Справа № 22ц-163/2007 Головуючий у першій інстанції БЕЧКО Є.М.
Категорія - цивільна Доповідач ШКОЛЬНИЙ В.В.
16 січня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ШКОЛЬНОГО В.В.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Біла троянда", ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсної угоди,
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 листопада 2006 року, яким відмовлено в задоволенні її позову до ТОВ"Біла Троянда", ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання угоди недійсною, та постановления нового рішення про задоволення позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що зазначене рішення суду є незаконним, так як постановлено з порушенням матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що 18 січня 1996 року ніяких загальних зборів учасників (засновників) товариства, де вирішувалось питання збільшення статутного фонду товариства та порядок і розподіл часток його учасників, не проводилось, а проводились збори трудового колективу про купівлю патенту. В цей день ОСОБА_1 не була на роботі, тому не могла підписувати ніяких документів, в тому числі і додаткової угоди, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 123 від 17 серпня 2005 року.
Апелянт стверджувала, що 18 січня 1996 року були проведені загальні збори товариства і складений за їх підсумком протокол свідчить лише про намір укласти спірну угоду. Проте, з наміру укласти угоду не випливають обов'язки укласти цю угоду, відповідно до ст.4 ЦК України в редакції 1963 року, в якій вказано вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов"язків. Протокол загальних зборів не відповідає діючому на той час законодавству, оскільки -головою зборів не може бути директор товариства, відповідно до п.6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства".
Крім того, апелянт зазначала, що оспорювана додаткова угода до установчого договору товариства була зареєстрована не протягом п"яти днів, як того вимагає ст. 7 Закону України «Про господарські товариства" а більш ніж через п"ять років, що ще раз свідчить про її підробку.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник відповідачки ОСОБА_8- ОСОБА_9 в засіданні апеляційного суду скаргу не визнала, просила її відхилити з тих підстав, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в засіданні апеляційного суду послались на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевірівши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 січня 1996 р. в ТОВ «Біла троянда" відбулись загальні збори засновників, на яких були змінені їх частки в статурному фонді товариства дана обставина підтверджується протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Біла троянда" (а.с. 27-28).
В цей же день державним нотаріусом Чернігівської районної нотаріальної контори була посвідчена додаткова угода до установчого договору ТОВ «Біла Троянда" від 16 вересня 1994 року.
В письмових поясненнях державний нотаріус Соломко І.І. (а.с.50) стверджував, що під текстом оспорюваної додаткової угоди підписались всі засновники товариства та, в т.ч. і позивачка ОСОБА_1.
За твердженням нотаріуса кожний із засновників заходив до окремого приміщення з паспортом і після встановлення його особи, підписував додаткову угоду (а.с. 50) та розписувались в реєстрі,
Нотаріус стверджувала, що у вересні 2005 р. в нотаріальній конторі було викрадено реєстр вчинення нотаріальних дій і після того коли про цю обставину вона повідомила ОСОБА_1, остання звернулась до суду з зазначеним позовом.
10 жовтня 2001 року додаткова угода була зареєстрована розпорядженням Чернігівського міського голови за НОМЕР_1.
Згідно п. 1 висновку № 123 судової почеркознавчої експертизи від 17 серпня 2005 року підпис напроти прізвища ОСОБА_1 в оспорюваній додаткові угоді виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Разом з тим, у зв"язку з пояснення нотаріуса про те, що ОСОБА_1 підписувала договірна поставлене судом перед експертами питання: чи належить ОСОБА_1 будь-який з підписів, вчинених напроти прізвищ інших учасників товариства, експерт не дав відповіді «у зв"язку з неспівставністю досліджуваних підписів та підписів ОСОБА_1".
Зважаючи на суперечливість пояснень учасників судового розгляду, відсутність достатнього обсягу доказів на підтвердження чи спростування позову, неповноти висновків експертизи, судом першої інстанції 15 серпня 2006 року було постановлено на обговорення питання про проведення почеркознавчої
2
експертизи, на вирішення якої поставлено питання: Чи належить ОСОБА_1 будь-який з підписів, вчинених напроти прізвищ ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в додатковій угоді до установчого договору ТОВ «Біла Троянда".
В судовому засіданні суду першої інстанції 08 листопада 2006 року позивачка та відповідачі відмовились вчинити вільні та експериментальні зразки почерку та надати оригінал додаткової угоди.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивачка ОСОБА_1, при підписанні додаткової угоди до установчого договору поставила свій підпис під текстом додаткової угоди, підтвердивши свою згоду з угодою.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції в зазначеній частині, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення суду не спростовують, і зокрема, довід скарги в тій частині, що вона не була присутня на зборах товариства 18 січня 1996 року будь-якими доказами не спростовується. Крім того, ніхто з учасників товариства в судовому порядку не оспорив протокол загальних зборів від 18.01.96 p., яким визначені частки у статутному фонді, а тому доводи скарги про те, що протокол загальних зборів не відповідає вимогам діючого законодавства, так як директор не мала права бути головою зборів, не може бути взятими до уваги.
Що стосується доводу апеляційної скарги про порушення порядку реєстрації додаткової угоди, він також є необгрунтованим. Вказану угоду посвідчено державним нотаріусом Чернігівської районної нотаріальної контори.
10 жовтня 2001 року 2001 року зазначену додаткову угоду було зареєстровано розпорядженням Чернігівського міського голови за НОМЕР_1.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про господарські товариства", зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.
Відсутність відомостей, передбачених статтею 4 цього Закону може бути підставою для відмови в державній реєстрації товариства.
Відповідно до Положення «Про державну реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740, зміни (доповнення) в установчих документах суб"єкта підприємницької діяльності підлягають реєстрації у 5-денний термін з дня надходження відповідної інформації до органу державної реєстрації за наявності документа, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію змін(доповнень) до установчих документів.
Виходячи з того, що вказана реєстрація відбувалася за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства, і те що діюче законодавство України на момент державної реєстрації (2001 рік ) змін до установчого договору товариства не передбачало такої підстави для відмови в державній реєстрації змін до установчих документів як подання до реєструючого органу змін до установчих документів після спливу 5-денного строку з дня, коли сталися такі зміни, відсутні підстави вважати, що державна реєстрація додаткової угоди до установчого договору ТОВ «Біла троянда" була проведена з порушенням вимог діючого на той час законодавства України.
з
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що підпис позивачки ОСОБА_1, в оскаржуваній додатковій угоді була підроблена, спростовується наступним.
Як вбачається з письмових пояснень державного нотаріуса Соломко І.І. додаткова угода до установчого договору підписувалась всіма учасниками угоди у її присутності відповідно до вимог законодавства: Закону України «Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Нотаріус також поянила, що після викрадення в 1999 році реєстрів нотаріальних дій позивачка використала цю обставину в своїх інтересах та звернулась до суду з позовом.
Висновками судових експертиз встановлено, що на тексті додаткової угоди навпроти призвіща позивачки ОСОБА_1 стоїть не її підпис, а підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді до установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Біла троянда" від 16 вересня 1994 року, яка завірена нотаріально, виконаний не відповідачкою ОСОБА_8, а іншою особою.
В зв"язку з такими обставинами для усунення суперечності в зібраних доказах у суду першої інстанції були підстави винесення ухвали про про проведення почеркознавчої експертизи для вирішення питання: Чи належить позивачці ОСОБА_1 будь-який з підписів, вчинених напротив призвіщ інших учасників товариства.
Сторони в судовому засіданні відмовились надати зразки підписів і оригінал додаткової угоди. Тому у суду були підстави у відповідності до ст. 146 ЦПК України для визнання факту для з"ясування якого була призначена експертиза, або для відмови у його визнані, і з цих підстав відмовити в задоволенні позову.
Крім наведеного, по справі встановлено, що ТОВ «Біла троянда" було придбано патент на право оренди приміщення магазину. Частка відповідачки ОСОБА_8 в статутному фонді товариства збільшилась за рахунок внесення нею грошових коштів в сумі 20750000 крб. До статутного фонду товариства, що підтверджується копією прибуткового касового ордеру НОМЕР_2. Своєї незгоди з цього приводу члени товариства ніяким чином не висловили.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не спростовують законного по суті рішення суду першої інстанції, тому підстави для його скасування чи ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
4