Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"20" грудня 2006 р. Справа № 53/254-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
прокурора - Чопка М.П., копія пост. дов. №132 від 28.11.03 р.
позивача - Лук"яненка В.О., копія пост. дов. №1446/08-11 від 04.08.06 р.
третьої особи - Кулінічевої Н.О., копія пост. дов. №5413 від 04.10.06 р.
відповідача - Фатєєва С.В., дов. б/н від 20.09.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора (вх. № 4104 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 09.10.06 р. у справі № 53/254-06
за позовом прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківське міське управління земельних відносин, м. Харків,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Роза", м. Харків,
звільнення та повернення земельної ділянки, стягнення 540,00 грн.,
встановила:
Прокурор Жовтневого району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, позивача, до товариства з обмеженою відповідальністю «Роза», відповідача, про зобов'язання привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 6,00 кв. м, розташовану за адресою: м. Харків, ріг вул. Полтавський шлях та вул. Камської, та повернути її за належністю Харківській міській раді, а також про стягнення 540,00 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. у справі № 53/254-06 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути за належністю самовільно зайняту земельну ділянку.
В частині стягнення 540,00 грн. заборгованості з орендної плати позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор Жовтневого району м. Харкова з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням. Просить це рішення місцевого господарського суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що правові підстави і порядок набуття у власність чи надання у користування земельних ділянок визначаються Земельним кодексом України, однак виданий ТОВ "Роза" ордер на право дрібно-роздрібної торгівлі пов"язаний лише з торгівлею, а не з правом користування земельною ділянкою. Тому оскільки відповідач користується спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди на неї, то на підставі статей 124, 125, 141, 212 Земельного кодексу України право користування ним цією земельною ділянкою має бути припинено.
Прокурор у судовому засіданні підтримав апеляційне подання.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні підтримали апеляційне подання прокурора, просять рішення місцевого господарського суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В обгрунтування своєї позиції по справі посилаються, зокрема, на те, що правовою підставою зайняття відповідачем спірної земельної ділянки є ордер №08-3125/233, виданий Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі розпорядження міськвиконкому від 20.10.1994 р. №629 та рішення Харківського міськвиконкому №156 від 13.04.1994 р. "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові", а оскільки вони не скасовані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а ордер не анульовано, відповідач є законним землекористувачем спірної земельної ділянки. Також вказують на те, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування, відповідно до якої щомісяця сплачує земельний податок за користування спірною земельною ділянкою, платежі по якому приймалися позивачем, що свідчить про визнання ним законності розміщення об"єкту торгівлі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного .
13.04.1994 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення №156 "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові", згідно з пунктом 1 якого головному адміністративному управлінню по промисловості та споживчому ринку разом з Відділом громадської безпеки та райвиконкомами до 20.05.94 р. впорядкувати розміщення існуючих об"єктів дрібного роздрібу за розробленою дислокацією.
На підставі розпорядження Харківської районної ради народних депутатів м. Харкова від 20.10.1994 р. №629 Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради відповідачеві був виданий ордер №08-3125/233 на право здійснення торгівлі з кіоску квітами та непродовльчими товарами за адресою : м. Харків, вул. Полтавський шлях, 155 (ріг вул. Полтавський шлях та вул. Камської) згідно з доданою до ордеру схемою розміщення об"єктів торгівлі.
Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання визначено Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв"язків і торгівлі України від 08.07.1996 року № 369. Відповідно до пункту 16 цих Правил розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб"єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури.
Як вбачається з матеріалів справи, таким дозволом на проведення торгівлі з кіоску товариством з обмеженою відповідальністю "Роза" є ордер №08-3125/233, який повністю відповідає вимогам Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі.
Згідно з пунктом 17 зазначених Правил дозвіл може бути анульований відповідним місцевим органом державної виконавчої влади (органом місцевого самоврядування) у разі систематичного порушення працівниками пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі вимог законодавства, цих Правил та інших нормативних актів. Інших підстав анулювання дозволу чинним законодавством не передбачено.
Як свідчать матеріали справи, дозвіл, яким у даних спірних правовідносинах є виданий відповідачеві ордер №08-3125/233, у встановленому порядку анульований не був, а тому відповідач на підставі цього дозволу займає відведену йому для торгівлі з кіоску земельну ділянку не самочинно, як вказується в позовній заяві та апеляційному поданні, а на підставі відповідних документів для здійснення підприємницької діяльності.
Ствердження прокурора в апеляційному поданні про те, що виданий ТОВ "Роза" ордер пов"язаний лише з торгівлею, а не правом користування земельною ділянкою, не може вважатися обгрунтованим, оскільки підставою для видачі цього ордеру було розпорядження виконавчого комітетуЖовтневої районної ради народних депутатів від 20.10.1994 р. №629, який при видачі ордеру здійснював надані йому виконкомом Харківською міською радою повноваження.
Розпорядження виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 629 від 20.10.1994 р., згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю "Роза" було видано ордер №08-3125/233 на право здійснення торгівлі з кіоску квітами та продуктами харчування за адресою: вул. Полтавський шлях, 155 із зазначенням місця його розташування, є дійсним, так як на час подання позову його не було скасовано або визнано недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.
Крім того відповідно до пункту 7 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки, а статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.
А отже відповідач, який отримав ордер на право здійснення торгівлі з кіоску продуктами харчування за адресою: вул. Полтавський шлях, 155, що не суперечило вимогам діючого на той мамент Земельного кодексу УРСР ( в редакції 1990 р.), є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому є необгрунтованими ствердження прокурора в апеляційному поданні про те, що у зв"язку з користуванням відповідачем спірної земельної ділянки без укладання договору оренди на підставі статей 124,125, 141. 212 Земельного кодексу України право користування ним цією земельною ділянкою має бути припинено.
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна ділянка зайнята відповідачем не самовільно та про відмову, у звязку з цим, в задоволенні позовних вимог щодо зобов"язання звільнити та повернути за належністю самовільно зайняту земельну ділянку.
Оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог та заперечень, однак ні прокурор, який пред"явив в інтересах позивача позов про стягнення з відповідача 540,00 грн. заборгованості з орендної платі, ні сам позивач не надали витребувані ухвалами суду першої інстанції від 01.08.2006 р. та від 18.08.2006 р. документи в обгрунтування майнових вимог та обгрунтованого розрахунку стягуваної суми, тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про залишення позову в частині стягнення 540,00 грн. заборгованості з орендної плати без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 81, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
Постановила:
Апеляційне подання залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2006р. у справі № 53/254-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді