01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2009 № 4/282
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Лигін В.В. (дов. від 28.05.09 № 226);
відповідача: Цурка Д.М. (дов. від 22.04.09 б/н),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-С"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.07.2009
у справі № 4/282 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-С"
про стягнення суми,
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.09 позов задоволений повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Астек-С” на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “НОВА” 4733, 40 грн. відшкодування в порядку регресу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки не взято до уваги зауваження відповідача стосовно завищення стягуваної суми шляхом включення до відновлювального ремонту заміну всіх можливих деталей, які взагалі не могли бути пошкодженими внаслідок ДТП.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.09 № 01-23/1/4 у справі № 4/282 внесено зміни до складу судової колегії і замість судді Григоровича О.М. введено до складу колегії суддю Ропій Л.М.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.09.06 між Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія”НОВА” (далі-позивач, страховик) та Закритим акціонерним товариством “СК”Мономах” (далі-відповідач, страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу № 3116.
Згідно з п. 1 договору від 13.09.06 № 3116 страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля марки Лексус, державний номер ВН 2678 АХ.
В матеріалах справи знаходиться довідка від 21.05.07 з якої вбачається, що на перехресті пров. Жуковського - вул. Польська сталася дорожньо-транспортна пригода автомобіля Лексус, державний номер ВН 2678 АХ, що належить ЗАТ “СК”Мономах”, під управлінням Євтіхевича Ю.В. та автомобіля Форд Фієста, державний номер АА 6594 ВО, під управлінням гр. Мікаіл Чаір.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.07 водія транспортного засобу Форд Фієста Мікаіл Чаір було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
З метою визначення розміру матеріально збитку спричиненого внаслідок ДТП, ЗАТ “СК”Мономах” замовило проведення автотоварознавчого дослідження у ТОВ “Експерт-Сервіс-ЮГ”.
Відповідно до висновку експертного дослідження від 16.06.07 № 317 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Лексус становить 46185 грн. 89 коп.
З платіжного доручення від 10.07.07 № 5663 вбачається, що ВАТ “СК”НОВА” сплатило страхове відшкодування страхувальнику в сумі 46401, 65 грн.
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, в зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику ВАТ “СК”НОВА” набуває право регресу до винної особи у ДТП.
Оскільки, на момент дорожньо-транспортної пригоди гр. Мікаіл Чаір перебував у трудових відносинах з ТОВ “Астек-С”, то саме товариство повинно відшкодувати шкоду завдану його працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Цивільну відповідальність водія Мікаіла Чаіра було застраховано ВАТ “НАСК”Оранта”.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Матеріали справи свідчать, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до осіб відповідальних за заподіяний збиток.
22.08.07 ВАТ “СК”НОВА” на адресу ВАТ “НАСК”Оранта” направило претензію з проханням перерахувати на поточний рахунок останнього суму страхового відшкодування в порядку регресу 46401 грн. 65 коп.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ “СК”НОВА” зазначило, що ВАТ “НАСК”Оранта” було здійснено виплату збитків в сумі 41668 грн. 25 коп.
Судом першої інстанції було встановлено, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням повинна бути стягнута з відповідача, виходячи з слідуючого розрахунку 46401, 65 грн. - 41668, 25 грн. = 4733, 40 грн.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З урахуванням зазначеного вище, витрати позивача пов'язані з даним випадком, які підлягають відшкодуванню винною особою складають 4733, 40 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.09 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.09 у справі №4/282 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №4/282 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
07.10.09 (відправлено)