Справа № 2а/1770/5653/2011
22 лютого 2012 року 10год. 36хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача: представник ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_4 товариство "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А."
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011р. №0004312342 та №0004322342
Позивач - ОСОБА_4 товариство "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." звернувся до Державної податкової інспекції у м. Рівне з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011р. №0004312342 та №0004322342.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. ДПІ у м. Рівне склала акт від 30.11.2011р. №1388/23-100/26603641 та прийняла спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2011р. №0004312342 визначена до сплати сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму
38 025 грн., в тому числі за основним платежем 25 350 грн. та штрафними санкціями 12 675 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2011р. №0004322342 зменшений розмір від'ємного значення суми ПДВ на 25869 грн., в тому числі за липень 2010 р. на 20 045 грн. та за серпень 2010р. на 5 284 грн.
Вказує на те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.
Згідно з пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Всі документи бухгалтерського і податкового обліку, що є в наявності у позивача, були надані до перевірки і в акті перевірки відповідачем не вказано про відсутність будь-яких первинних облікових документів чи їх недійсність або ж наявність в них недоліків чи невідповідності вимогам законодавства. Також в акті не вказано про використання товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів, в неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності позивача.
Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що по здійснених господарських операціях позивач правомірно задекларував податковий кредит і податкові зобов'язання з ПДВ та правомірно відобразив валові доходи і валові витрати. Тому, висновок відповідача про те, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Експертльвівмаркетбуд» в розмірі 68 435,19 грн. є безпідставним.
На думку позивача, законодавство України не ставить право на формування податкового кредиту і відшкодування податку на додану вартість в залежність від виконання податкового законодавства чи дотримання інших норм законодавства контрагентами постачальника позивача. Позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки за дії осіб з якими він не перебував в договірних відносинах і про яких йому не було відомо. На таких підставах просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Подав заперечення. Вказав, що в ході проведення перевірки було встановлено взаємовідносини Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." з ПП "Експертльвівмаркетбуд". З отриманого відповідачем акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 05.08.2011 року про результати планової виїзної документальної перевірки ПП "Експертльвівмаркетбуд" вбачається, що ПП "Експертльвівмаркетбуд" завищено податковий кредит по нікчемних операціях з придбання товарів та послуг від контрагентів та завищені податкові зобов'язання по операціях з продажу даних послуг в ціні реалізації готової продукції покупцям. Вказує, що ПП "Експертльвівмаркетбуд" перебувало у взаємовідносинах з суб'єктами, в діяльності яких встановлено порушення по податку на додану вартість і договори між
ПП "Експертльвівмаркетбуд" та його контрагентами з огляду на порушення чинного законодавства є нікчемними.
Вважає, що операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей отриманих від ПП "Експертльвівмаркетбуд" (в частині отриманих ПП "Експертльвівмаркетбуд" послуг від деяких контрагентів) позивачем не здійснювалися, договори укладені без мети реального настання наслідків і з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків та є нікчемними в силу положень ст. 203, 215, 228 ЦКУ та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з недійсністю.
Відповідно, вважає, що податковим органом правомірно та обґрунтовано прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. На таких підставах просить в позові відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що АТ “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.” є юридичною особою, яка має своє представництво в Україні - Представництво “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.”, що перебуває на обліку як платник податків з 04.09.2007 року та, зокрема, як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Рівне.
30.11.2011 року ДПІ у м. Рівне складено акт № 1388/23-100/26603651 про результати позапланової виїзної перевірки Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року. Перевірку проведено відповідно до наказу ДПІ у м. Рівне від 03.11.2011 року № 1496 та на підставі Постанови від 09.09.2011 року "Про проведення документальної перервірки", винесеної слідчим групи - заступником начальника СВ ПМ СДПІ ВПП у м. Львові з 03.11.2011 року по 23.11.2011 року.
Актом перевірки вказано, що за перевіряємий період не встановлено взаєморозрахунків позивача з контрагентами вказаними в постанові слідчого, а також в акті перевірки податковим органом зроблено висновки щодо дотримання позивачем податкового законодавства за період, що охоплений перевіркою, в частині податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та державного мита.
Перевіркою встановлено порушення Представництвом "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." п.п 5.2.1, п. 5.2., пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.7.10.5, пп.7.10.6, п. 7.10 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 12694 грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 196,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 930,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 11568,0 грн.
Перевіркою встановлено порушення Представництвом "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." також п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 04.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 25350,00 грн. за червень 2010 року, завищено залишок від'ємного значення (рядка 26) по декларації з ПДВ за липень 2010 року в сумі 20045,0 грн. та серпень 2010 року на 5824,0 грн. та завищено ПДВ в сумі 280705,0 грн. за грудень 2010 року.
З посиланням на вказаний акт перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 грудня про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість на загальну суму 38025,0 грн., в тому числі 25350,0 грн. - основний платіж та 12675,0 грн. - санкції.
Також з посиланням на цей акт відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 грудня 2011 року № НОМЕР_2 яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 20045,0 грн. та серпень 2010 року на суму 5824,0 грн., разом на 25869 грн.
З аналізу акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що фактично підставою для нарахування податкових зобов'язань є висновок про порушення законодавства позивачем по операціях з ПП "Експертльвівмаркетбуд". Інші порушення, які на думку відповідача мають місце і описані в акті перевірки, не стосуються оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Судом встановлено, що Представництво “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.” уклало 21 квітня 2010 року договір з ПП "Експертльвівмаркетбуд" (Постачальник) відповідно до якого ПП "Експертльвівмаркетбуд" зобов'язується передати у власність “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.” в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.” (Покупець) щебінь гранітний. Ціна товару включає в себе вартість Товару, станційний збір, залізничний тариф до станції призначення та ПДВ. Умовами договору передбачено, що якість товару має відповідати вимогам проекту по ремонту автомобільної дороги Київ-Чоп, ділянка 348-441 км. (ДСТУ Б.В.2.7 - 75-98). Додатками до договору (№ 01, 02,03,05,06,08) та додатковою угодою, сторони змінювали та деталізували істотні умови договору поставки, в тому числі передбачали, що в ціну товару включено вартість "товару", подачі та уборки вагонів в кар'єр та з кар'єру, завантаження товару, станційний збір та додаткові збори, а також залізничний тариф від станції завантаження до станції розвантаження та ПДВ 20%.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, які є в матеріалах справи, підтверджується факт отримання щебеневої продукції від ПП "Експертльвівмаркетбуд" у відповідності до наступних первинних документів:
Накладна №43 від 21.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву гранітного на 91 463 грн., (в т.ч. ПДВ 15 243,90 грн.); Накладна №44 від 21.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву гранітного на 80 697,60 грн., (в т.ч. ПДВ 13 449,60 грн.); Накладна №45 від 22.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 112 844,96 грн., (в т.ч. ПДВ 20 474,16 грн.); Накладна №46 від 22.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 82516,51 грн., (в т.ч. ПДВ 13 752,75 грн.); Накладна №54 від 29.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву та щебеню гранітного на 78 615,84 грн., (в т.ч. ПДВ 13 102,64 грн.); Накладна №55 від 29.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню та відсіву гранітного на 422 272,93 грн., (в т.ч. ПДВ 70 378,82 грн.); Накладна №63 від 30.06.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню та відсіву гранітного на 91 853,64 грн., (в т.ч. ПДВ 15 308,94 грн.); Накладна №66-1 від 05.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву гранітного на 70 686 грн., (в т.ч. ПДВ 11 781 грн.); Накладна №66-2 від 05.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву та щебеню гранітного на 110 794,86 грн., (в т.ч. ПДВ 18 465,81 грн.);
Накладна №70 від 12.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 166638,84 грн., (в т.ч. ПДВ 27 773,14 грн.); Накладна №81 від 21.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню та відсіву гранітного на 93 153,71 грн., (в т.ч. ПДВ 15 525,62 грн.); Накладна №82 від 21.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 60 447,24 грн., (в т.ч. ПДВ 10 074,54 грн.); Накладна №98 від 27.07.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 67 348,94 грн., (в т.ч. ПДВ 11 224,82 грн.); Накладна №109 від 10.08.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву гранітного на 237 693,06 грн., (в т.ч. ПДВ 39 615,51 грн.); Накладна №122-1 від 25.08.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 105 831,18 грн., (в т.ч. ПДВ 17 638,53 грн.); Накладна №143 від 27.09.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання щебеню гранітного на 142 225,50 грн., (в т.ч. ПДВ 23 704,25 грн.); Накладна №144 від 27.09.2010р. та залізнична накладна свідчать про отримання відсіву та щебеню гранітного на 328 681,50 грн., (в т.ч. ПДВ 54 780,25 грн.).
Всього з вказаних документів вбачається факт отримання щебеневої продукції Представництвом “Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А.” від ПП "Експертльвівмаркетбуд" в кількості 39 550,56 тон, в т.ч. відсів - 24 126,99, щебінь - 15 423,57 тон.
На виконання зобов'язань по договору № КС/600/10 від 21.04.2010р. позивачем в безготівковому порядку сплачені грошові кошти, про що свідчать банківські документи, підкріплені даними бухгалтерського обліку за карткою рахунку 631 по контрагенту
ПП "Експертльвівмаркетбуд". Всього за період з 01.06.2010р. по 30.09.2010р. даному контрагенту позивачем фактично сплачено 2 280 000 грн. (в т.ч. ПДВ 380 000 грн.).
Сума податку на додану вартість була включена до складу податкового кредиту відповідно до таких податковими накладних, що виписані ПП "Експертльвівмаркетбуд" для позивача: податкова накладна №24 від 25.06.2009р. на суму 233 145,95 грн. (в т.ч. ПДВ 38 857,66 грн.); податкова накладна №25 від 26.06.2009р. на суму 190 708,08 грн. (в т.ч. ПДВ 31 784,68 грн.); податкова накладна №26 від 30.06.2009р. на суму 52 069,50 грн. (в т.ч. ПДВ 8 678,25 грн.); податкова накладна №36 від 01.09.2009р. на суму 57 645 грн. (в т.ч. ПДВ 9 607,50 грн.) податкова накладна №44 від 21.06.2010р. 91 463,40 грн., (в т.ч. ПДВ 15 243,90 грн.); податкова накладна №45 від 21.06.2010р. 80 697,60 грн., (в т.ч. ПДВ 13 449,60грн.); податкова накладна №46від 22.06.2010р. 122 844,96 грн., (в т.ч. ПДВ 20 474,16грн); податкова накладна №47 від 22.06.2010р. 82 516,51 грн., (в т.ч. ПДВ
13 752,75 грн.); податкова накладна №57 від 29.06.2010р. на суму 78 615,84 грн. (в т.ч. ПДВ 13 102,64 грн.) податкова накладна №58 від 29.06.2010р. на суму 422272,93 грн.
(в т.ч. ПДВ 70 378,82 грн.); податкова накладна №64 від 30.06.2010р. на суму 91 853,64 грн. (в т.ч. ПДВ 15 308,94 грн.); податкова накладна №65 від 30.06.2010р. на суму 58 869,30 грн.
(в т.ч. ПДВ 9 811,55 грн.); податкова накладна №68 від 05.07.2010р. на суму 70 686,00 грн.
(в т.ч. ПДВ 11 781,00 грн.); податкова накладна №69 від 05.07.2010р. на суму 110794,86 грн. (в т.ч. ПДВ 18 465,81 грн.); податкова накладна №72 від 12.07.2010р. на суму 337416,30 грн. (в т.ч. ПДВ 56 236,05 грн.); податкова накладна №73 від 12.07.2010р. на суму 166638,84 грн. (в т.ч. ПДВ 27 773,14 грн.); податкова накладна №86 від 21.07.2010р. на суму 93 153,71 грн.
(в т.ч. ПДВ 15 525,62 грн.); податкова накладна №87 від 21.07.2010р. на суму 60 447,24 грн.
(в т.ч. ПДВ 10 074,54 грн.); податкова накладна №98 від 27.07.2010р. го на 67 348,94 грн.,
(в т.ч. ПДВ 11 224,82 грн.); податкова накладна №98 від 27.07.2010р. на суму 67 348,94 грн.
(в т.ч. ПДВ 11 224,82 грн.); податкова накладна №108від 10.08.2010р. на суму 237693,06 грн. (в т.ч. ПДВ 39 615,51 грн.); податкова накладна №121-1 від 25.08.2010р. на суму 105831,18 грн. (в т.ч. ПДВ 17 638,53 грн.); податкова накладна №148від 27.09.2010р. на суму 142225,50 грн. (в т.ч. ПДВ 23 704,25 грн.); податкова накладна №149від 27.09.2010р. на суму 328681,50 грн. (в т.ч. ПДВ 54 780,25 грн.).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України "Про бухгалтерський облік".
Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 вказаного Закону визначено перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні та зведені облікові документи.
Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.
Судом встановлено, що вищевказані первинні документи оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік".
Також суд зауважує на тому, що вказані податкові накладні виписані ПП "Експертльвівмаркетбуд" - суб'єктом, який було належно зареєстровано на момент виписки вказаних податкових накладних і який був зареєстрований як платник ПДВ та мав право і підстави для складання вказаних податкових накладних.
Вказані накладні були надані позивачем відповідачу під час перевірки і відповідач не висловив жодних зауважень щодо порушення порядку складання чи виписки вказаних податкових накладних ні на момент проведення перевірки ні в ході судового розгляду.
З наявних первинних документів вбачається факт реальної зміни майнового стану учасників господарської операції та реальність господарської операції. Укладений та виконуваний позивачем і ПП "Експертльвівмаркетбуд" договір відповідає меті діяльності учасників господарської операції.
Придбання товару позивачем відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 20 та у відповідних податкових періодах червня, липня, серпня 2010 року віднесено сплачену в ціні товару суму податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивачем відображено вказані суми податку на додану вартість у відповідних деклараціях з податку на додану вартість, які знаходяться в матеріалах справи і досліджені судом.
З досліджених судом проміжних платіжних сертифікатів №27 за червень 2010р., №28 за липень 2010р., №29 за серпень 2010р. та №30 вересень 2010р., які затверджені і підписані Службою автомобільних доріг в Рівненській області, Головним інженером -
Резидентом «ОСОБА_6 груп» та Держаним підприємством «Українські дорожні інвестиції», довідок позивача, судом встановлено, що отриману від ПП "Експертльвівмаркетбуд" щебеневу продукцію було в подальшому використано в господарській діяльності позивача по ремонту та реконструкції автомобільної дороги М06 Київ-Чоп км 348-км441 у відповідних періодах.
Відповідно до положень пп. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ДПІ у м. Рівне про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ПП "Експертльвівмаркетбуд", судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарської операції, використання в господарській діяльності придбаного товару, економічної необхідності та доцільності придбання товару, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту, а також підлягали дослідженню доводи відповідача про те, що придбання позивачем у ПП "Експертльвівмаркетбуд" товару не здійснювалося.
З огляду на досліджені судом договори, первинні документи складені на виконання договору, дані бухгалтерського та податкового обліку позивача, суд приходить до висновку, що виконання спірних господарських операцій між ПП "Експертльвівмаркетбуд" та позивачем підтверджується наявними у справі первинними документами, які належить складати для даного виду господарських операцій та які належно оформлені і щодо змісту яких не має заперечень у сторін.
Що стосується висновків податкового органу, відображених у акті перевірки, про порушення Представництвом "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." ст. 228 Цивільного кодексу України, то вони не можуть братись судом до уваги з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідно до презумпції - правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. (ст. 124 Конституції України).
При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та його контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
До справи ДПІ у м. Рівне не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження
"нереальності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.
Відповідачем не доведені факти, які вказані в акті перевірки і стали підставою для винесення оспорюваних повідомлень - рішень.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту по здійснених господарських операціях відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.
Крім того, як слідує з акту перевірки та пояснень відповідача, підставою для висновку про нікчемність договору між ПП "Експертльвівмаркетбуд" та позивачем є висновок про наявність нікчемності договорів, укладених ПП "Експертльвівмаркетбуд" з його контрагентами - ПП Будівельна фірма "Віалекс", ПП "Сервіс доріг", ТОВ "Іртас",
ТОВ "Віктор і Ко".
Положення ст. 61 Конституції України, п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачають, що відповідальність особи має індивідуальний характер, а таким чином платники податку несуть персональну відповідальність за порушення норм діючого законодавства з питань оподаткування. Перекладення відповідальності на позивача за можливе порушення норм чинного податкового законодавства іншою особою суперечить названим положенням законодавства України.
Відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускали контрагенти його контрагентів, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.
Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки щебеневої продукції позивачу.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий Адміністративний Суд України, що зафіксовано в ухвалі від 02.06.2011 року у справі № К/9991/10059/11 та Верховний Суд України, який у постанові суду від 31.01.2011 № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам».
Верховний Суд України у вказаному рішенні також вказав, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від
22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".
З огляду на вказане, судом не приймаються доводи податкового органу, щодо того, що встановлення по ланцюгу постачання підприємств, по яких є порушення податкового законодавства в їх діяльності чи податковим органом зроблено висновки про нікчемність укладених контрагентом позивача з іншими особами договорів, є підставою для нарахування податкових зобов'язань позивачу.
Наявність належно оформлених первинних документів, що містять достовірні дані на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.
Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що договір між позивачем і ПП "Експертльвівмаркетбуд" укладено без мети реального настання наслідків, а отже він є нікчемним. Відповідно до положень ст. 234 ЦКУ правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Частина 2 ст. 234 ЦКУ вказує, що фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідач не звертався до суду з вимогою про визнання правочину укладеного між позивачем і ПП "Експертльвівмаркетбуд" недійсним. Рішення суду з цього питання не надав.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2010р. на 25 350 грн. З огляду на неправомірність і безпідставність нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, безпідставним є також нарахування штрафних санкцій позивачу на 12 675 грн.
Також суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення від'ємного значення цього податку на 20 045 грн. за липень 2010р., та на 5 824 грн. за серпень 2010р.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 14 грудня 2011 року №0004312342 та №0004322342.
Присудити на користь позивача ОСОБА_4 товариство "Тодіні Коструціоні ОСОБА_5П.А." із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.