. Гайдамацька, 5. Однак в товарно-транспортній накладній відсутній підпис та прізвище отримувача товару.
Позивачем надано посвідчення № 134 від 10.08.2011 року про якість цукру білого кристалічного, яке видане ВАТ «Горохівський цукровий завод», який знаходиться в смт. Мар'янівка Горохівського р-ну Волинської обл., однак, відповідно до товарно-транспортної накладної ПАТ «Дрогобицький молочний завод» придбавало цукор у ВАТ «Володимиро-Волинський цукровий завод», оскільки пунктом навантаження був м. Володимиро-Волинський вул. Луцька, 230. До перевірки не подано сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва цукру ВАТ «Володимиро-Волинський завод» та посвідчення про якість даного цукру, які б свідчили про придбання ПАТ «Дрогобицький молочний завод» цукру виробництва ВАТ «Володимиро-Волинський завод».
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що подані у судовому засіданні позивачем сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва цукру ВАТ «Горохівський цукровий завод», сертифікат відповідності цукру ВАТ «Володимирцукор» та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи цукру ВАТ «Володимирцукор» до перевірки на запит податкового органу не були надані.
Позивач пояснив, що даний цукор є виробництва ПАТ «Горохівський цукровий завод», на підтвердження чого надано копію посвідчення якості, та вивозився з території ПАТ «Горохівський цукровий завод», де зберігався на підставі договору зберігання № 30/03-11 від 30.03.2011, укладеного між ТОВ «Інтерагро 2007» та ПАТ «Горохівський цукровий завод».
Проте, ПАТ «Горохівський цукровий завод» письмово повідомив, що договір зберігання № 30/03-11 від 30.03.2011 року був укладений, але не діяв, винагорода не сплачувалася; відвантаження цукру-піску ДСТУ 4623:2006 на ТОВ «Інтерагро 2007» від ПАТ «Горохівський цукровий завод» протягом 2011 року не відбувалося; посвідчення якості № 134 від 10.08.2011 на відвантаження 20 тонн цукру можливо і видавалося, так як в липні-серпні місяці 2011 року ПАТ «Горохівський цукровий завод» здійснювало переробку цукру-сирцю без переходу права власності; в липні-серпні 2011 року підприємство не займалося оптовою реалізацією цукру-піску, оскільки вироблена продукція підприємству не належала.
У судовому засіданні встановлено, що по регістрах бухгалтерського обліку дана операція відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 201 «Сировина та матеріали» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 145833,33 грн., Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 29166,67 грн.
В податковому обліку витрати по придбанню цукру, зазначені у накладних, включені до складу витрат у 3 кварталі 2011 року в сумі 145833,33 грн. в ряд 05.1 СВ «собівартість придбаних(виготовлених) та реалізованих товарів(робіт, послуг) декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011 року. Податок на додану вартість в сумі 29166,67 грн. Згідно податкової накладної, отриманої від ТОВ «Інтерагро 2007» включено до складу податкового кредиту та відображено платником в Додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, рядку 8.1 «Придбання (виготовлення, будiвництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митнiй територiї України товарiв (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської дiяльностi платника податку для здiйснення операцiй, які пiдлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» за серпень 2011 року.
При дослідженні в процесі перевірки взаємовідносин ТОВ «Інтерагро 2007» для перевірки надано виписки банку, згідно з якими ПАТ «Дрогобицький молочний завод» перераховано кошти на розрахунковий рахунок 2600401304295 ТОВ «Інтерагро 2007» в ПАТ «ВТБ Банк»: серпень 2011 року - 0 грн., вересень 2011 року - 10000 грн., грудень 2011 року - 5000 грн.
Станом на 01.01.13 кредиторська заборгованість між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» за поставлений цукор становить 160000 грн.
При перевірці журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. 201 «Сировина і матеріали», рах. 23 «Виробництво», рах. 91 «Загальновиробничі витрати», накладних, матеріальних звітів за перевірений період, щодо використання придбаного від ТОВ «Інтерагро 2007» цукру, встановлено, що позивачем цукор списано не як сировину у виробництві молока згущеного, а на загальновиробничі витрати в 3 кварталі 2011 року.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.
Пунктом 138.4 ст. 138 цього ж Кодексу зазначено, що витрати які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п. 138.8. ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;
При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Проведеною перевіркою формування витрат по взаємовідносинах ПАТ «Дрогобицький молочний завод» з ТОВ «Інтерагро 2007» відповідно до накладних, товарно-транспортних накладних встановлено, що наявність накладних від ТОВ «Інтерагро 2007» не є безумовним підтвердженням того, що придбання цукру мало місце саме в ТОВ «Інтерагро 2007». Фактично проведено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками.
У судовому засіданні ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не подано документа, що засвідчує факт отримання товару від ТОВ «Інтерагро 2007», а саме - не подано товарно-супровідні документи, в тому числі товарно-транспортні накладні, які б містили штамп передбачений п. 4 Наказу Міністерства аграрної політики України» від 12.09.07 № 655 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.07 за № 1073/14340.
Зазначені обставини в їх сукупності суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що свідчать про недоведеність факту отримання позивачем цукру від ТОВ «Інтерагро 2007», на який останнім виписано видаткові та податкові накладні.
Як встановлено у судовому засіданні, для перевірки на вимогу податкового органу позивачем не подано документів по нарахуванню амортизаційних відрахувань, не надано наказів по підприємству по застосуванню методу амортизації, також не подано інвентаризаційних описів основних засобів, в зв'язку з чим неможливо було перевірити правильність нарахування амортизаційних відрахувань, які відображені в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за звітні періоди.
Позивачем до суду також не подано розрахунків амортизаційних нарахувань за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, актів інвентаризації основних засобів. Отже, в зв'язку з відсутністю документів про нарахування амортизаційних відрахувань, підприємством безпідставно віднесено 644205,79 грн. до складу витрат, які відображаються у рядку 05 та 06 Декларації.
Відповідно п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України , у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Посилаючись на відсутність вимоги податкового органу подати документи, позивач не подав їх в власної ініціативи у встановленому порядку після перевірки.
Відтак, податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення ПАТ «Дрогобицький молочний завод» пп. 145.1.1, пп. 145.1.2, пп. 145.1.3, пп. 145.1.4, пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.
Відповідно до поданих суду договорів-доручень повірений - ПП ОСОБА_2 зобов'язувався від імені довірителя - ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та за його рахунок організувати збирання, закупівлю, транспортування та охолодження молока коров'ячого; поставка здійснюється автомобільним транспортом довірителя; сплата повіреному організаційних витрат за договором доручення здійснюється в розмірі, встановленому строками в протоколі до даного договору та після виконання ним п. 4.1.7 договору.
Позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, податкові накладні, реєстри поступлення молока за травень-липень 2012 року.
Крім того, суду відповідачем подано копії актів здачі-приймання робіт, складених ПП ОСОБА_2, отримані в ході перевірки, які не відповідають вимогам до первинних документів, викладених в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та суттєво відрізняються від актів, що додані позивачем до матеріалів справи.
Акти, надані до перевірки, не містять обов'язкових реквізитів, а саме дати актів, номери актів, місця складання актів, підпису, печатки та реквізитів виконавця, також в актах відображено невірні дані щодо кількості молока.
Крім того, згідно реєстрів поступлення молока в графі «постачальник» вказано ОСОБА_5, яка, як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, працювала в ПАТ «Дрогобицький молочний завод» на посаді приймальника молока та отримувала заробітну плату згідно відомостей нарахування заробітної плати. Обсяги поступлення молока від ПП ОСОБА_2 та приймальника молока ОСОБА_5 збігаються.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що послуги по збору молока, які надавалися ПП ОСОБА_2 полягали у тому, що останній, разом з їхнім працівником - ОСОБА_5, власним транспортом їздив по селах та збирав молоко у фізичних осіб. Розрахунки за молоко з фізичними особами проводилися приймальником молока ОСОБА_5
Водночас, згідно п. 3.1 договорів, укладених позивачем з ПП ОСОБА_2, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом довірителя, тобто ПАТ «Дрогобицький молочний завод».
Суд першої інстанції правильно погодився із висновками податкового органу про відсутність економічної необхідності залучення даного підприємця до надання послуг, які згідно договору надаються транспортом позивача та входять до посадових обов'язків найманого працівника , що працює на посаді приймальника молока.
У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного отримання послуг по збору молока ПП ОСОБА_2 та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат.
Щодо безпідставно завищеної позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, готової продукції (робіт, послуг) на суму 100000 грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 100000 грн., чим порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів податкового органу.
Судом встановлено, що відповідно до наданого акту виконаних робіт, без номера та без дати складання, за травень 2009 року, виконавець ФОП ОСОБА_6 надав послуги по заготівлі молока 400000 кг по ціні 0,25 грн. на загальну суму без ПДВ - 100000 грн. Даний акт відображено у складі витрат в 4 кварталі 2011 року проводкою Дт 91 Кт 685 в сумі 100000 грн.
Послуги по заготівлі молока, які отримано в 2009 році, сформували собівартість готової продукції, однак вказані послуги не є витратами звітного періоду, а відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, вартість придбаних послуг, які сформували собівартість готової продукції, не пов'язана з виробництвом і відповідно з провадженням господарської діяльності платника податку. В результаті цього, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно завищило собівартість реалізованої готової продукції за 4 квартал 2011 року на суму 100000 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань (Декларація переробного підприємства) встановлено їх завищення на суму 19343,84 грн., у тому числі: за липень 2011 року на суму 19343,84 грн., в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України.
В справі встановлено, що на ПАТ «Дрогобицький молочний завод» станом на 01.01.2010 року рахується дебіторська заборгованість (перераховано кошти за товари, роботи, послуги) термін позовної давності по яких минув в періоді 2011-2012 років, по контрагентах:
- ПП ОСОБА_7, С-до по Д-ту рах. 631 в сумі 141080 грн., дата виникнення заборгованості - 01.07.2008, станом на 31.12.2012 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 141080 грн. (включено до складу податкового кредиту в дод. 2 до Декларації за березень 2008 року в сумі 16666,67 грн.);
- ТзОВ «Юкор» (25226126) С-до по Д-ту рах. 685 в сумі 16063 грн., дата виникнення заборгованості - 01.07.2008 року, станом на 31.12.2012 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 16063 грн. (включено до складу податкового кредиту в дод.2 до Декларації за березень 2008 року в сумі 6250 грн., за квітень 2008 року в сумі 2682,17 грн.).
Дані дебіторські заборгованості не віднесено до складу валових витрат в періоді виникнення.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).
З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату простроченої або списаної дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов'язання, де база оподаткування визначається виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.
Позивачем ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду справи не подано змін, доповнень до договорів, що свідчать про продовження терміну дії договорів, не надано документів, що свідчать про претензійну роботу по вищевказаних контрагентах.
Виходячи з вищевикладеного, є підстави для висновку, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» занизило податкові зобов'язання з ПДВ всього у сумі 19343,84 грн., за рахунок не відображення у складі податкового зобов'язання простроченої дебіторської заборгованості.
Крім того, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.11 по 31.12.12 встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.
ПАТ «Дрогобицький молочний завод» завищило податковий кредит в сумі 1756,47 грн. за рахунок не проведеного коригування податкового кредиту в бік зменшення на суму ПДВ з кредиторської заборгованості., яка рахувалась по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах. 685 «Розрахунки з різними кредиторами» та в попередніх звітних періодах відображена в Декларації переробного підприємства, термін позовної давності якої минув, як зазначалося вище, перед:
- ПП ОСОБА_3 - заборгованість в сумі 3402 грн.; - ТОВ «ВКП «Водолій» заборгованість в сумі 1136,80 грн.; - ПП «Соломон-2» заборгованість в сумі 5250 грн.; - ПП «СЦ «Сервіс-Центр Стрий» заборгованість в сумі 750 грн.
Згідно даних перевірки та даних відображених в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється станом на 01.01.2010 року та станом на 31.12.2012 року заборгованість ПАТ «Дрогобицький молочний завод» перед вищевказаними суб'єктами господарювання, яка відображена у складі податкового кредиту, становить 10538,80 грн., в тому числі ПДВ 1756,47 грн.
У зв'язку з тим, що позивачем не здійснено компенсацію вартості послуг, які він отримав, то підстав для віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту немає, оскільки ці суми не відповідають визначенню терміну «податковий кредит», наведеному у п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.
Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності або після ліквідації підприємства від якого отримано ТМЦ, послуги, такий платник повинен зменшити податковий кредит на суму ПДВ включеного до складу податкового кредиту з вартості отриманих ТМЦ.
Оскільки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» суму ПДВ із вартості отриманих товарів (робіт, послуг) віднесено до складу податкового кредиту у сумі 1756,47 грн., то позивач повинен був відкоригувати суму податкового кредиту з ПДВ у сторону зменшення на суму 1756,47 грн.
Тому з висновками податкового органу в цій частині суд першої інстанції погодився правомірно.
Окрім того, судом встановлено, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартiсть за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ без отриманих податкових накладних в сумі 1744,37 грн.
Відповідно до пп. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України).
В порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не подано до перевірки та не надано в ході судового розгляду справи податкових накладних виписаних для ПАТ «Дрогобицький молочний завод»:
- по контрагенту ТОВ «Укрхімтех» (34426212) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) вересня 2011 року ПДВ в сумі 50,24 грн.;
- по контрагенту ПТВП «Ліга» (22174404) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011 року ПДВ в сумі 69,55 грн.;
- по контрагенту ТзОВ «Ваги Аксіс Україна» (31588854) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011 року ПДВ в сумі 180 грн.;
- по контрагенту ФГ «Помірки» (35424153) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011року ПДВ в сумі 333,60 грн.;
- по контрагенту ТзОВ «НВП «Техноваги» (32126739) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) січня 2012 року ПДВ в сумі 80 грн.;
- по контрагенту ТзОВ «Явір-ПАК» (32025754) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) лютого 2012 року ПДВ в сумі 510 грн.;
- по контрагенту ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (32284926) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) лютого 2012 року ПДВ в сумі 59,58 грн.;
- по контрагенту ТзОВ «Дрогобичкисеньгаз ЛХЗ» (31264010) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) квітня 2012 року ПДВ в сумі 80,84 грн.;
- по контрагенту ТОВ «Золотек» (37425075) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) серпня 2012 року ПДВ в сумі 80,56 грн.;
- по контрагенту ТзОВ «СП ЕККО» (14370485) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) грудня 2012 року ПДВ в сумі 300 грн. Неправомірність висновків податкового органу та суду в цій частині не оскаржується в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 10 ст. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.
Отже, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» зобов'язано перерахувати податок на додану вартість на виплату компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам до 15 числа наступного за звітним місяцем, однак підприємством порушено терміни перерахування, а саме:
- за червень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26003010107957 ПАТ «ВТБ «Банк» платіжним дорученням № 498 від 16.07.2012 року податок на додану вартість в сумі 47493 грн.;
- за червень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26003010107957 ПАТ «ВТБ «Банк» платіжним дорученням № 497 від 16.07.2012 року податок на додану вартість в сумі 50 грн.;
- за серпень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 80 від 17.09.2012 року податок на додану вартість в сумі 6695,98 грн.;
- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26004060258053 ПАТ «Приватбанк» платіжним дорученням № 3524 від 16.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 25000 грн.;
- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 249 від 16.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 10000 грн.;
- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 253 від 19.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 16160,98 грн.;
- за листопад 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 338 від 17.12.2012 року податок на додану вартість в сумі 12202,03 грн.
Отже, підприємством перераховано на спеціальний рахунок переробного підприємства податок на додану вартість для виплати компенсацій з порушеннями термінів перерахування на загальну суму 117601,99 грн.
Порушення термінів перерахування податку на додану вартість на виплату компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам не заперечується позивачем.
Відповідно до пп. 13 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Враховуючи зазначене, оскільки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» порушено терміни перерахування податку на додану вартість на суму 117601,99 грн., дана сума підлягає стягненню до державного бюджету, з приводу чого суд першої інстанції зробив правильний висновок.
Крім того, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 31.1 ст. 31, п. 57.1. ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду за вересень 2012 року в сумі 4781,88 грн., жовтень 2012 року в сумі 19128,00 грн., листопад 2012 року в сумі 11941,00 грн., що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в сумі 8962,72 грн.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, не нарахування, не утримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Доказів на спростування вищезазначених висновків податкового органу представником позивача суду не надано.
Повно встановивши обставини справи, давши належну оцінку доказів, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду не має.
Доводи апеляційної скарги, наведені вище, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року у справі №813/8902/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський