01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.09.2009 № 31/128
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Нагаївська Н.В. - юрист
від відповідача - Івженко С.С.- юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.07.2009
у справі № 31/128 (суддя
за позовом Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсною додаткової угоди
Рішенням Господарського суду від 10.07.2009 позов Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, м. Київ задоволено, визнано недійсною укладену сторонами Додаткову угоду № 1 від 11.12.2007р. до Договору № 21-5/114 про пайову участь у будівництві житла від 30.08.2007р. повністю з моменту її укладення.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилався на те що умови договору не відповідають вимогам тендерної документації; за своєю правовою природою укладений договір є договором про інвестиційну діяльність, а не договором купівлі - продажу тощо.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу ТОВ „Північспецбудмонтаж” без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08..2009 порушено апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 24.09.2009.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі було встановлено, що 30 серпня 2007 року між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Північспецбудмонтаж” був укладений Договір № 21-5/114 про пайову участь у будівництві житла (далі -Договір).
Відповідно до умов укладеного договору, а саме п.п. 1.1. предметом цього Договору є пайова участь позивача в будівництві житла в м. Первомайськ Миколаївської області. Позивач за цим Договором зобов'язується перерахувати відповідачу кошти в розмірі 14 756 480,00 грн. з метою отримання житла за умови та в обсягах, зазначених у даному Договорі.
Об'єктом Договору є отримання 80 (вісімдесят) квартир в житлових будинках, що знаходяться за наступними адресами (згідно з Додатком 1 до Договору): м. Первомайськ, Миколаївська область, вул. Достоєвського, № 32; м. Первомайськ, Миколаївська область, вул. Гвардійців генерала Родимцева, № 56.
Згідно п.п. 1.2., 2.2, 4.1, 6.1 Договору відповідач зобов'язується передати позивачу в трьохмісячний термін після попередньої оплати 80 квартир загальною площею 4611,4 кв. м; сторони обумовили термін передачі квартир, який становить три місяці після попередньої оплати; позивач взяв на себе зобов'язання здійснити стовідсоткову попередню оплату відповідачу грошовими коштами на розрахунковий рахунок відповідача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”; строк дії Договору з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2007 року та повного його виконання.
На виконання взятих за Договором зобов'язань, позивач перерахував на рахунок відповідача 14756480,00 грн., що є стовідсотковою попередньою оплатою за Договором.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати попередню оплату лише у разі закупівлі на строк не більше трьох місяців робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації, придбання основних засобів та житла.
Як вбачається з матаріалів справи, договір був підписаний сторонами 28 жовтня 2007 року,а згідно п.6.1 договору - строк дії договору до 31 грудня 2007 року , тобто вимоги вищевказаного пункту було дотримано.
11.12.2007 між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору (далі -Додаткова угода), відповідно до якої сторони продовжили строк дії Договору, виклавши п. 2.2. Договору в наступній редакції: “Термін передачі квартир - липень 2008 року в житловому будинку по вул. Достоєвського, № 32 в м. Первомайськ; І квартал 2008 року в житловому будинку по вул. Гвардійців генерала Родимцева, № 56 в м. Первомайськ.”
У відповідності до ч. 2 ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі.
Відповідно до тендерної документації на проведення процедури закупівлі за рахунок державних коштів квартир, по якій акцептовано пропозицію відповідача, в “Основних умовах договору” зазначено, що відповідач, як постачальник, зобов'язується передати у встановлений строк у власність позивача, як покупця, квартири та у разі затримки поставки чи поставки не в повному обсязі, відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставлених квартир за кожний день затримки.
Положень щодо зміни та коригування умов договору в тендерній документації не передбачено.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Отже, в даному випадку як вбачається з матеріалів справи, збільшення строку дії Договору згідно Додаткової угоди вчинено з порушенням чиннного законодавства, а саме ч. 1 ст. 21, ч. 2 ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. № 1404 “Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”, що є підставою для визнання її недійсною.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додаткова угода №1 від 11.12.2007 до договору №21/5/114 від 30.08.2009 є недійсною оскільки її укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні бути обов'язково включені до договору закупівлі.
Доводи відповідача про те, що умови договору не відповідають вимогам тендерної документації не беруться до уваги, у зв'язку з тим, що предметом спору у даній справі є саме визнання недійсною додаткової угоди від 11.12.2007, а не договору в цілому, тому вимога щодо невідповідності умов договору умовам тендерної документації тому не може бути прийнята.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В даному випадку відповідач всупереч вказаної норми закону не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог заявлених в апеляційній скарзі.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Північспецбудмонтаж" в задоволенні апеляційної скарги.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 у справі №31/128 залишити без змін.
3. Матеріали справи 31/128 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді