Постанова від 10.09.2009 по справі 6/183

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2009 № 6/183

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Вербицької О.В.

За участю представників:

від позивача: Берещенко Р.О.

від відповідача: Томашевська М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2009

у справі № 6/183 (суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

про визнання недійсним рішення голови наглядової ради товариства

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство “Сучасне будівництво” до відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” про визнання недійсним рішення голови наглядової ради товариства про затвердження результатів розміщення та звіту про результати розміщення акцій додаткового випуску, рішення про який прийнято загальним зборами акціонерів від 11.11.2008 р. та 13.11.2008 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 р. у справі №6/183 позивачеві відмовлено у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-реєстр» та Коваль Володимира Володимировича про визнання переважного права на придбання акцій додаткового випуску, зобов'язання укласти договір у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Сучасне будівництво» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення Наглядової ради відповідача від 10.03.2009 р. про затвердження результатів закритого (приватного) розміщення акцій відповідача додаткового випуску оформлене протоколом №1.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте внаслідок неправильного застосування норм чинного законодавства, що регулює порядок здійснення акціонерами прав під час процедури збільшення статутного капіталу, а також порушення вимог процесуального законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 10.09.2009 р.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сучасне будівництво» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 року без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Будмеханізація» являється акціонерним товариством за законодавством України та діє на підставі ЗУ «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно - правових актів.

Акціонерним є товариство, яке, відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про господарські товариства» та ст.. 152 ЦК України, має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Так, відповідно до положень ст.. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку, (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасників товариства передбачені власне положеннями ЗУ «Про господарські товариства», положеннями Цивільного кодексу України та іншими нормативно - правовими актами.

Так, відповідно до положень ст.. 116 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), вийти в установленому порядку з товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом, а також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № із «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення,

Згідно зі ст. 159 Цивільного кодексу України» ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно з п. 6 «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 р. № 387 (далі - Положення), при закритому (приватному) розміщенні акцій строк, протягом якого реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, не може бути менше 15 календарних днів.

Так, виходячи з вищевикладеного, протягом строку, відведеного для реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, в кількості, пропорційній їх частці в статутному капіталі товариства на дату початку зазначеного строку. З дати, наступної за датою закінчення строку реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, на вимогу акціонера акціонерне товариство повинно надати інформацію про кількість акцій, які реалізовані протягом цього строку. Для реалізації свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийняте рішення про розміщення, протягом установленого для цього строку акціонером подається заява, укладається договір купівлі-продажу акцій та здійснюється сплата акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості. Заяви, що надійшли від інших інвесторів до початку другого етапу закритого (приватного) розміщення акцій, не розглядаються.

Порядок розміщення акцій визначений п. 3.9. Положення, в якому зазначено, що закрите розміщення акцій, здійснюється у два етапи:

1-й етап - реалізація акціонерами свого переважного права на придбання акцій, відповідно до яких прийнято рішення про розміщення, у строки та порядку, передбачені в рішенні про розміщення акцій (закрите розміщення акцій серед акціонерів товариства, які реалізовують своє переважене право на придбання акцій, що випускаються додатково). Протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку акціонером подається заява, укладається договір купівлі-продажу акцій. Акціонер здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

2-й етап - закрите (приватне) розміщення акцій серед інших інвесторів, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів товариства, та існуючих акціонерів у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер реалізував своє переважне право. Протягом установленого в рішенні про розміщення акцій строку першим власником подається заява, укладається договір купівлі-продажу акцій. Перший власник здійснює сплату акцій відповідно до умов емісії за ціною не нижче номінальної вартості, не пізніше дня затвердження уповноваженим органом емітента результатів закритого (приватного) розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» 11.11.2008 р. було прийняте рішення про закрите (приватне) розміщення акцій, яке оформлене окремим додатком №1 до протоколу № 12 загальних збрів акціонерів ВАТ «Будмеханізація» від 11.11.20008 р.

Пунктом 16 вказаного Рішення про закрите (приватне) розміщення акцій встановлено, що розміщення акцій здійснюватиметься у два етапи: перший етап триватиме з 23 січня 2009 року по 06 лютого 2009 року, другий етап триватиме з 07 лютого 2009 року по 12 лютого 2009 року, за адресою: м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Будмеханізації» від 11.11.2008 р. про закрите (приватне) розміщення акцій передбачено, що на першому етапі розміщення акцій реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що розміщуються, у кількості, пропорційній їх частці у статутному фонді (капіталі) на дату початку проведення першого етапу розміщення акцій. Переважне право мають ті акціонери, які є такими на дату початку проведення першого етапу розміщення.

Для реалізації переважного права на придбання акцій, щодо яких прийнято рішення про розміщення протягом першого етапу з 23 січня 2009 р. по 06 лютого 2009р. акціонером подається письмова заява на ім'я Голови Наглядової ради ВАТ «Будмеханізація». При цьому, вчасно поданими вважаються заяви, які були подані акціонерами (уповноваженою особою) протягом відповідного етапу розміщення акцій установленого для реалізації переважного права на придбання акцій.

Джерелом оплати акцій є власні грошові кошти акціонера в національній валюті України. Протягом трьох банківських днів, але не пізніше дати закінчення відповідного етапу закритого (приватного)розміщення акцій, з дати подання заяви у разі її належного оформлення, на відповідному етапі розміщення акцій, Емітент укладає з заявником Договір купівлі-продажу акцій.

При цьому на першому етапі закритого (приватного) розміщення акцій у випадку не сплати акціонером 100 % вартості акцій, на які було укладено Договір купівлі-продажу акцій, на дату початку другого етапу закритого (приватного) розміщення акцій Договір буде вважатися розірваним і акції автоматично переходять у вільний залишок для подальшої їх реалізації акціонерам в порядку черговості.

Відповідно протягом строку другого етапу закритого (приватного) розміщення акцій ВАТ «Будмеханізація», право на придбання акцій останнього мають акціонери у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер реалізував своє переважне право.

Рішенням встановлено, що акціонер, що бажає придбати акції в термін проведення другого етапу з 07 лютого 2009 р. по 12 лютого 2009 р., так само як і на першому етапі, повинен подати письмову заяву на ім'я Голови Наглядової ради ВАТ «Будмеханізація» в довільній формі. Зокрема, на другому етапі розміщення акцій заяви акціонерів повинні були розглядатись у порядку черговості їх надходження та за умови, що вчасно поданими вважаються заяви, які були подані акціонерами (уповноваженою особою) протягом встановлено строку тривалості другого етапу розміщення акцій.

За результатами проведення другого етапу та на підставі поданої та належно оформленої заяви акціонера, між товариством та акціонером укладається договір купівлі-продажу акцій та проводиться оплата акцій відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу.

Судом встановлено, що 23 січня 2009 року за адресою вказаною у Рішенні про закрите (приватне) розміщення акцій ВАТ «Будмеханізація» від 11.11.2008 року та у повідомленні про прийняті 11.11.2008 р. загальними зборами акціонерів ВАТ «Будмеханізація» рішення - м. Київ, б-р Лихачова, 1/27 розпочався перший етап розміщення акцій додаткового випуску ВАТ «Будмеханізація».

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що своїми діями відповідач при проведенні закритого розміщення акцій порушив його переважне право як акціонера на придбання акцій. З матеріалів справи, пояснень представника позивача та доводів викладених у апеляційній скарзі вбачається, що порушення переважного права позивача як акціонера на придбання акцій полягає на думку останнього у відмові у прийнятті заяви про придбання акцій під час першого та другого етапів розміщення акцій, невжитті відповідачем заходів по продовженню першого етапу після скасування ухвали про забезпечення позову та незаконне прийняття Наглядовою радою емітента рішення про затвердження результатів розміщення акцій.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до виписки про стан рахунку №053121, виданої станом на 23.01.2009р. позивач є власником 3060690 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація».

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.11.2008 р. було проведено позачергові загальні збори акціонерів відповідача 1, на яких були прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства шляхом додаткового випуску 61223680 акцій загальною номінальною вартістю 15 305 920 грн., номінальна вартість однієї акції - 0,25 грн., за рахунок додаткових внесків у грошовій формі. Загальними зборами акціонерів було вирішено здійснити закрите (приватне) розміщення акцій товариств, яке провести, як зазначалось вище, у два етапи.

Вказаним рішенням на наглядову раду Товариства покладено обов'язки уповноваженого органу емітента, якому надано повноваження на затвердження результатів розміщення акцій та звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій, а також повноваження на перенесення термінів закритого (приватного) розміщення акцій. Уповноваженою особою наглядової ради, якому надані повноваження проводити дії щодо забезпечення реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій та проводити дії щодо забезпечення закритого (приватного) розміщення акцій, визначено Топчія В.В.

Крім того у матеріалах справи міститься надана позивачем копія оголошення опублікованого Відповідачем про збільшення розміру статутного фонду ВАТ «Будмеханізація» у якому викладений порядок та умови розміщення акцій. Вказана інформація була опублікована 29.12.2008 р. у Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 253.

Правомірність прийняття рішення про збільшення статутного фонду Товариства, встановлений ним порядок його збільшення, а також дії Товариства щодо інформування акціонерів та інших інвесторів про збільшення статутного фонду позивачем не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку що позивачеві було відомо про порядок та умови проведення розміщення акцій ВАТ «Будмеханізація».

Сторони підтверджують ту обставину, що 23.01.2009 р. за адресою визначеною у рішенні, а саме: м. Київ, б-р Лихачова, 1/27, розпочався перший етап розміщення акцій. Крім того, викладений факт підтверджується заявами на придбання акцій, які надійшли від акціонерів з 23.01.2009 р. по 26.01.2009 р. включно.

В обґрунтування факту порушення свої прав позивач надав до матеріалів справи та вказав як доказ ряд свідоцтв виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи містять свідоцтво, видане 26.01.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 49 яким посвідчено факт перебування представника позивача 26.01.2009 р. в будівлі № 1/27 на б-рі Лихачова у м. Києві в період з 11 години 45 хвилин до 13 години 00 хвилин та з 14 години 45 хвилин до 17 години 40 хвилин.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право нотаріуса видавати відповідні свідоцтва на підтвердження факту перебування фізичної особи в певному місці передбачено п. 272 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 не засвідчує факт подання заяви представником позивача щодо придбання акцій.

Відповідно до п. 275 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, нотаріус передає заяви фізичних осіб та юридичних осіб іншим фізичним особам та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону і не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини.

На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передання заяви. У свідоцтві викладається зміст одержаної на заяву відповіді або те, що відповідь у встановлений у заяві строк не надійшла. Передавання заяви та видача свідоцтва про передання заяви є самостійними нотаріальними діями і реєструються в реєстрі нотаріальних дій під окремими номерами (п. 276 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а отже, виходячи з вищевикладеного, допустимим доказом, у розумінні ст. 34 ГПК України, є свідоцтво нотаріуса про передачу заяви.

Засвідчення нотаріусом факту перебування представника позивача не є доказом недопущення останнього до подачі заяви на придбання акцій закритого (приватного) розміщення. Крім того, позивачем зазначається, що охороною відповідача не допущено його уповноваженого представника до місця розміщення акцій в той час, як у всіх вказаних свідоцтвах нотаріуса вказано: «…перебувала у приймальні Першого заступника Голови Правління на другому поверсі приміщення Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» за адресою: м. Київ, бульвар Лихачова, 1/27, що є місцем розміщення акцій ВАТ «Будмеханізація» відповідно до повідомлення …», що власне суперечить доводам позивача про перешкоджання його представнику у доступі до місця розміщення акцій емітента.

Відповідно до доданих позивачем документів судом зроблено висновки, що листи приватного нотаріуса Арестович-Корнійчук О.М. від 19.06.2009 р. № 15/01-14 та № 14/01-14 на є допустимими доказами, які засвідчують власне факт подання заяви, а відповідно, позивачем не доведено належним чином допустимими доказами факт звернення 26.01.2009 р. до відповідача з заявою про придбання акцій та відмову відповідача 1 у прийняття такої заяви.

Матеріали справи містять свідоцтво видане 27.01.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 55 яким посвідчено факт перебування представника позивача 27.01.2009 р. в будівлі № 1/27 на б-рі Лихачова у м. Києві в період з 09 години 30 хвилин до 10 години 20 хвилин.

Позивач посилається на вказане свідоцтво як на підтвердження факту відмови йому відповідача в прийнятті заяви про придбання акцій 27.01.2009 року.

Відповідач у поясненнях по справі посилаються на те, що 27.01.2009 р. на адресу ВАТ «Будмеханізація» надійшла ухвала Господарського суду м. Києва у справі № 32/27 від 26.01.2009 р., якою було заборонено ВАТ «Будмеханізація» вчиняти дії щодо розміщення акцій додаткового випуску ВАТ «Будмеханізація», рішення про випуск яких прийнято загальними зборами акціонерів від 11.11.2008 р. та 13.11.2008 р., а саме: приймати заяви від акціонерів про придбання ними акцій додаткового випуску, укладати договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску, надавати інформацію про кількість акцій, які реалізовані протягом строку реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій. Відповідачем було виконано ухвалу Господарського суду м. Києва у справі № 32/27 від 26.01.2009 р. та, відповідно, зупинено дії щодо проведення підписки на акції додаткового випуску.

Так у свідоцтві виданому 28.01.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 75 посвідчено факт відмови ВАТ «Будмеханізація» у прийнятті заяви позивача про придбання акцій емітента, а також посвідчено факт перебування представника позивача 28.01.2009 р. в будівлі № 1/27 на б-рі Лихачова у м. Києві об 15 годині 20 хвилин свідоцтвом виданим 28.01.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Арестович-Корнійчук О.М., зареєстрованим в реєстрі за № 73.

Виходячи з тієї обставини, що 28.01.2009 р. відповідач виконував вимоги ухвали Господарського суду м. Києва у справі № 32/27 від 26.01.2009 р. суд дійшов висновку, що відмова у прийнятті заяви позивача про придбання акцій емітента 28.01.2009 р. була об'єктивною, а дії відповідача такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства України.

Позивач в обґрунтування своєї позиції відмічає, що вказана ухвала Господарського суду м. Києва у справі № 32/27 від 26.01.2009 р. не була обов'язковою до виконання емітентом оскільки не була пред'явлена до виконання органам державної виконавчої служби в порядку ст.. 115 ГПК України та ст.. 2 ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд не погоджується з позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Положеннями ст. 45 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Ухвала про вжиття запобіжних заходів, згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 ГПК України виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Статтею 115 ГПК України, на яку власне посилається позивач, встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Преамбулою ЗУ «Про виконавче провадження» чітко визначено, що цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають саме примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Так само, ст.. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у законі, спрямованих саме на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, виходячи з викладеного, законодавство України покладає обов'язок обов'язкового виконання, яке, в першу чергу, полягає у добровільному виконанні. Відповідне звернення до органів, що здійснюють примусове виконання, може мати місце у випадку невиконання у добровільному порядку відповідної ухвали, рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги пояснення сторін, суд приходить до висновку, що за таких обставин, зупинення відповідачем 27.01.2009 р. підписки на акції додаткового випуску є правомірним, а відповідно з 27.01.2009 року у зв'язку з дією ухвали господарського суду якою було зупинено підписку на акції відвідач на законних підставах не приймав заяви від акціонерів, у тому числі й заяви від відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відмова відповідача прийняти заяву позивача про намір придбати акції 27.01.2009 р. та 28.01.2009 р. була пов'язана з судовою забороною, вона є правомірною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 32/27 від 09.02.2009 р. скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 р, у зв'язку з чим ВАТ «Будмеханізація» 09.02.2009 р. було відновлено дії по розміщенню акцій.

Станом на 09.02.2009 року почався другий етап розміщення акцій, та відповідно емітентом проводились дії по розміщенню акцій на другому етапі.

04.02.2009 р. позивач звернувся з заявою, адресованою емітенту, щодо продовження строків першого етапу закритого (приватного) розміщення акцій. Однак, дана заява надійшла ВАТ «Будмеханізація» 12.02.2009 р. за вхідним № 21. Таким чином на момент її отримання емітентом строк першого етапу закритого (приватного) розміщення акцій вже закінчився і розпочався другий етап розміщення акцій додаткового випуску.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент повинен закінчити закрите (приватне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

Так, вказаним вище рішенням загальних зборів відповідача від 11.11.2008 р. визначено наглядову раду Товариства уповноваженим органом емітента, якому надаються повноваження перенесення термінів закритого (приватного) розміщення акцій. Таким чином відповідач в особі наглядової ради був уповноважений на здійснення дій щодо перенесення закритого (приватного) розміщення акцій на строк до двох місяців з дня початку розміщення.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітент повинен закінчити закрите (приватне) розміщення цінних паперів у строк, передбачений рішенням про їх закрите (приватне) розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

Суд першої інстанції керуючись положеннями ст. 19 Конституції України та з огляду на обставини справи вірно дійшов висновку, що виходячи з того, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, враховуючи відсутність у відповідача обов'язку продовжити тривалість першого етапу закритого (приватного) розміщення акцій, відсутні правові підстави вважати неправомірним не продовження вказаного етапу.

За результатами першого етапу розміщення акцій було прийнято заяви акціонерів про реалізацію переважного права на придбання акцій та укладено відповідні договори купівлі-продажу акцій на загальну кількість 9866420 штук простих іменних акцій ВАТ «Будмеханізація» на загальну суму 2466605 грн..

09.02.2009 р. на другому етапі розміщення акцій Ковалем В.В. подано заяву з проханням продати йому на другому етапі 51357260 штук простих іменних акцій, які становили вільний залишок після закінчення першого етапу розміщення. Дану заяву було задоволено та укладено договір купівлі-продажу № 5 на придбання 51357260 штук простих іменних акцій ВАТ «Будмеханізація» на суму 12839315 грн.

Позивачем заяву про придбання акцій додаткового випуску на другому етапі закритого (приватного) розміщення акцій надіслано 10.02.2009 р., тобто на наступний день після викупу іншими акціонерами всього вільного залишку.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що подальші звернення представників позивача з вимогами про продовження строку першого етапу та про придбання акцій на другому етапі об'єктивно залишені відповідачем без задоволення, оскільки всі акції були викуплені та оплачені протягом строку відповідних етапів розміщення

Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 р. № 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 2.19 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14, підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.

Засідання наглядової ради відповідача проведене 10.03.2009 р. як свідчать матеріали справи відбулося у повній відповідності до вимог чинного законодавства та установчих документів емітента, при присутності всіх членів наглядової ради.

Позивачем не оспорюється порядок проведення засідання наглядової ради та не наведено жодного доказу неправомірності проведення такого засідання, не викладено заперечень щодо форми та змісту винесеного рішення. Позивач посилається на ту обставину, що дане засідання є незаконним з тих підстав, що на ньому прийнято рішення яке порушує його законні права та інтереси як акціонера на переважне право на придбання акцій емітента при додатковому розміщені.

Водночас позивачем не доведено яким чином спірне рішення Наглядової ради ВАТ «Будмеханізація» порушує його права. Наглядовою радою ВАТ «Будмеханізація» були розглянуті та затверджені данні щодо кількості розміщених акцій та їх оплати, жодних рішень, які б обмежували чи порушували переважне право позивача на придбання акцій Наглядова рада не приймала.

Положеннями ч. 6 ст. 35 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що у разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів емітент подає Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку у визначений нею строк звіт про результати закритого (приватного) розміщення. У двотижневий строк після подання емітентом звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів йому видається свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.

Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про цінні папери та фондовий ринок", недобросовісна емісія цінних паперів - це дії, що порушують процедуру емісії, встановлену цим Законом, і є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації проспекту емісії та випуску цінних паперів.

Згідно з п. 8 р. 1 Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26.02.2007 р. № 942, реєстру вальний орган протягом 14 календарних днів після отримання заяви та всіх необхідних документів для реєстрації звіту про результати закритого розміщення акцій здійснює його реєстрацію або відмовляє в реєстрації.

Пунктом 15 цього Положення встановлено, що відмова в реєстрації звіту про результати відкритого (публічного) розміщення акцій або звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій складається у разі:

а) порушення вимог законодавства, пов'язане з розміщенням акцій, зокрема; виявлення на момент реєстрації порушень порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства та розміщення акцій, внесення змін до статуту товариства, пов'язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу; проведення розміщення акцій з порушенням умов, зазначених у рішенні про розміщення акцій та проспекті емісії акцій (при відкритому (публічному) розміщенні); б) невідповідності поданих документів вимогам цього Положення; в) прийняття уповноваженою особою реєструвального органу або судом рішення про зупинення розміщення акцій, яке є чинним на дату реєстрації, у порядку, передбаченому законодавством; г) відсутності будь-якого з документів, визначених у главі 4 розділу II цього Положення; ґ) визнання емісії акцій недобросовісною, а саме: порушення емітентом вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»; невідповідності поданих документів вимогам законодавства; порушення порядку прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення акцій; унесення недостовірних відомостей до проспекту емісії акцій та до документів, які подаються для реєстрації випуску акцій, проспекту емісії акцій, змін до проспекту емісії акцій; систематичного або грубого порушення емітентом прав інвесторів.

Доказів виявлення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порушень законодавства та прав позивача в звіті про результати закритого (приватного) розміщення акцій ВАТ «Будмеханізація», затвердженого рішенням наглядової ради, позивачем не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені позивачем у апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності, мотивовано прийняті судом першої інстанції до уваги і не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення першої інстанції не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2009 року по справі № 6/183 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сучасне будівництво» - без задоволення.

2. Справу № 6/183 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді Вербицька О.В.

Попередній документ
4888899
Наступний документ
4888901
Інформація про рішення:
№ рішення: 4888900
№ справи: 6/183
Дата рішення: 10.09.2009
Дата публікації: 08.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір