Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"18" грудня 2006 р. Справа № 44/222-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Гайдар І.О., дов. б/н від 20.11.06 р. у справі
відповідача - 1) Ріпи А.В., копія пост. дов. №5419 від 10.11.06 р. у справі; 2) не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 4097 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.06 р. у справі № 44/222-06
за позовом Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова Харківської області
до 1) відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління, м. Харків, 2) державного підприємства шкільного харчування, м. Лозова Харківської області,
про усунення порушень прав власника шляхом визнання недійсним договору,
встановила:
Позивач, Лозівська міська рада Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі Харківського обласного управління та до державного підприємства шкільного харчування відповідачів, про усунення порушень прав власника майна шляхом визнання недійсним договору застави від 02.04.1998 р., укладеного між Лозівським відділенням Ощадбанку № 2841 та державним підприємством шкільного харчування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що майно, яке було передано в заставу згідно із зазначеним договором, не є власністю другого відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2006р. у справі № 44/222-06 (суддя Дюкарєва С.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано договір застави від 02.04.1998р., укладений між Лозівським відділенням ощадного банку № 2841 та державним підприємством шкільного харчування, недійсним.
Стягнуто з державного підприємства шкільного харчування 102,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Перший відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить це рішення місцевого господарського суду скасувати/ В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що місцевим господарським судом не було встановлено момент виникнення у Лозівської міської ради права власності на заставлене майно, що при укладенні договору застави від 02.04.1998 р. були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема статті 203 Цивільного кодексу України, а тому підстави для визнання цього договору недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України відсутні. Також посилається на те, що позивач не зареєстрував своє право власності на спірне майно на момент укладення договору застави, а тому не був власником цього майна.
Представник першого відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача проти доводів апеляцінйої скарги заперечує, вважає оскаржуване першим відповідачем рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обгрунтування своєї позиції по справі вказує, зокрема, на те, що оскільки спірне майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Лозова, а не є власністю другого відповідача, то останнцій не мав права передавати його в заставу по договору застави від 02.04.1998 р., тому зазначений договір підлягає визнанню недійсним на підставі статтей 215 та 203 Цивільного кодексу України.
Другий відповідач у судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представників позивача та першого відповідача, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 02.04.1998р. між структурним підрозділом першого відповідача -Лозівським відділенням Ощадного банку № 2841, заставодержателем, та державним підприємством шкільного харчування, заставодавцем, було укладено договір застави, відповідно до умов якого заставодавець передає заставодержателю у заставу для забезпечення позики, одержаної ним в Лозівському відділенні Ощадбанку №2841 в сумі 35000,00 грн. строком до 31.12.1998 року за укладеним сторонами договором позики з дозволу представництва фонду держмайна України належне йому на праві господарського відання майно, а саме: приміщення пивного бару, розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ломоносова, 113 загальною площею 194,0 кв.м., та приміщення кафе “Веселка», розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Жовтнева, 8.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України “Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно з частиною 1 та 2 статті 203 цього кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як вбачається з матеріалів, спірні приміщення знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Лозова і це право комунальної власності не оспорювалось першим відповідачем та іншими особами ні при розгляді даної справи в суді першої інстанції, ні при розгляді господарським судом Харківської області справи №11/382-05 за позовом Лозівської міської ради до ВАТ "Державний ощадний банк України" про визнання права на спірне по даній справі майно та звільнення його з-під арешту.
Відповідно до пунктів 1.4 та 4.1 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом № 56 від 13.12.1995 року Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, які діяли на час укладення спірного договору застави, державна реєстрація об"єктів нерухомого майна провадиться органами БТІ на підставі правовстановлюючих документів та з видачею свідоцтва про право власності.
Згідно з реєстраційними посвідченнями Лозівського бюро технічної інвентаризації від 1 квітня 1998 року, спірні приміщення зареєстровані на підставі довідки Представництва Фонду державного майна України в м. Лозова № 91 від 1 квітня 1998 року, відповідно до якої вказані приміщення є комунальною власністю та знаходяться на балансі Державного підприємства шкільного харчування.
Перебування нежитлових приміщень пивного бару, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Ломоносова, 113, загальною площею 113 кв.м., та приміщення кафе “Веселка», розташованого за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Жовтнева, 8, у власності позивача підтверджується і рішенням Харківської обласної ради № 68 від 12.03.1992р. “Про розмежування комунальної власності між адміністративно-територіальними одиницями Харківської області», згідно з яким зазначені приміщення передані до комунальної власності м. Лозова у складі цілісного майнового комплексу Лозівського комбінату громадського харчування.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем, а частиною 2 статті 11 цього Закону встановлено, що заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Крім того, частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що правомочності щодо використання об'єктів комунальної власності як застави від імені та в інтересах територіальних громад здійснюються органами місцевого самоврядування
А отже, оскільки спірне майно на момент укладення спірного договору знаходилось у комунальній власності, Фонду державного майна України в м. Лозова повноважень щодо надання дозволу на передачу в заставу об'єктів комунальної власності не мав, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про обґрунтованість вимог позивача та визнання, у зв"язку з цим, договору застави від 02.04.1998р. недійсним на підставі статті 215 та частин 1, 3 статті 203 Цивільного кодексу України, а ствердження першого відповідача, що при укладенні спірного договору були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема статті 203 Цивільного кодексу України, та що позивач не зареєстрував своє право власності на спірне майно на момент укладення договору застави цього майна, а тому не був власником цього майна, є безпідставними.
Окрім того, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів постановила
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2006р. у справі № 44/222-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)