Дата документу Справа №
№ 22-ц-/778/2430/13 Головуючий у 1-й інстанції Воробйов А.В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
30 травня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Гончара О.С.
суддів Воробйової І.А., Маловічко С.В.,
при секретарі Свинаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири, -
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнював, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири.
В позові позивач зазначав, що 10 листопада 2008 року та 14 червня 2011 року з вини відповідача, який мешкає поверхом вище, у квартирі № 6, було залито його квартиру АДРЕСА_1.
Причиною залиття стало пошкодження гнучкого шлангу на пральній машині у квартирі відповідача, що встановлено актами майстрів ЖЕД-5 КП ВРЕЖО № 1.
В результаті залиття квартири позивача, йому було завдано матеріальну шкоду в сумі 8256 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 8256 грн., яка складається з 6030 грн. 00 коп. - майнова шкода, 2000 грн. 00 коп. - витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи та судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_2
В апеляційній скарзі посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення. Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири №3 за адресою м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 86-а. Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2, яка знаходиться поверхом вище над квартирою позивача.
Згідно актів ЖЕД №5 КП «ВРЕЖО №1» про залиття від 10.11.2008 року та 14.06.2011 року, залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося 10.11.2008 року та 14.06.2011 року і причина залиття є пошкодження гнучкого шлангу на пральній машині у квартирі АДРЕСА_2, власником якої є відповідач ОСОБА_3 (а.с.9,10).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1739 від 21.11.2012 року (а.с.69), розмір матеріальної шкоди у зв»язку з залиттям квартири від 10.11.2008 року складає 4251,60 грн.; а 14.06.2011 року - 1778,40 коп. (а.с.70-96).
Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед суспільством за належне використання цих прав.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном, але й повинен виконувати певні обов'язки, зокрема, утримувати майно, та нести витрати, необхідні для збереження майна, та вживати всіх заходів, пов'язаних із забезпеченням належного стану майна.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою. Яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов»язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Отже, відповідно до ст.ст.57-59 ЦПК України, на відповідача ОСОБА_3, покладено обов»язок довести належними та допустимими доказами, що завдано шкоду позивачу не з його вини .
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Проте належні та допустимі докази, які б з достовірністю підтвердили невинуватість відповідача в матеріалах справи відсутні. Не надано таких доказів і на спростування суми вартості ремонтних робіт.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність вини відповідача в завдані шкоди позивачу. Тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття квартири в розмірі 6030 грн. (4251,60 грн.+ 1778,40 коп.)
За вимогами ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2000 грн. документально не підтверджено, оскільки згідно платіжного доручення №235 від 11 липня 2012 року платником зазначено ТОВ «Кам»янський степ» (а.с.109), а тому не підлягають присудженню.
Понесені ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у суді першої та апеляційних інстанцій, відповідно 226 грн. та 118,20 грн., підтверджені документально (а.с.145, 146, 158), а тому підлягають присудженню з ОСОБА_3, всього у сумі 344,2 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2013 року у цій справі скасувати .Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6030 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 344,20 гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: