"01" вересня 2009 р.
Справа № 2/122/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 17.08.2009 року колегію суддів у складі Т.Я. Гладишевої, Я.Ф. Савицького, О.Т. Лавренюк замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Грищенко О.М. (довіреність б/н від 10.04.2009 року)
від відповідача: Козлов В.О. (довіреність № 35 від 15.06.2009 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання фермерських господарств „Прогрес”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року
по справі № 2/122/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма”, м. Київ
до Об'єднання фермерських господарств „Прогрес”, Миколаївська область, смт. Братське
про стягнення 140 988,76 грн.
19.05.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Об'єднання фермерських господарств „Прогрес” (далі по тексту -відповідач) заборгованості за поставлений товар у сумі 140 988,76 грн., з яких 139 470,41 грн. -основний борг, 263,12 грн. -3 % річних, 1 255,23 грн. -збитки від інфляції. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства за отриманий товар в період з травня 2008 року по жовтень 2008 року на суму 296 367,52 грн. розрахувався лише частково, залишивши і до цього часу непогашену суму заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009 року по справі № 2/122/09 (суддя Моргуленко Т.Є.) позов ТОВ „ТД „Вассма” задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОФГ „Прогрес” на користь позивача 139 470,41 грн. -основний борг, 263,12 грн. -3 % річних, 1 255,23 грн. -збитки від інфляції, 1 409,88 грн. держмита та 312 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ОФГ „Прогрес” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Скаржник посилається на те, що судом не встановлено за якими накладними проведено поставку товару на виконання договорів купівлі-продажу № 106 від 12.08.2008 року та № 119 від 05.09.2008 року, а за якими -згідно усної домовленості. Оскільки ж судом встановлено, що поставка проводилась за договорами купівлі-продажу № 106 від 12.08.2008 року та № 119 від 05.09.2008 року, то і повинно було враховувати строки і порядок розрахунків згідно таких договорів. Так як зазначеними договорами купівлі-продажу не визначено строк оплати, а позивач не пред'являв належним чином вимоги про сплату товару, то і строк виконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару не наступив.
Крім того, за твердженням скаржника, в період з травня 2008 року по березень 2009 року відповідач перерахував позивачу 117 286,44 грн. В платіжних дорученнях зазначено призначення платежу - „товар”, але не зазначено конкретної правової підстави сплати грошових зобов'язань. Отже, у зв'язку з отриманням грошових коштів без достатньої правової підстав у сторін виникли зустрічні однорідні вимоги, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по накладним не підлягають задоволенню на підставі припинення зобов'язань, що виникли з них.
Відповідно, на думку скаржника, є безпідставними і вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ОФГ „Прогрес” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Крім того, 01.09.2009 року ОФГ „Прогрес” подало до Одеського апеляційного господарського суду заяву в порядку ст.121 ГПК України, згідно якої просило, у випадку залишення апеляційним судом рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009 року по справі № 2/122/09 без змін, відстрочити його виконання до 01.02.2010 року. Такі вимоги заявника мотивовані тим, що господарство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, яке зумовлено складною економічною ситуацією в державі та у світі. Господарство має значний обсяг непогашеної кредиторської заборгованості, основний борг якої існує перед банківськими установами. Все майно господарства перебуває у заставі. Внаслідок несприятливих погодних умов значна частина посівів господарства загинула, а по іншій частині посівів є значний недобір врожаю більш як на 50 % від біологічної зібраності.
Представник позивача в судовому засіданні отримав копію такої заяви, ознайомився з нею та просив за лишити її без задоволення.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та заяву про відстрочку виконання рішення, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.05.2008 року по 06.10.2008 року ТОВ „ТД „Вассма” поставило, а ОФГ „Прогрес” прийняло продукцію (насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин) на загальну суму 296 367,52 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями, а саме:
- видаткова накладна № 92/0000101 від 15.05.2008 року на загальну суму 66 729 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645458 від 15.05.2008 року (а.с.15-16);
- видаткова накладна № 92/0000166 від 06.06.2008 року на загальну суму 27 796,80 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645459 від 06.06.2008 року (а.с.17-18);
- видаткова накладна № 92/0000235 від 01.07.2008 року на загальну суму 16 976,88 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645471 від 01.07.2008 року (а.с.19-20);
- видаткова накладна № 92/0000305 від 12.08.2008 року на загальну суму 66 392,02 грн. (а.с.21);
- видаткова накладна № 92/0000315 від 18.08.2008 року на загальну суму 19 380,72 грн. (а.с.22);
- видаткова накладна № 92/0000348 від 05.09.2008 року на загальну суму 35 646,34 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645484 від 05.09.2008 року (а.с.23-24);
- видаткова накладна № 92/0000354 від 08.09.2008 року на загальну суму 39 610,67 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645485 від 08.09.2008 року (а.с.25-26);
- видаткова накладна № 92/0000409 від 06.10.2008 року на загальну суму 23 834,84 грн. та довіреність серії ЯОЦ № 645488 від 06.10.2008 року (а.с.27-28).
Між тим, відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався лише частково -в сумі 117 286,44 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки (а.с.30-35):
- від 15.05.2008 року на суму 20 018,80 грн.;
- від 24.07.2008 року на суму 13 432,84 грн.;
- від 07.11.2008 року на суму 13 834,80 грн.;
- від 09.12.2008 року на суму 15 000 грн.;
- від 18.02.2009 року на суму 25 000 грн.;
- від 19.03.2009 року на суму 30 000 грн.
Крім того, 29.10.2008 року ОФГ „Прогрес” повернуло ТОВ „ТД „Вассма” товар на суму 39 610,67 грн., про що свідчить відповідна накладна на повернення № ФС-Вз1716 від 29.10.2008 року (а.с.29).
Таким чином, непогашена заборгованість ОФГ „Прогрес” перед ТОВ „ТД „Вассма” за поставлений/отриманий товар склала 139 470,41 грн.
10.04.2009 року ТОВ „ТД „Вассма” звернулося до ОФГ „Прогрес” із вимогою № 10-1/04, згідно якої просило відповідача сплатити в добровільному порядку основний борг за поставлений товар на суму 139 470,41 грн. (а.с.36-40).
Між тим, така вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „ТД „Вассма”, стягнення на його користь з ОФГ „Прогрес” 140 988,76 грн. -суми боргу з урахуванням штрафних санкцій та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Таким чином, ТОВ „ТД „Вассма”, поставивши ОФГ „Прогрес” в період з 15.05.2008 року по 06.10.2008 року товар (насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин) на загальну суму 296 367,52 грн., виконало покладені на нього нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.
Між тим, ОФГ „Прогрес”, отримавши від ТОВ „ТД „Вассма” вказані товари, в свою чергу, в порушення норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме поставлені позивачем товари в період з 15.05.2008 року по 06.10.2008 року на суму 296 367,52 грн. оплатило лише частково, залишивши неоплаченим товар у розмірі 139 470,41 грн., у зв'язку з чим ця сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, на суму непогашеної заборгованості (139 470,41 грн.) позивачем правомірно нараховані 1 255,23 грн. -збитки від інфляції та 263,12 грн. -3 % річних, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Судова колегія також вважає, що усі доводи та заперечення ОФГ „Прогрес”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню, виходячи з такого.
По-перше, як вбачається з видаткових накладних № 92/0000101 від 15.05.2008 року, № 92/0000166 від 06.06.2008 року, № 92/0000235 від 01.07.2008 року, № 92/0000305 від 12.08.2008 року, № 92/0000315 від 18.08.2008 року, № 92/0000348 від 05.09.2008 року, № 92/0000354 від 08.09.2008 року, № 92/0000409 від 06.10.2008 року (на загальну суму 296 367,52 грн.) в них не міститься будь-яких посилань на договори купівлі-продажу № 106 від 12.08.2008 року та № 119 від 05.09.2008 року. Отже, товар (насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин) за вказаними накладними поставлений позивачем відповідачу за усною домовленість, а не на виконання договорів купівлі-продажу № 106 від 12.08.2008 року та № 119 від 05.09.2008 року, а тому і безпідставними є будь-які посилання ОФГ „Прогрес” на їх умови.
По-друге, строк оплати товару дійсно встановлений не був, так як ніяких договорів не укладалось щодо даних поставок, але ж товар був поставлений і у зв'язку з його неоплатою позивач звертався до відповідача з вимогою № 10-1/04 від 10.04.2009 року, якою просив в добровільному порядку погасити борг за поставлений товар на суму 139 470,41 грн. Між тим, і на даний час в порушення будь-яких строків, зокрема, встановлених ст.530 ЦК України, зазначена заборгованість залишається не погашеною.
По-третє, в платіжних дорученнях в період з травня 2008 року по березень 2009 року на загальну суму 117 286,44 грн. дійсно лише зазначено призначення платежу -„товар”, але ж, згідно видаткових накладних № 92/0000101 від 15.05.2008 року, № 92/0000166 від 06.06.2008 року, № 92/0000235 від 01.07.2008 року, № 92/0000305 від 12.08.2008 року, № 92/0000315 від 18.08.2008 року, № 92/0000348 від 05.09.2008 року, № 92/0000354 від 08.09.2008 року, № 92/0000409 від 06.10.2008 року відповідач отримав від позивача товар в період з 15.05.2008 року по 06.10.2008 року на суму 296 367,52 грн., а тому ця сплати саме за отриманий по вказаним накладним товар. Отже, і відсутні будь-яке отримання грошових коштів без достатньої правової підстав та виникнення зустрічних однорідних вимог
ОФГ „Прогрес” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „ТД „Вассма”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009 року по справі № 2/122/09 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОФГ „Прогрес” -без задоволення.
Крім того, розглянувши заяву ОФГ „Прогрес” про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09, судова колегія прийшла до висновку про її задоволення і відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09 до „01” лютого 2010 року, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.4 Листа Вищого арбітражного суду від 07.06.2001 року № 01-8/665 (із змінами та доповненнями), у разі надходження від сторони заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд, який переглядає судовий акт в апеляційному або касаційному порядку, може розглянути таку заяву у процесі відповідного перегляду.
Як вбачається з наданої ОФГ „Прогрес” заяви та доданих до неї документів, господарство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, яке зумовлено складною економічною ситуацією в державі та у світі. Господарство має значний обсяг непогашеної кредиторської заборгованості, основний борг якої існує перед банківськими установами. Все майно господарства перебуває у заставі. Внаслідок несприятливих погодних умов значна частина посівів господарства загинула, а по іншій частині посівів є значний недобір врожаю більш як на 50 % від біологічної зібраності, що підтверджується наявними: листом про погашення заборгованості за кредитним договором; генеральним кредитним договором № 010/01-04/08-161 від 07.03.2008 року, Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Актами про обстеження та списання і недобір врожаю.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, на даний час існують обставини (перелічені вище), що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09, на підставі чого його виконання, згідно із ч.1 ст.121 ГПК України, слід відстрочити.
Керуючись статтями 99, 101-105, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об'єднання фермерських господарств „Прогрес” -без задоволення.
2. Заяву Об'єднання фермерських господарств „Прогрес” про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09 задовольнити.
3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від „14” липня 2009 року по справі № 2/122/09 до „01” лютого 2010 року.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров